Щербаков Олексій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алексє́й Іванович Щербаков
Алексей Иванович Щербаков
Scherbakov AI.jpg
Народився 1858(1858)
Помер 1944(1944)
Громадянство Російська імперія, Королівство Югославія
Діяльність лікар
Alma mater фізико-математичний факультет Московського університету[d]
Сфера інтересів бальнеологія
Заклад Імператорський Московський університет[d]
Посада лікар-терапевт, професор

Алексє́й Іва́нович Щербако́в (18581944) — російський лікар-терапевт, професор Варшавського та Новоросійського університетів.

Біографія[ред. | ред. код]

Алексє́й Щербаков здобув середню освіту у другій гімназії міста Москви .

У 1879 році закінчив курс на фізико-математичному факультеті Московського університету природничого відділення та прийнятий лаборантом при лабораторії органічної хімії Московського університету.

У 1883 році закінчив курс на медичному факультеті Московського університету, де з 1884 по 1887 рік був ординатором пропедевтичної клініки.

У 1895 році призначений професором Варшавського університету на кафедрі госпітальної терапевтичної клініки.

Попечитель Одеської1908) і Ризької1913) учбових округ.

З 1908 року до 1915 року О. І. Щербаков був професором бальнеології Новоросійського університету.

У першій половині листопада 1920 року прибув до Королівства сербів, хорватів і словенців, у Врнячка Баню; у 1921 році був призначений радником-бальнеологом у Міністерстві Охорони здоров'я у Белграді, а у 1924 році був обраний професором бальнеології на медичному факультеті Белградського університету. До другої світової війни займався науковими працями та практикою; був представником Югославії на міжнародних конгресах бальнеології та кліматології в Ліоні1927 році) та Будапешті1929 році).

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • О действии нормального хлористого бутирила на нормальный цинкпропил // «Журнал Русского химического общества», 1881, том XIII;
  • О получении и свойствах цинкпропила // «Журнал Русского химического общества», 1881, том XIII;
  • Сакские грязи в Крыму // «Медицинское обозрение», 1884;
  • Об употреблении антифебрина и нефти при лечении чахотки // «Труды II съезда русских врачей в память Н. И. Пирогова», 1887;
  • О круглой язве желудка // «Труды Московсковского физико-медицинского общества» и «Дневник III съезда русских врачей в память Н. И. Пирогова», 1889;
  • К вопросу о происхождении свободной соляной кислоты в желудочном соке // «Труды Физико-медицинского общества в Москве», 1889;
  • Нарушение секреции желудка как причина болезней этого органа // «Дневник IV съезда русских врачей в память Н. И. Пирогова», 1891;
  • Об условиях развития круглой язвы желудка. Ulcus ventriculi chronicum rotundum; критическое и экспериментальное исследование, М., 1891;
  • О задачах клинического преподавания медицинской науки // «Варшавские университетские известия», 1898;
  • Les stations de Boues minérales de la Russie d'Europe // «XII Congres international de Médecine Moscou», 1897;
  • Грязелечебные местности Европейской России // «Библиотека врача», 1898;
  • По поводу некоторых методов исследования обмена и крови // «Записки Русского бальнеологического общества в Пятигорске», 1900;
  • Заметки о Лысогорских горько-соленых озерах // «Записки Русского бальнеологического общества в Пятигорске», 1902.
  • «Лечебные воды и климатические зоны Королевства СХС» Белград, 1922[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. у співавторстві з Марко Леко, відомим сербським хіміком, та Йоксимовичем.

Джерела[ред. | ред. код]