Диференціація клітин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Диференціація клітин із стовбурових (A) у прогеніторні (B) і в решті решт у зрілі диференційовані клітини (C).[1] 1 — симетричний поділ (мітоз), 2 — асиметричний поділ клітин, 3 — прогеніторний поділ, 4 — кінцевий поділ клітин, які виходять у G0 фазу клітинного циклу.

Диференціа́ція кліти́н, в біології розвитку, — процес, у якому клітини отримують певний тип або «фенотип».

Питання диференціації клітин — одне з основних питань біології розвитку: як з однієї клітини, зиготи, формується велика кількість різноманітних за формою та функцією клітин багатоклітинного організму, всі з яких мають однакову ДНК в ядрі

Морфологія клітини та картина експресії генів можуть значно змінитися протягом диференціації, але генетичний матеріал зазвичай залишається без змін (хоча і з цього правила є нечисленні винятки, наприклад спеціалізований мутагенез клітин імунної системи).

Диференціація клітин виникає завдяки тому, що різні клітини мають активними різні типи генів. При цьому змінюється не лише генетичний, а й епігенетичний профіль клітин. Так, метилювання ДНК та пострансляційні модифікації гістонів, включення гістонових варіантів та ремоделювання хроматину грають дуже важливі ролі під час диференціації клітин.[2]

Клітини, які здатні до поділу і диференційування в робочі клітини організму, які поповнюють запаси відмираючих старих клітин, називаються стовбуровими клітинами у тварин і меристематичними клітинами (клітинами твірної тканини) у вищих рослин. Клітина, яка може диференціюватися у всі клітинні типи, властиві даному організму, називається тотипотентною. У ссавців тільки зигота і ранні ембріональні клітини є тотипотентними, тоді як у рослин багато навіть диференційованих клітин можуть стати тотипотентними в лабораторних умовах.

Ссавці[ред.ред. код]

У ссавців перша стадія диференціації клітин настає незадовго після запліднення яйцеклітини. В період дроблення бластоциста розділяється на дві частини, внутрішню клітинну масу[en] та трофобласт. Внутрішня клітинна маса складається з плюрипотентних клітин, які дадуть початок власне зародку, тоді як трофобласт або трофоектодерма фомує зовнішню частину бластоцисти і диференціюєця на поза-зародкові тканини, які становитимуть велику долю плаценти[2] Цей процес відбувається до імплантації, поки зародок подорожує по фаллопієвим трубам до матки

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN 978-0805359091. 
  2. а б Burton, Adam; Torres-Padilla, Maria-Elena (November 2014). Chromatin dynamics in the regulation of cell fate allocation during early embryogenesis. Nature Reviews. Molecular Cell Biology 15 (11). с. 723–734. ISSN 1471-0080. PMID 25303116. doi:10.1038/nrm3885. 


Зародок Це незавершена стаття з біології розвитку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.