Айдаркуль
| Айдаркуль | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 40°53′ пн. ш. 66°55′ сх. д. / 40.883° пн. ш. 66.917° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Узбекистан[1]  | |||
| Прибережні країни |
Узбекистан | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | штучне | |||
| Група озер | Айдар-Арнасайські озера | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 3000 км² км² | |||
| Висота | 247 м м | |||
| Довжина | 250 км км | |||
| Ширина | 15 км км | |||
| Об'єм | 44,3 км³ км³ | |||
| Вода | ||||
| Режим | безстічне | |||
| Солоність | 2 ‰ г/л | |||
| Басейн | ||||
| Витікають | немає | |||
| Країни басейну |
Узбекистан | |||
| Інше | ||||
| Geonames |
1514510 | |||
  Айдаркуль (Узбекистан) | ||||
| ||||
 Айдаркуль у Вікісховищі | ||||
Айдарку́ль — велике безстічне штучне озеро в центральній частині Узбекистану, розташоване в солончаковій западині пустелі Кизилкум. Є найбільшим з Айдар-Арнасайських озер.[2][3][4]
До середини XX століття Арнасайська низовина (Голодний степ) була висохлим солоним озером. Лише навесні та в невеликій западині на короткий час утворювалось озеро Тузкан, що повністю зникало в сухий сезон. На початку 1960-х років за допомогою греблі Шардаринської ГЕСзагатили річку Сирдар'я, при цьому на резервному скиді до Арнасайської низовини поставили шлюзи. Коли в 1969-му сталась сильна поівінь шлюзи відкрили і з лютого 1969-го по лютий 1970-го пропустили через них до Арнасайської низовини 21 км³ (біля 60% щорічного стоку Сирдар'ї), що й призвело до виникнення Айдар-Арнасайських озер.
В подальшому озеро регулярно отримувало приток з Сирдар'ї коли виникала повінь. Як наслідок, Арнасайська западина поступово заповнювалась водою і утворилось друге за розміром (після Аральського моря) озеро в регіоні.
У 2005 році озеро мало 44,3 км³, площа становить приблизно 3 000 км², довжина майже 250 км, а ширина — до 15 км. Мінералізація води становить всього 2‰.
В озеро були завезені різні види риб — короп, судак, лящ, жерех, сом, чехоня, змієголов. За рік в усій системі озер виловлюється 760—2000 тон риби (2001). На озері гніздяться перелітні птахи з Аральського моря.
Оскільки озеро розташовується далеко від заселеної території, воно має потужний потенціал для розвитку рибальства, кочового скотарства та туризму.[5]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Тур на озеро Айдаркуль. 5 жовтня 2025.
- ↑ Айдаркуль — оазис первозданной красоты. 31 грудня 2024.
- ↑ Айдаркуль – история и особенности.
- ↑ Современные проблемы устойчивого использования биологических ресурсов Айдаро-Арнасайской озёрной системы. EURASIAN JOURNAL OF ACADEMIC RESEARCH. 2021.
|
Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |