Аламут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 36°26′41″ пн. ш. 50°35′11″ сх. д. / 36.44472° пн. ш. 50.58639° сх. д. / 36.44472; 50.58639

Аламут на мапі Ірану

Аламут (від перс. الموت‎; Аламýт) — географічний край в Ірані, у західному краю Ельбурських гір, між сухою та неплідною рівниною Казвін на півдні та густо-лісовими похилами провінції Мазендеран на півночі. Від Казвіну починаються череди пагорбів, кривизн, що є головними формами ландшафту Аламуту.

Історія[ред. | ред. код]

Два великі укріплення мусульманських ісмаїлітів: замки Ламбсар та Аламут, в цій місцевості. Всьго було виявлено біля 20 замків ісмаїлітів.

Вождь ісмаїлітів Хасан ібн Саббах і його асасини приблизно 1090 року обрали цей край для свого головного осередку. Вони використовували край для проповіді й переміни світогляду нових послідовників протягом понад 2-х сторіч.[1] У цей час 1090—1256 роках тут існувала ісмаїлітська держава Нізарі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Index to the History of Alamut. www.alamut.com. Процитовано 2018-07-05.