Акме

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діоніс і німфа Акме, будинок Діоніса, Пафос (Кіпр), 4 ст. н. е.

Акме (дав.-гр. ακμή — найвища точка, вершина) — соматичний, фізіологічний, психологічний і соціальний стан особистості, який характеризується зрілістю її розвитку, досягненням найбільш високих показників у діяльності, творчості.[1] Вважається, що даний період у житті людини припадає на вік від 30 до 50 років.

У психоаналізі даний термін позначає «пік» задоволення в сексуальному акті. Інше розуміння акме — зрілість, найкращий вік людського життя (30-45 років).

У медицині: найвища точка розвитку захворювання.

        Акме – вершина, пік, вища ступінь чого-небудь, розквіт. Акмеологія  – комплексна міждисциплінарна галузь наукового знання, що досліджує: психічну сферу людини у розквіті його розумових та фізичних можливостей; об’єктивні та суб’єктивні фактори і найбільш загальні закономірності, що заважають або сприяють якісному розвитку особистості, досягненню вершин професійної діяльності – акме.

        Відомо, що ще у 144 р. до н.е. - цей термін використовував Апполодор Александрійський, але у скороченому вигляді, як - Акме.  

           Поняття "'акмеологія'' в психологічну науку вперше ввів М.О. Рибніков у 1928 р., позначаючи ним вікову психологію зрілості або дорослості. М.О. Рибніков, один із перших працівників Психологічного інституту Російської Академії освіти, займався проблемами педагогічної і вікової психології, психології нам'яті та питаннями акмеології. Він створив Біографічний інститут, мета якого полягала у систематизації і вивченні людських біографій. Учений планував створити Центр всебічного, систематичного, тривалого вивчення людини на всіх стадіях її розвитку [1].

Сім мудреців, сягнувши Акме- (у якості вищого еталону досягнення Мудрості) [2].

  1. Соломон (1011 - 928 рр. до н.е.).
  2. Фалес из Мілета(624 – 547 рр. до н.е.).
  3. Біант із Приени (590 – 530 рр. до н.е.).
  4. Солон із Афін (640 560 рр. до н.е.).
  5. Питтак із Митилени (570 – 560 рр. до н.е.).
  6. Клеобух із Лінда (ок 600 рр. до н.е.).
  7. Хилон із Спарти (596 – 528 рр. до н.е.).
  8. Периандр із Коринфа (627 – 586 рр. до н.е.).

Історичні аспекти акмеологічного знання

І – етап: «Осмислення досягнень у природі».

  1. Анаксимандр із Мілета (610 - 546 рр. до н.е.)
  2. Анаксимен (585 - 525 рр. до н.е.)
  3. Гераклит (520 - 460 рр. до н.е.)
  4. Пифагор (580 - 500 рр. до н.е.)
  5. Ємпедокл (490 - 430 рр. до н.е.)
  6. Демокрит (460 - 370 рр. до н.е.)
  7. Фалес (624 - 547 рр. до н.е.).

ІІ – етап: «Осмислення сутності людини».

  1. Сократ (469 -399 рр. до н.е)
  2. Платон (427 - 347 рр. до н.е)
  3. Аристотель (384 - 322 рр. до н.е)

ІІІ - етап «Автономність особистості - етична проблематика».

  1. Антисфен (445 - 360 рр. до н.е).
  2. Пиррон (~ 360 -275 / 270 рр. до н.е).
  3. Епікур (341 - 270 рр. до н.е).
  4. Аполлодор из Селевкии (був у розвіті біля 150 г. до н. э.).
  5. Аполлодор Фалеронский — послідовник Сократа,
  6. Аполлодор  із Афін (Александрійський) (II ст. до н. э.) — философ-эпикурієць, голова епікурейської школи у Афинах.
  7. Сенека (~ 2 - 65 рр. н.е).
  8. Епиктет (50 130 рр. до н.е).
  9. Аврелій Марк (161—180 рр. н.е).

Акме у Китаї:

  1. Конфуцій (551 - 479 рр. до н.е).
  2. Мен -цзи (372 -289 рр. до н.е).
  3. Сюнь цзи (313 - 235 рр. до н.е).
  4. Мо - ци (479 400 рр. до н.е).
  5. Хань Фей (280 -233 рр. до н.е).

