Альохін Володимир Олексійович
| Альохін Володимир Олексійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
12 вересня 1973 Петропавлівка, Станично-Луганський район, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
10 серпня 2014 (40 років) Переможне, Лутугинський район, Луганська область, Україна |
| Поховання | Луганськ |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | волонтер |
| Учасник | Російсько-українська війна (з 2014) і Війна на сході України |
| У шлюбі з | Куліш Олена Борисівна |
| Нагороди |
 |
Володи́мир Олексі́йович Альо́хін (1973—2014) — український волонтер; Народний Герой України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1973 року в Петропавлівці (Станично-Луганський район). Працював програмістом. Його дружина — Олена Куліш — працювала ведучою розважальних програм на радіо — під псевдонімом Олена Корольова. Родина жила у селищі Переможне Лутугинського району — неподалік Луганського аеропорту.
Олена із чоловіком привозили їжу українським військовим у Луганський аеропорт. При обстрілах ховали в своєму будинку місцевих дітей. Разом із дружиною приїздив до заблокованих мінними полями стареньких сусідів — аби допомогти із харчами та медикаментами. У липні померла мама дружини, ховали під кулями й мінами.
Родину патріотів вистежили бойовики «ЛНР» і захопили 9 серпня 2014-го. Терористи повідомили, що везуть подружжя «на підвал» — у Луганськ. Олену і Володимира викрали на очах її батька (єдина донька); все майно подружжя бандити вкрали чи розтрощили а в їхньому домі окупанти зробили свій штаб.
Застрелений 10 серпня 2014 року бандитами «ЛНР» у селі Переможне (Лутугинський район) з дружиною, Оленою Куліш — за надання волонтерської допомоги українським військовикам[1].
Станом на грудень 2014 року вважався перебуваючим в полоні[2]. Розшукати та поховати їхні тіла вдалося майже через рік. Похований в Луганську.
Без батьків лишилася донька Лера. Виїхала, працює в Києві аспіранткою, вивезла з Луганська дідуся.
Нагороди[ред. | ред. код]
7 травня 2016 року Олена Куліш та Володимир Альохін нагороджені відзнакою «Народний Герой України» (посмертно).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Стратили за любов до України [Архівовано 1 листопада 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Центр звільнення полонених: У терористів залишається ще 490 осіб. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Книга пам'яті [Архівовано 1 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Народний Герой України Куліш Олена: Історія луганчанки, яку застрелили окупанти за допомогу ЗСУ [Архівовано 1 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Відомій волонтерці, яку закатували за допомогу захисникам Луганського аеропорту, сьогодні б виповнилося 50 [Архівовано 1 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Веселий ангел із Луганська [Архівовано 1 листопада 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту [Архівовано 1 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Народний Герой України Куліш Олена: Історія луганчанки, яку застрелили окупанти за допомогу ЗСУ [Архівовано 1 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Зачистка за списком у Переможному [Архівовано 9 січня 2019 у Wayback Machine.]
- На руїнах Луганського аеропорту: 5-й рік окупації Переможного, подвиг місцевих і помста бойовиків [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |