Акмеологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Акмеолóгія — наука, яка виникла на перетині природничих суспільних, гуманітарних і технічних дисциплін, вона вивчає феноменологію, закономірності і механізми розвитку людини на етапі її дорослості, особливо при досягненні нею найбільш високого рівня в цьому розвитку.

Становлення і розвиток акмеології[ред.ред. код]

У наукових класифікаціях розвиток людини в онтогенезі складається із дитинства, дорослості і старості. Сукупність наук, які займаються вивченням особистості на стадії дитинства мають назву педології (сукупність психологічних, біологічних, соціологічних концепцій розвитку дитини). До переліку дисциплін, які займаються дослідженням періоду дитинства і юності відносимо юнологію. Науки, які досліджують старіння та старість в сукупності мають назву геронтологія. Наука, предметом дослідження якої виступає доросла людина називають акмеологія.Вперше поняття „акмеології” як науки про розвиток зрілих людей було введено психологом Миколою Рибниковим в 1928 році. Це було зроблено після того, як ввели науку „педологію”. Ще однією передумовою введення акмеології, як науки про розвиток зрілих людей, була нагальна потреба психологічної науки відповісти на тезис відомого швейцарського психолога Клапареда, який опублікував в 1925 році монографію „Психологія професій”. Як наука, акмеологія виникла у 20-30 роки ХХ століття, її заснування пов'язане з ім'ям академіка Б. Г. Ананьєва. «Акме» у перекладі з грецької має значення «вершина», «найвищий ступінь розквіту». Акмеологія розглядає людину як суб'єкта життєвого шляху і розробляє засоби досягнення особистістю соціальних і професійних вершин.

На теперішньому етапі розвитку суспільства спостерігається інтеграцію акмеології та синергетики. Практичною метою акмеології є можливіть пояснити людині яким чином можливо рухатись далі коли ціль, котра була поставлена на певному етапі життя вже досягнута тут ми бачимо звязок акмеології та педагогіки.

Завдання акмеології[ред.ред. код]

Комплексне вивчення розвитку людини на ступені дорослості.

Прослідковування залежності між індивідуальними, особистісними і суб’єктивними характеристиками дорослої людини і особливостями його формування і розвитку на попередніх етапах.

Ступінь зрілості особистості, його вершина це багатовимірне утворення, що показує на скільки особистість відбулася як громадянин, як спеціаліст в певній професійній галузі, як сім’янин, батько.

Для того, щоб зрозуміти, осмислити складність взаємозв’язків необхідно зібрати всі дані, отримані в дослідженнях, які проведені з позицій різних наук. Cтан зрілості не появляється у людини неочікувано і зразу.

Розвиток акмеології[ред.ред. код]

Кіберакмеологія

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]