           Акме в Індії. Акмеологічні досягнення у філософії Древньої Індії описані у ведичній літературі. У Ведах (Арманьяках) розповідається про атман (у перекладі «Сам»), тобто про сутність живого організму. У Джайнізмі стверджувалося про перевагу знань  метою досягнення звільнення від «страстей» та роз’єднання душі і матерії. У Буддизмі наголошується на єдності знання і моралі, досягнення стану нірвани. У філософії Санкх»я підкреслювалося залежність страждань від не знання. У філософії Йоги  головне це усвідомлення «я» , як вільного духу, що стоїть вище матеріального; абсолютне Акме- досягається за рахунок «чистої свідомості». У всіх філософіях основним мотивом було звільнення від страждань за рахунок досягнення досконалості; Акме- розумілося як звільнення душі від влади матерії.

Акме у середньовічній філософії.

  1. Філон Александрійський (1 ст н.е.).
  2. Клімент Александрійський (150 - 215 н.е.).
  3. Оріген Александрійський (185 -215 н.е.).
  4. Тертулліан (160 - 220 н.е.).
  5. Аврелій Августин (353 - 430 рр).

Акме- схоластика ( грец. шкільний, вчений).

  1. Боєцій (480 - 524 рр.).
  2. Фома Аквінський (1225 - 1274 рр.).

Акме- християнська мистика (с. 84)

  1. Бернар Клервоський (1090 - 1153).
  2. Иоган Екхарт (1260 - 1327).
  3. Ібн Рушд (1126 - 1198).

Акме епохи Відродження - ХІУ - ХУІ ст.(с. 88)

  1. Манетти (1396 - 1459).
  2. Ф. Петрарка (1304 - 1374).
  3. К. Салютатти  (1331 - 1406).
  4. Л. Бруні  (1374 - 1444).
  5. П. Брагголіні  (1380 - 1459).
  6. Л. Алберті  (1404 1472).
  7. Піко делла Мірандолла  (1463 - 1499).
  8. Н. Макіавеллі  (1469 - 1527).
  9. Т. Мор  (1478 - 1535).
  10. Т. Кампанелла  (1568 - 1639).
  11. М. Монтень  (1533 - 1592).

Акме Нового Часу - як перемога над природою.

  1. Г.Галілей (1564 - 1642).
  2. Ф. Бекон  (1561 - 1626).
  3. Т. Гоббс  (1588 - 1704).
  4. Д. Локк  (1632 - 1704).

Акме- Людини - як підпорядкування розуму.

Б. Спиноза (1632 - 1677).

Глобальне Акме - як Світова гармонія.

Г.Лейбніц (1646 1716).

Акме епохи «просвітництва» або відродження.

  1. Вольтер (1694 - 1778).
  2. Ж.Ж.Руссо (1712 - 1778).
  3. Ж. Ламетрі (1709 1751).
  4. П. Голбах (1723 - 1789).
  5. К. Гельвецій (1715 - 1771).
  6. Д. Дідро (1713 - 1784).
  7. В.А. Моцарт  (1756 - 1791).

Акме у німецькій класичній філософії.

  1. І. Кант (1724 - 1804).
  2. Огюст Конт (1798 - 1857) - ввів термін «соціоніка».
  3. Иоган Готліб Фіхте  (1762 - 1814) - «Наукологія - Наука всіх наук».
  4. Г. Гегель (1770 - 1831).

Акме - як аскетичний квієтизм (лат.  quietus = спокійний, бездіяльний).

          А. Шопенгауєр (1788 - 1860).

Акме- як віра і відмова від розуму.

           С. Кьеркегор (1813 - 1855).

Акме- як воля до влади.

           Ф. Ницше (1844 - 1900).

Акме- як сублімація статевого потягу.

           З. Фрейд  (1856 - 1939).

Акме у неотомізмі («»Союз розуму і віри).

           Ж. Мартен (1882 - 1973).

Акме у екзистенціоналізмі («існування», відображення внутрішнього світу людини).

1.     М. Хайдегер (1889 - 1976).

2.     Ж.П. Сартр (1905 - 1980).

3.     К. Ясперс (1883 - 1964).

Акме- у російській філософії (удосконалення людини)

1.     В.Н. Татіщев (1686 - 1750).

2.     М.В. Ломоносов (1711 - 1765).

