Корунд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корунд
Кристали корунду.
Корунд з Бразилії. Розмір мінерала 2-3 см.
Кристалічна структура корунду.
Корунд.

Кору́нд (рос. корунд, англ. corundum, corundite, adamantine spar, diamond spar; нім. Korund) — поширений мінерал класу оксидів та гідроксидів, оксид алюмінію шаруватої будови.

Напевно, перша згадка про мінерал, який сьогодні відомий як корунд, походить від Плінія Старшого. У 37-й книзі його Naturalis historia він розповідає про «Адамас Сідерите», який, швидше за все, є корундом. Назва «Корунд» походить від санскритського курундаму або курнатма குருந்தம் або курвуіндам або курувінда குருவிந்தம், що фактично означало рубін. Це також може означати високу твердість мінералу. Інша можливість виведення — з індійського слова Каурунтака, з яким Альфред Хільбрандтт пов'язує «Топаз» певного відтінку.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Склад: Al2O3.

Містить (%): Al — 52,91; O — 47,09.

Домішки: Cr, Fe, Ti, Mn, Si.

Сингонія тригональна.

Густина 4.

Твердість 9 (за шкалою Мосса).

Синювато- або жовтувато-сірого кольору.

Прозорі відміни забарвленні в червоний (рубін), синій (сапфір), жовтий (східний топаз) та інші кольори.

Риси не дає.

Блиск скляний.

Дорогоцінний камінь.

Утворюється в гранітних пегматитах у зв'язку з їх десиліфікацією (десилікацією), а також у контактово метасоматичних комплексах. На поверхні стійкий і утворює розсипи. Непрозорі відміни використовують як абразивний матеріал.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Корунд — полігенний мінерал. Акцесорний корунд приурочений до магматичних порід, їх пегматитів і лампрофірів (Хібіни та Ільменські гори, РФ; Могоу, М'янма та ін.).

Вкрапленики корунду (сапфіру) зустрічаються в лужних базальтоїдах (Таїланд, Австралія).

Пневматоліто-гідротермальні родовища корунду, пов'язані зі скарнованими мармурами, корундовими плагіоклазитами і слюдитами, зустрічаються в ультрабазитах і кальцифірах (Могоу, М'янма; Кашмір, Індія; Рай-Із і Борзовка, Урал, РФ). Метаморфогенні родовища корунду пов'язані з високоглиноземистими гнейсами і амфіболітами (джерела розсипів Шрі-Ланки, Індії, М'янми).

Великі родовища абразивного корунду приурочені до вторинних кварцитів (Семізбуги, Казахстан). Освоєно виробництво штучного корунду. В Україні є в межах Українського щита.

Цікавинки[ред. | ред. код]

СМІРИС (англ. smiris, нім. Smiris n) — те ж саме, що й корунд (G.Agricola, 1546). Згадується в книзі (курсах лекцій у Києво-Могилянській академії) Ф.Прокоповича «Про досконалі змішані неживі тіла — метали, камені та інші» (1705—1709 рр.).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]