Алшар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алшар
Влез на Алшар.jpg
41°08′53″ пн. ш. 21°57′12″ сх. д. / 41.14833333002777493° пн. ш. 21.95361111002777932° сх. д. / 41.14833333002777493; 21.95361111002777932Координати: 41°08′53″ пн. ш. 21°57′12″ сх. д. / 41.14833333002777493° пн. ш. 21.95361111002777932° сх. д. / 41.14833333002777493; 21.95361111002777932
Фактичний видобуток золото, стибій, арсен, талій
Рік закриття 1908
Алшар. Карта розташування: Північна Македонія
Алшар
Алшар
Алшар. Карта розташування: Земля
Алшар
Алшар

Алшар — золото-арсеново-стибієво-талієва формація, розташована в общині Погоди на півдні Північної Македонії. Сформувалася в гідротермальних умовах за низьких температур. Протягом деякого часу проводився видобуток в багатій талієм частині цього родовища. Талієве рудне тіло, що залишилося в шахті Црвен Дол, як і раніше містить близько 500 тонн талію. Мінерал лорандит з цієї формації використовується для виявлення параметрів потоку сонячних нейтрино.

Геологія[ред. | ред. код]

Формація є золоторудним родовищем типу Карлін (аналогічне родовищу Карлін в штаті Невада, США)[1].

Видобуток[ред. | ред. код]

Шахта Црвен Дол розробляла шар рудного тіла, збіднений стибієм і збагачений арсеном і талієм. Серед мінералів, що складають більшу частину рудного тіла реальгар, аурипігмент, арсеновмісний пірит і марказит[2][3][4]. На родовищі йшов активний видобуток між 1880 і 1908 роками. Протягом цього періоду добувався стибій, арсен і талій[5].

Мінерали[ред. | ред. код]

Пірит, антимоніт, ауріпігмент і реальгар — це головні мінерали, що формують руду. Лорандит — це талієво-арсенова сульфосіль з формулою TlAsS2 — головний талієвий мінерал на родовищі. Кілька інших талієвих мінералів були виявлені в шахті протягом багатьох років, наприклад, янковічит (Tl5Sb9(As, Sb)4S22), фангіт (Tl3AsS4) і бернардит (TI(Sb, As)5S5).

LOREX[ред. | ред. код]

Проект LOREX (LORandite EXperiment) використовує лорандит з руди цього родовища для визначення параметрів потоку сонячних нейтрино. Цей мінерал містить велику кількість талію-205, який в результаті реакції захоплення нейтрино утворює свинець-205. Процес 205Tl(νe,e)205 має відносно низьку порогову енергію 52 кеВ і, отже, має відносно високу ефективність. В зв'язку з віком родовища від 4,5 до 4,2 мільйонів років, потік сонячних нейтрино можна оцінити за останні 4 мільйона років, визначивши кількість свинцю-205 у зразку лорандиту. Ця реакція може бути викликана не тільки нейтрино, але і іншими високоенергетичними космічними частинками, які всі мають різні глибини проникнення в земну кору. Тому протягом 2008-2010 років було зібрано безліч зразків з різних глибин родовища для отримання достовірних даних[6][7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Volkov, A. V. (2006). The Alshar epithermal Au-As-Sb-Tl deposit, southern Macedonia. Geology of Ore Deposits 48 (3): 175. Bibcode:2006GeoOD..48..175V. doi:10.1134/S1075701506030020. 
  2. Cvetković, Lj. (1995). Jankovićite, Tl5Sb9(As, Sb)4S22, a new TI-sulfosalt from Allchar, Macedonia. Mineralogy and Petrology 53: 125. Bibcode:1995MinPe..53..125C. doi:10.1007/BF01171951. 
  3. Pavicevic, M. (1988). Crven Dol Tl deposit in Allchar: Mineralogical investigation, chemical composition of Tl minerals and genetic implications. Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section A: Accelerators, Spectrometers, Detectors and Associated Equipment 271 (2): 297. Bibcode:1988NIMPA.271..297P. doi:10.1016/0168-9002(88)90172-6. 
  4. Jankovic, S. (1988). The Allchar Tl–As–Sb Deposit, Yugoslavia and its specific metallogenic features. Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section A: Accelerators, Spectrometers, Detectors and Associated Equipment 271 (2): 286. Bibcode:1988NIMPA.271..286J. doi:10.1016/0168-9002(88)90170-2. 
  5. Perciva, T. J. (1994). Sedimentary-rock-hosted disseminated gold mineralization in the Alsar district, Macedonia. The Canadian Mineralogist 32: 649–665. 
  6. Pavicevic, M (1988). Lorandite from Allchar — A low energy solar neutrino dosimeter. Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section A: Accelerators, Spectrometers, Detectors and Associated Equipment 271 (2): 287. Bibcode:1988NIMPA.271..287P. doi:10.1016/0168-9002(88)90171-4. 
  7. Subotic, K. M. (1998). Status of the LOREX: Geochemical. с. 912. doi:10.1063/1.57378.