3.     Я.П. Козельський (1728 - 1794).

4.     С.Е. Десницькій (1740 - 1789).

5.     А.І. Галич (1783 - 1848) - «Людинознавство»

6.     Н.В. Станкевич (1813 - 1840).

Акме- як єдність почуття, віри, розуму.

1.     А.С. Хомяков (1804 - 1860).

2.     І.В. Киреєвський (1806 - 1856).

Акме- Людини - як вільної особистості.

1.     А.І. Герцен (1812 - 1870).

2.     Н.Г. Чернишевський (1828 - 1889).

Акме- як потяг до ідеалу.

           П.Л. Лавров (1823 - 1900).

Акме- як любов.

           В.С. Соловьев (1853 - 1900).

Акме - як відродження особистості після падіння.

1.     Ф.М. Достоевський (1821 - 1881).

2.     К.Н. Леонтьев (1831 - 1891).

Акме- у космічному масштабі (Акме соціуму)

1.     Н.Ф. Федоров (1828 - 1903).

2.     С.Н. Булгаков (1871 - 1944).

3.     Джуліан Соррелл Хакслі (1887 - 1975).

4.     Н.Н. Вавілов1 (887 - 1943)

5.     Е.П. Блаватська (1831 - 1891).

6.     Г.І. Гурджієв (1677 - 1949).

7.     К.Є Ціолковський (1857 - 1944).

8.     А.Л. Чижевський (1897 - 1964).

9.     В.І. Вернадський (1863 - 1945).

Акме- як єдність духовного і тілесного

           В.В. Розанов (1859 - 1919).

Акме- Свобода  як творчість.

  1. Н.А. Бердяєв (1874 1948).
  2. Л.І. Шестов (1866 1938).
  3. П.Д. Успенський (1874 - 1944).
  4. Д.Л. Анреєв (1906 - 1959).
  5. М.О. Рибніков (1880 - 1961).

До акмеологів також відносять  таких видатних особистостей як:

1.     Л.А. Фейербах  (1804 - 1872).

2.     Я.Н. Миклухо- Маклай (1846 - 1888).

3.     Карл Берр (1792 -1876).

4.     І.М. Белинський (1811 - 1848).

5.     І.П. Мержеєвський (1838 - 1908).

6.     І.М. Сеченов (1829 - 1905).

7.     В.М. Бехтерев (1857 - 1927).

8.     І.П. Павлов (1849 - 1936).

9.     А.А. Ухтомський (1875 - 1942).

10. Олдос Леонард Хакслі  (1894 - 1963).

11. П.К. Анохін (1898 - 1974).

12. Б.Г. Ананьев (1907 - 1972).

Акме- Сучасності.

1.     Н.В. Кузьміна.

2.     А.А. Бодалев.

3.     Альбуханова- Славська.

4.     А.Д. Бейсман.

5.     Ю.А. Гагін.

6.     П.А. Флоренський.

7.     І.П. Волков.

8.     В.П. Бранський.

9.     С.Д. Пожарський.

10. А.А. Деркач.

11. А. В. Гагарін

Джерела.

