Акіруно
| Акіруно | |
  | |
| Країна | Японія |
| Острів | Хонсю |
| Регіон | Канто |
| Префектура | Токіо |
| ISO 3166-2 | 13121-1 |
| Площа | 73,34 км² (1 жовтня 2008[1]) |
| Населення | 80 898 осіб (1 липня 2011[2]) |
| Густота | 1103.1 осіб / км² |
| city.akiruno.tokyo.jp(яп.) | |
| |
|
| |
Акіруно́ (яп. あきる野市, あきるのし, МФА: [akʲiɾuno ɕi̥]) — місто в Японії, в префектурі Токіо.
Короткі відомості[ред. | ред. код]
Акіруно розташоване в західній частині префектури.
Акіруно утворилося 1 вересня 1995 року в результаті злиття східного міста Акіґава та західного містечка Іцукаїті. Місто розташоване на території історичної волості Акіру в басейні річок Акі та Хіраї, приток річки Тама. Усі три річка беруть свій початок з північних височин Кусабана, Акіру та Акіґава. Через Акіруно з заходу на схід проходить залізниця JR та автострада Іцукаїті. Їх перетинає державний автошлях 411.
Східна частина Акіруно — колишнє місто Акіґава, розташоване на території височини Акіру. Тут знаходиться цінна археологічна пам'ятка національного значення — палеолітична стоянка Нісі-Акіру[3]. З 10 століття височина Акіру була відома як пасовисько Оґава[4], одне із державних пасовиськ провінції Мусасі. У 17 столітті його перетворили на плантації шовковиць.
Центром західної частини Акіруно є низина Іцукаїті, розташована у верхній течії річки Акіґава, на південно-західному краю Кантоських гір. В середньовіччі тут існувало поселення Таніґуті, в якому кожний п'ятий день місяця проводили ярмарок. Цей звичай дав назву місцевості Іцукцаїті — «ярмарок п'ятого дня». До кінця 19 століття воно було центром лісопереробки та виготовлення дерев'яного вугілля.
Основною галуззю економіки Акіруно є сільське господарство, а саме вирощування кукурудзи та овочів. Одним із джерел доходу міста є туризм. З 1960-х років східна частина Акіруно була перетворена на «спальний район» Токіо. В місті з'явилися перші заводи з виробництва електроприладів та чипів.
На території Іцукаїті знаходяться буддистські монастирі 12 століття — 18 століття: Коґондзі[5], Котокудзі[6] і Дайхіґандзі. Об'єкт поклоніння останнього монастиря, триптих Авалокітешвари, вважається цінною культурною пам'яткою Японії.
Станом на 1 жовтня 2008[1] площа міста становила 73,34 км². Станом на 1 липня 2011[2] населення міста становило 80 898 осіб.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Розташування -
Дайхіґандзі -
Гарячі джерела Сеото
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Акіруно // 『角川日本地名大辞典』 [Великий словник японських топонімів Кадокава]. 第13巻. 東京都 / 角川日本地名大辞典編纂委員会編. — 東京: 角川書店, 1978. (яп.)
Акіруно // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Акіруно |
- (яп.) Офіційна сторінка міста Акіруно [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||
