Александровська Алла Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Александровська Алла)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Александровська.
Александровська Алла Олександрівна
Алла Александровська (вересень 2014 року)
Народилася7 грудня 1948(1948-12-07) (75 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Місце проживанняХарків
Діяльністьполітична діячка
Alma materНаціональний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
ЧленствоВерховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3] і народний депутат України[4]
ПартіяКомуністична партія України
СайтОфіційний сайт
Україна Народний депутат України
3-го скликання
КПУ 12 травня 1998 — 14 травня 2002
4-го скликання
КПУ 14 травня 2002 — 25 травня 2006
5-го скликання
КПУ 25 травня 2006 — 23 листопада 2007
6-го скликання
КПУ 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012

Александро́вська А́лла Олекса́ндрівна (нар.7 грудня 1948, Харків) — український проросійський політик. Перший секретар Харківського обкому КПУ. Член Президії ЦК Компартії України (2001—2005). Народний депутат України III, IV, V та VI скликань. Почесні громадяни Харкова (2008)[5]. Одна з лідерів харківського антимайдану.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Освіта

[ред. | ред. код]

У 1972 році закінчила літакобудівний факультет Харківського авіаційного інституту (спеціальність — «інженер-механік»). У 1990-х закінчила Харківський міжгалузевий економічний інститут («менеджмент і маркетинг»).

Діяльність

[ред. | ред. код]

Після закінчення вузу була направлена на роботу в НВО Електроприлад (тепер — АТ Хартрон). Пройшла шлях від інженера до керівника групи, брала участь у розробці апаратури систем управління ракетно-космічними комплексами. Була в числі розробників бортових приладів ракети-носія Енергія і космічного корабля Буран. Пізніше брала участь у розробці апаратури для систем управління технологічними процесами атомних електростанцій.

У 1990-х двічі була депутатом Харківської обласної ради.

З 1998 по 2002 рік народний депутат ВРУ від КПУ, № 24 в списку. На час виборів: керівник групи АТ «Хартрон» (Харків). Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

З 14 травня 2002 по 25 травня 2006 народний депутат ВРУ IV скликання від КПУ, № 21 в списку.

  • Член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки
  • Секретар групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Швеція
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Російською Федерацією
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Білорусь
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Канадою
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Ірак

З 25 травня 2006 по 23 листопада 2007 народний депутат ВРУ V скликання від КПУ, № 17 в списку.

  • Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки ситуації із забезпеченням природним газом українських споживачів, розрахунками за поставлений природний газ та можливими порушеннями діючого законодавства на енергетичному ринку України
  • Секретар Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
  • Заступник керівника групи з міжпарламентських зв'язків з Сирійською Арабською Республікою
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Арабською Республікою Єгипет
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Російською Федерацією
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Швеція
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Куба

З 23 листопада 2007 по 12 грудня 2012 народний депутат ВР VI скликання від КПУ, № 19 в списку.

  • Секретар Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
  • Секретар Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки діяльності Національного банку України в період фінансової кризи
  • Член Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації
  • Керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Сирійською Арабською Республікою
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Куба

10 серпня 2012 року у другому читанні проголосувала за Закон України «Про засади державної мовної політики»[6][7]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[8][9].

Звинувачення у корупційних діях

[ред. | ред. код]

У червні 2007 року ЗМІ повідомляли про спробу народного депутата України Алли Александровської, у розпал корпоративного конфлікту, провести на територію ВАТ «Турбоатом» представників групи «Енергетичний стандарт», яку пов'язують з Константином Григоришиним[10].

Генеральний директор ВАТ «Турбоатом» Віктор Субботін звинувачував народного депутата Александровську в спробі рейдерського захоплення підприємства у інтересах фінансово-промислової групи Григоришина[11]. Телеканал АТН повідомляв про те, що помічник Алли Александровської Олександрівни А. Кортка опротестовувала у суді призначення Субботіна виконуючим обов'язки Генерального директора ВАТ «Турбоатом»[12].

Участь у проросійських виступах 2014 року

[ред. | ред. код]

КПУ брала участь у проросійських мітингах у Харкові навесні 2014 року. Зокрема Александровська виступала на цих мітингах.

7 квітня 2014 року, у день спроби проголосити "Харківську народну республіку" Александровська від проросійських сил брала участь в зустрічі ініціативної групи прихильників «федералізації» з представниками місцевої влади. Висувалися вимоги відставки губернатора Ігоря Балути, проведення референдуму про федералізацію і надання російській мові статусу державної[13].

Арешт

[ред. | ред. код]

Була затримана 29 червня 2016 року у Харкові за статтею 110 (посягання на територіальну цілісність України) та статтею 369 (давання хабаря посадовій особі) Кримінального Кодексу України[14][15][16]. 16 жовтня 2016 року вона була звільнена, але звинувачення проти неї не знято[17][18].

25 березня 2021 року Європейський суд з прав людини виніс остаточне рішення про арешт жінки, в якому зазначив, що українська влада діяла незаконно. Більше того, суд постановив, що Україна повинна сплатити Аллі Александровській протягом трьох місяців 15 600 євро моральної шкоди, а також 3563 євро судових та інших витрат[18].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  4. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  5. ↑ Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Харкова» — Реєстр актів харківської міської ради. kharkiv.rocks. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 27 березня 2021.
  6. ↑ 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроєкту «Про засади державної мовної політики» [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] — Сайт «Майдан»
  7. ↑ Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з лютого 2019]
  8. ↑ Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка [Архівовано 6 вересня 2012 у Wayback Machine.] — 1+1. ТСН
  9. ↑ ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ [Архівовано 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — Українська Правда
  10. ↑ Турбоатом подав зустрічний позов проти Григоришина [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  11. ↑ Спроба рейдерської атаки заводу «Турбоатом» провалилася, однак Війна не закінчена [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  12. ↑ Турбоатом знову в центрі уваги [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  13. ↑ Сім років тому в Харкові сепаратисти оголосили про створення «ХНР». nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 7 квітня 2021.
  14. ↑ У Харкові затримали екс-нардепа від КПУ Александровську. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
  15. ↑ У Харкові затримали соратницю Симоненка. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
  16. ↑ Екс-секретаря Харківського обкому КПУ заарештовано. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
  17. ↑ Комуністку Александровську випустили із СІЗО. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 27 березня 2021.
  18. ↑ а б Европейский суд по правам человека своим решением по делу “Александровская против Украины” осудил нацистские методы преследования коммунистов со стороны правящего в стране национал-олигархического режима | КПУ. www.kpu.ua. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 27 березня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Александровська_Алла_Олександрівна