  1. Рыбников Н.А. Как создавался психологаческий инсгитут // Вопросы психологи. - 1994. -№1.-С. 6-16.
  2. Пожарський С.Д. – «Акмеология философии успеха» . М.: 2002.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Анисимов О. С. Акмеология и методология: проблемы психотехники и мыслетехники. — М., 1998. — 772 с.
  • Основи акмеології : підручник / В. М. Гладкова, С. Д. Пожарський ; М-во освіти і науки України. – Л. : Новий Світ-2000, 2011. – 320 с. : іл. – Бібліогр.: с. 298-300 (43 назви). – ISBN 966-418-039-4
  • Оксана Варфоломєєва, Акмеологія як наука в інтерпретації російських дослідників
  • Антонов, В. М. (2007). Інтелектуально-математичний менеджмент. Кіберакмеологічна концепція (українська). КНТ. ISBN 978-966-373-210-7. 
  • Антонов В.М. Інтернет - Енциклопедичне видання: Навч. - метод. Посіб. – Київ – ТОВ Редакція «Комп’ютер» - 2008 – 128 с
  • Антонов В.М. Дистанційне навчання: Кіберакмеологічний підхід. – Монографія. – Херсон. – 2011. – 156 с.
  • Антонов В.М., Антонова-Рафі Ю.В. Кібернетична акмеологія: теорія та практика моделювання, акселерації та розвитку людини. Монографія. – Київ: - КНТ. – 2011. – 280 с.
  • Антонов В.М. Кібернетична акмеологія: технологія розвитку та удосконалення Людини. – Монографія. К.: ВПЦ «Київский ун-т». – 2011. 290 с.
  • Антонов В.М. Комп’ютер. Інтернет. Здоров’я (Здоров’я людини та комп’ютерні хвороби): Монографія. – Київ. ВПЦ КУ. – 2011. – 272 с.
  • Антонов В.М. Кібернетична акмеологія і тестологія гармонійної акмеологічної особи: технології, методики колективно-індивідуального комп’ютерного тестування та діагностики. – Довідник. – К. – 2013. – ВПЦ «Київський університет». – 255 с.
  • Антонов В.М., Антонова-Рафі Ю.В. Кібернетична акмеологія і тестологія гармонійної акмеологічної Людини. - Монографія. – К. – 2013. – ВПЦ «Київський університет»– 256 с.
  • Антонов В.Н. - АКМЕ- ЧЕЛОВЕК: КИБЕР- АНТРОПОЛОГИЧЕСКИЙ ПОДХОД - https://elibrary.ru/item.asp?id=32579412
  • Антонов В.М., Нестеренко В.Г., Антонова – Рафі Ю.В. Гібридні акмеологічні бібліотеки в Україні (інноваційні технології застосування): монографія; за заг. ред. В.М.Антонова. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет2. - 2013. - 207 с.
  • Антонов В.М. Гармонійна акме- особистість. Монографія-«Аграр Медіа Груп» - Київ - 2014 - 384 с.
  • Антонов В.М. Прикладна та професійна акмеологія. Монографія --«Аграр Медіа Груп» Київ. - 2014. - 351 с.
  • Антонов В.Н. Человек как предмет междисциплинарного кибернетично-акмеологического исследования  // «Акмеология». - Москва. - СВ №3-4/ 2014.- с. 201. ХХІІ международная научная конференція акмеологических чтений - 15 декабря 2014.             (Москва, Санкт-Петербург).
  • Антонов В.Н. Комплексно-синтетическое развитие и усовершенствование человека. -  //  «Акмеология». - Москва. - СВ №3-4/ 2014.- с. 202. ХХІІ международная научная конференція акмеологических чтений  1 - 15 декабря 2014. (Москва, Санкт-Петербург).
  • Антонов В.Н. Компьютерно-кибернетический инструментарий формирования акме- личности (оценка и диагностика) //  «Акмеология». - Москва. - СВ №3-4/ 2014.- с. 203
  • Антонов В.Н. Акме- гармонічній человек. Статья - //  «Акмеология». - Москва. - СВ №3-4/ 2014.- с. 203.
  • Антонов В.М. Кібернетична акмеологія: теорія і практика: Монографія (друге видання). Гриф МОН Освіти. - «Аграр Медіа Груп» - Київ . - 2015 - 230 с.
  • Антонов В.М. Высокоэффективные технологии как неотъемлемая часть развития современного общества: монография / Авт. Кол. Антонов В.М., Львович И.Я., Чопоров О.Н. и др (Антонов В.М. ІННОВАЦІЙНІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ВИСОКОЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА): колективна монографія. - Одеса: Куприенко СВ Одеса - лютий 2015. - 220 с.  
  • Антонов В.М. Кібернетична акмеологія у запитаннях і відповідях: Монографія. -«Аграр Медіа Груп» - Київ . - 2015 -  236  с.
