Марказит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марказит
Марказит
Марказит
Марказит

Марказит ( рос. марказит, англ. marcasite, white iron, cellular pyrite, нім. Markasit m) – мінерал класу сульфідів та їх аналогів (хім. аналог піриту); дисульфід заліза острівної будови. Від араб. назви стибію і бісмуту – “maragsita” (W.K.Haidinger, 1845).

Загальний опис[ред.ред. код]

Формула: Fe[S2].

Містить(%): Fe – 46,6; S – 53,4.

Домішки: Ni (до 6%), As, Sb, Co, Bi, Cu та ін.

Поширений сульфід заліза.

Сингонія ромбічна.

Форми виділення: конкреції, сфероліти, натічні агрегати, суцільна маса.

Кристали таблитчасті, рідше гостропірамідальні, призматичні, а також двійники і зростки типу “півнячого гребеня”.

Густина 4,88.

Твердість 6,5-6,75.

Колір жовтий.

Блиск металічний.

Риса темна, зеленувато-сіра.

Злам нерівний.

Крихкий.

Непрозорий.

Кристалічна структура марказиту. Атоми сірки - червоні.

Слабкий провідник електрики.

Самостійних родовищ не утворює.

Походження – ендогенне і екзогенне.

Зустрічається в низькотемпературних гідротермальних жильних родовищах.

Аутигенний або гіпергенний мінерал осадових порід (наприклад, у вапняках, глинах, мармурах або глинистих сланцях), де утворюється з гідротермальних кислих розчинів при низьких температурах.

Зустрічається також у зонах вивітрювання рудних родовищ (при руйнуванні піротину) і в осадових породах (переважно вугленосних піщано-глинистих відкладах). На території України є в Донбасі, Карпатах, на Закарпатті. Зустрічається у Микитівському ртутному родов. (Донбас) з піритом, кіновар’ю, дикітом. Є в мергелях і вапняках Криму.

Використовують у хімічній промисловості, сировина для одержання сірчаної кислоти.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • марказит гребінчастий (агрегати марказиту, які складаються з двійників по (101));
  • марказит променистий (голчасті індивіди марказиту, які утворюють променисті агрегати).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]