Перейти до вмісту

Алунд

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Алунд (рос. алунд, англ. alundum, aluminium-oxide abrasive; нім. Alund) — штучний корунд. Одержують алунд з бокситів. Хімічна формула — Al2O3.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Отримують шляхом топлення в електричних печах бокситу з відновником (ошурки). Застосовується як абразивний, вогнетривкий матеріал для виготовлення ливарних форм і стрижнів, конструктивних елементів радіоламп, абразивних кругів тощо.

Сировиною зазвичай є боксити або глинозем. У печі шихта плавиться при дуже високих температурах, відбувається очищення та кристалізація оксиду алюмінію. Після охолодження зливок дроблять, сортують за фракціями й, за потреби, додатково очищують.

Основні властивості

[ред. | ред. код]

Дуже висока твердість (≈9 за Моосом)

Висока температура плавлення (~2050 °C)

Хімічна стійкість до більшості середовищ, Зносостійкість і міцність зерен, Діелектричні властивості

Різновиди

[ред. | ред. код]

Нормальний (бурий) — містить домішки Ti, Fe; міцні зерна, універсальний для шліфування сталей.

Білий — більш чистий Al2O3; крихкіший, але «гостріший» у роботі, дає холодніше різання (інструментальні сталі, шліфування з мінімальним перегрівом).

Легований (хромистий, цирконієвий тощо) — модифіковані властивості для спеціальних режимів обробки.

Застосування

[ред. | ред. код]

Абразивні інструменти: шліфувальні круги, стрічки, шкурки, пасти; вогнетриви та футерівки печей, кераміка технічного призначення, електроізоляційні матеріали

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Humboldt-Universität. (2010). Materials Science and Engineering: An Introduction (9th ed.). Wiley. — основи матеріалознавства, включно з кераміками та абразивами.