Акме

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діоніс і німфа Акме, будинок Діоніса, Пафос (Кіпр), 4 ст. н. е.

Акме (дав.-гр. ακμή — найвища точка, вершина) — соматичний, фізіологічний, психологічний і соціальний стан особистості, який характеризується зрілістю її розвитку, досягненням найбільш високих показників у діяльності, творчості.[1] Вважається, що даний період у житті людини припадає на вік від 30 до 50 років.

У психоаналізі даний термін позначає «пік» задоволення в сексуальному акті. Інше розуміння акме — зрілість, найкращий вік людського життя (30-45 років).

У медицині: найвища точка розвитку захворювання.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Анисимов О. С. Акмеология и методология: проблемы психотехники и мыслетехники. — М., 1998. — 772 с.