Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
Краљевина Срба, Хрвата и Словенаца Kraljevina Srba, Hrvata i Slovenaca Королівство Сербів, Хорватів і Словенців | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
Девіз Један народ, један краљ, једна држава Jedan narod, jedan kralj, jedna država (Один народ, один король, одна держава) | |||||||||||||||||||
Гімн Химна КСХС Гімн КСХС | |||||||||||||||||||
Столиця | Белград 44°49′ пн. ш. 20°28′ сх. д.H G O | ||||||||||||||||||
Мови | Чорногорська мова , Хорватська мова ,Сербська мова Македонська мова ,Боснійська Мова. | ||||||||||||||||||
Форма правління | Конституційна монархія (де-юре) ,де-факто дуалістична монархія | ||||||||||||||||||
Король Сербів Хорватів і Словенців | |||||||||||||||||||
- 1918–21 | Петро I Карагеоргієвич | ||||||||||||||||||
- 1921–29 | Олександр I Карагеоргієвич | ||||||||||||||||||
Історичний період | Міжвоєнний період | ||||||||||||||||||
- Союз | 1 грудня 1918 | ||||||||||||||||||
- Королівство Югославія | 6 січня 1929 | ||||||||||||||||||
Площа | |||||||||||||||||||
- 1929 | 247 542 км2 | ||||||||||||||||||
Населення | |||||||||||||||||||
- 1929 | 13 934 038 осіб | ||||||||||||||||||
Густота | 56,3 осіб/км² | ||||||||||||||||||
Валюта | Крона (до 1920) динар (після 1920) | ||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
|
Королівство Сербів, Хорватів і Словенців (КСХС; сербохорв. Краљевина Срба, Хрвата и Словенаца / Kraljevina Srba, Hrvata i Slovenaca, словен. Kraljevina Srbov, Hrvatov in Slovencev, KSHS) — історична держава на Балканському півострові. Утворено 1 грудня 1918 року внаслідок об'єднання Сербії, Чорногорії і Держави Словенців, Хорватів і Сербів. 6 січня 1929 року, після встановлення в державі диктатури, реорганізовано в Королівство Югославія.
Ідея створення єдиної південнослов'янської держави зародилася на рубежі XIX—XX століть. Внаслідок Першої світової війни Австро-Угорщина зазнала поразки і розпалася. На території південнослов'янських земель Австро-Угорщини утворилася Держава Словенців, Хорватів і Сербів. Під загрозою вторгнення італійських військ вона звернулася по допомогу до Сербії.[1][2]
1 грудня 1918 року було створено єдину державу, до якої увійшли території Словенії, Хорватії, Боснії і Герцеговини, Сербії і Чорногорії, з краями Косово, Воєводина і Вардарська Македонія, що були частинами Сербії. Його королем став сербський монарх Петро I Карагеоргієвич, а столиця була перенесена в Белград.
Незважаючи на реалізацію довгоочікуваної ідеї об'єднання, нова держава не була міцною. Економічний розвиток багатьох областей дуже сильно відрізнявся. Так, найбільш економічно розвиненою була територія Словенії. Також існували міжетнічні суперечності — серби становили лише близько половини населення країни, але при цьому переважали в правлячих і економічних колах, що викликало невдоволення інших народів. Також досить високим був відсоток неписьменності, який, утім, залежав від конкретного регіону (найменший — у Словенії, найбільший — у Боснії).[3]
У 1921 році Установча скупщина Королівства Сербів, Хорватів і Словенців прийняла конституцію, названу «Відовданською», яка передбачала цілу низку демократичних свобод. Після її прийняття Олександр Карагеоргієвич став королем. Проте вже в 1921—1929 роках була прийнята низка заходів щодо обмеження діяльності політичних партій. Прийнятий 1 серпня 1921 року закон «Про захист держави», що заборонив діяльність Компартії і анулював 58 мандатів депутатів-комуністів[4]. Влітку 1923 року Народна скупщина відправила до суду у відповідність із цим законом керівництво Хорватської республіканської селянської партії, а сама партія була заборонена[5]. Влада проводила реакційну політику, викликаючи все більше невдоволення у населення. У 1928 році прямо в будівлі парламенту був убитий хорватський політик Степан Радич. Унаслідок, 6 січня 1929 року король розпустив парламент, скасував конституцію і встановив королівську диктатуру («Диктатура 6 січня») до 1931 року, а країна була перейменована в «Королівство Югославія».
-
округи 1918-1922
-
провінції (одиниці першого рівня) 1920-1922
-
області 1922-1929
- ↑ «Государство Словенцев, Хорватов И Сербов». Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 4 грудня 2018.
- ↑ Ivo Banac: The National Question in Yugoslavia: Origins, History, Politics" published by Cornell University Press, 1984 pages 129-31
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 4 грудня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Югославия в XX веке: очерки политической истории / К. В. Никифоров (отв. ред.), А. И. Филимонова, А. Л. Шемякин и др. — М.: Индрик, 2011. — С. 251. Режим доступа: http://www.inslav.ru/resursy/elektronnaya-biblioteka/2372-2011-jugoslavija-v-xx-veke [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Югославия в XX веке: очерки политической истории / К. В. Никифоров (отв. ред.), А. И. Филимонова, А. Л. Шемякин и др. — М.: Индрик, 2011. — С. 252. Режим доступа: http://www.inslav.ru/resursy/elektronnaya-biblioteka/2372-2011-jugoslavija-v-xx-veke [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]