  • Антонов В.М. Инновационные подходы к развитию техники и технологий:  монография / Авт. Кол. Антонов В.М., Львович И.Я., Чопоров О.Н. и др (Антонов В.М. ІННОВАЦІЙНІ КІБЕР- АКМЕ- ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ ТЕХНІКИ І КОМП»ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. С. 118 - 140): колективна монографія. - Одеса: Куприенко СВ Одеса - лютий 2015. -172  с.  
  • Антонов В.М. Научные ответы на вызовы современности: образование и вооспитание, спорт. В 2 книгах. К. 1: монографія / авт.кол.: Антонов В.Н., Косолапов А.А., Мищенко Л.В. и др. -Одесса: КУПРИЕНКО СВ, 2016. - 159 с. Антонов В.М. Інноваційні підходи до розвитку освіти та виховання: моральна індивідуально-типова та гендерно-етасологічна концепція // Монографія Антонов В.М., Косолапов А.А., Мищенко Л.В. и др. С. 56 - 83.
  • Антонов В.М. Прикладна та професійна акмеологія: шляхи розвитку і удосконалення // Сучасні акмеологічні дослідження: теоретико-методологічні та прикладні аспекти: колективна монографія (с. 220 - 246) / редкол.: В.О.Огнев»юк, С.О. Сисоева. - К.: ун-т ім. Б.Гринченка. - 2016. - 912 с.
  • Антонов В.М. Інноваційні технології в акмеології // Сучасні акмеологічні дослідження: теоретико-методологічні та прикладні аспекти: колективна монографія (с. 247 - 259) / редкол.: В.О.Огнев’юк, С.О. Сисоева. - К.: ун-т ім.. Б.Гринченка. - 2016. - 912 с.
  • Антонов В.М., Антонова-Рафі Ю.В. Акме-Гендерологія: інноваційно-концептуальні основи // Сучасні акмеологічні дослідження: теоретико-методологічні та прикладні аспекти: колективна монографія (с. 259 - 276) / редкол.: В.О.Огнев’юк, С.О. Сисоева. - К.: ун-т ім.. Б.Гринченка. - 2016. - 912 с.
  • Антонов В.М. Гендерно-статева акмеологія: монографія включена в РИНЦ SCIENCE INDEX. - Одеса: КУПРИЕНКО СВ. - 2016. - 128 с.
  • Антонов В.М. Українська Акме- Жінка - золотий фонд нації: монографія включена в РИНЦ SCIENCE INDEX.  - Одеса. - КУПРІЄНКО СВ - 2017 - 248 с.
  • Антонов В.М. АКМЕ- ЧЕЛОВЕК: КИБЕР- АНТРОПОЛОГИЧЕСКИЙ ПОДХОД // Наука и инновации в современном мире: техника и технологии в 3- х т. т. 3: монография. В.Н. Антонов В.М., Н.М.Агеева  и др. - Одеса: КУПРИЕНКО СВ. - 157 с. (С. 61 - 70). Входит в международную наукометрическую базу РИНЦ SCIENCE INDEX. - 2017.
  • Антонов В. М. КОМП’ЮТЕРІЗАЦІЯ АКМЕ- ОСВІТИ ТА АКМЕ- НАУКИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ СТАЛОГО                РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА //  Київ.-       564 с. (С. 351 - 355). НТУУ КПІ.- Колективна монографія. Конференція: Сталий розвиток – ХХІ століття: управління, технології, моделі. - IV міжнародна науково-практична конференція 11-12 травня 2017.
  • Антонов В. М., Антонова-Рафі Ю.В. ОСВІТА ТА НАУКА - ЯК РУШІЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ГЕНДЕРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АКМЕ-    ОСОБИ //  Київ. – 564 с. (С. 355 - 361). НТУУ КПІ. - Колективна монографія - Конференція: Сталий розвиток – ХХІ століття: управління, технології, моделі. - IV міжнародна науково-практична конференція 11-12 травня 2017.
  • Антонов В.М. Інноваційна акмеологічна педагогіка: кіберакмеологічний аспект управління якістю освіти: монографія включена в РИНЦ SCIENCE INDEX. Одеса: КУПРІЄНКО СВ, 2018. - 295 с.10    http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/IdNotice:382103/Source:default; https://kipdf.com/-_5b2abe3c097c47e7728b4942.html
  • Антонов В.М., Кульгінський Є.А., Антонова-Рафі Ю.В. Акмеологія здоров’я в Україні: монографія. К.: «СТ-Друк3». -2018.  - 388 с.
  • Антонов В.М. Альтернативна енергетика в Україні: Комп’ютерні акме- еколого- енергетичні комплекси: монографія. ТОВ «Agrar MG». - 2018. - 362.
  • Антонов В.М. Акмеологія щастя в Україні: кіберакмеологчний аспект. - монографія. - Київ - Agrar MG - 2018 - 136 с.