Амахтонська затока
| 59°37′00″ пн. ш. 149°42′00″ сх. д. / 59.6167° пн. ш. 149.7° сх. д. | |
| Прибережні країни |  Росія[1] |
|---|---|
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 2127227 |
  Амахтонська затока Амахтонська затока (Росія) | |
 | |
Амахтонська затока (рос. Амахтонский залив) — затока на північному заході Тауйської губи Охотського моря між півостровами Онацевича (59°31′00″ пн. ш. 149°00′0.2″ сх. д. / 59.51667° пн. ш. 149.000056° сх. д.) і Старицького (59°30′ пн. ш. 150°50′ сх. д. / 59.500° пн. ш. 150.833° сх. д.), одна з найбільш мілководних заток Тауйської губи. На заході включає бухту Амахтон. В ній розташовані острови Шелікан, Непорозуміння, впадають ріки Тауй, Ойра, Яна. Територія Ольсьбкого району Магаданської області Російської Федерації. На узбережжі розташовані міста Тауйськ, Армань, Нижньоарманськ, Новостройка.
Горизонтальна амплітуда припливів тут найбільша й на окремих ділянках досягає метра і більше. Прибережні акумулятивні форми утворені переважно дрібногалько-гравійними, рідше піщаними фракціями, а прибережна частина дна акваторії — піщаними і супіщано-суглинними.
Береги переважно низинні і слабо порізані. Висока та обривиста ділянка берега протяжністю близько 13 км знаходиться у північній частині затоки за 7,5 км на схід від гирла річки Яни. Тут, за 2—2,5 м від берегової лінії, тягнуться височини хребта Кам'яний[2].
Американські китобійні судна вели промисел гренландських китів у затоці в 1850-х та 1860-х роках. Вони також торгували з корінним населенням молоком та рибою[3].
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Охотское море. Энциклопедия, 2009, с. 18.
- ↑ Betsey Williams, of Stonington, Sep. 14, 1853, Nicholson Whaling Collection; Florida, of Fairhaven, July 6, 1860. In Williams, H. (1964). One whaling family. Boston, Houghton Mifflin.
- И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Амахтонский залив // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»[ru], 2009. — С. 18. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
