Альянс європейських національних рухів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Альянс європейських національних рухів був утворений в Будапешті 24 жовтня 2009 низкою ультранаціоналістичних та праворадикальних партій з країн Європейського Союзу.

Членами засновниками Альянсу є «Йоббік» (Угорщина) (на шостому з'їзді якої Альянс і був створений), а також Front National Франція, Fiamma Tricolore Італія, NationalDemokraterna Швеція, Front national Бельгія.

12 листопада 2009 до вже існуючих членів приєдналася British National Party, зацікавленість у приєднання до Альянсу також мають партії з Австрії, Іспанії і Португалії.

Альянс має намір сформувати депутатську групу у Європарламенті, щоб отримати додаткові преференції, але для цього потрібно мати 25 депутатів з сімох країн, у той час як Альянс має лише вісім.

Керівництво[ред. | ред. код]

На прес-конференції в Страсбурзі 16 червня 2010 р. АЄНР затвердив своє політичне керівництво: президент Бруно Голніш, віце-президент Нік Гріффін, скарбник Бела Ковач і Генеральний секретар Валеріо Сігнетті.

Члени станом на 2010 рік[1]:

Партії Країни
Республіканський громадський рух Іспанія
Національний фронт Бельгія
Британська національна партія Велика Британія
Йоббік Угорщина
Триколірне полум'я Італія
Партія Свободи (VP) - Майбутнє Фінляндії Фінляндія
Національний фронт Франція
Націонал-демократи Швеція
Партія національного відродження Португалія

Вступна преамбула до політичної декларації Альянсу[ред. | ред. код]

  • Усвідомлення відповідальності перед європейськими націями, мовами та культурами, які вони представляють
  • Усі члени Альянсу виступають за невід'ємні цінності християнства, природне право, мир і свободу в Європі
  • Розуміння всіх численних загроз, які потужними силами глобалізації створюються для знищення безцінної Європейської спадщини

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Alliance of European National Movements Expands to 9 Parties. British National Party. Архів оригіналу за 12 листопада 2010. Процитовано 14 січня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]