Портал:Океанологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розділ Вікіпедії: Океанологія
Проект  |  Портал
редагувати
  Океанологія

Океанографія (рос. океанография, англ. oceanography, нім. Ozeanographie f), або Океаноло́гія (від океан і грец. λόγος — думка, слово) (рос. океанология, англ. oceanology, нім. Ozeanologie f) — комплекс наук, які досліджують Світовий океан. Об'єднує фізику океану, або океанографію, вивчає процеси циркуляції у морському водному середовищі, оптичні, акустичні, магнітні та інші його особливості, виявляє закономірності взаємодії атмосфери й океану, хімію океану (гідрохімічні особливості морських вод та формування хімічного балансу океану), біологію океану (рослинний і тваринний світ, біологічну продуктивність морів, можливість відтворення найважливіших біологічних ресурсів). До океанології відносять також геологію океану, завданням якої — вивчення будови земної кори в межах океану, рельєфу його дна, а також формування родовищ корисних копалин. Експедиційні дослідження з океанології забезпечуються спеціально обладнаними науково-дослідними судна-ми, океанографічними платформами, підводними апаратами та електронною вимірювальною технікою, розвивається супутникова океанологія. В Україні проблеми океанології досліджують г.ч. установи Національної академії наук.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 FA gold ukr.png Вибрана стаття
Маршрут навколосвітньої подорожі «Бігля», 18311836 роки

Навколосві́тня по́дорож Ча́рлза Да́рвіна — подорож Чарлза Роберта Дарвіна на кораблі «Бігль» у 18311836 роках, завдяки якій учений започаткував еволюційне вчення, поставивши біологію на досить міцну наукову основу. Поряд із відомими науковими експедиціями XIX століття ця мандрівка під командуванням капітана Роберта Фіцроя займає одне з видних місць. В історії географічних відкриттів особливе значення подорожі надають роботи зі зйомки місцевості для нанесення на мапу точних берегових обрисів південної частини Південної Америки та течії річки Санта-Крус. Однак всесвітню славу «Бігля» пов'язують саме з Чарлзом Дарвіном.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 High-contrast-camera-photo-2-blue.svg Вибране зображення
Степан Макаров
редагувати
  Океанологічна термінологія

Глиби́нне сейсмі́чне зондува́ння (рос. глубинное сейсмическое зондирование, англ. DSS, deep seismic sounding, нім. seismische Tiefensondierung f) — метод регіонального вивчення будови земної кори і верхньої мантії, який базується на реєстрації на поверхні Землі штучно викликаних сейсмічних хвиль.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Океани та обрані моря
Andaman Sea.PNG

Андама́нське мо́ре — напівзамкнене окраїнне море в Індійському океані, біля західних берегів півострова Малакка. На півдні звужується і переходить в Малаккську протоку.

Східне узбережжя помережене великою кількістю островів та коралових рифів, найбільші з яких архіпелаг М'єй. В море впадають річки Іраваді та Салуїн..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані затоки та бухти Світового океану
Bay of Peter the Great.png

Затока Петра Великого (рос. Зали́в Петра́ Вели́кого) — найбільша затока Японського моря біля берегів Приморського краю Росії.

Довжина 80 км, ширина близько 200 км. Береги затоки сильно порізані і утворюють внутрішні затоки: Амурську, Уссурійську, Посьєта, Стрілець, Восток.

На березі Амурської затоки знаходиться Владивосток..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані протоки Світового океану
Малаккська протока

Малаккська протока (малай. Selat Melaka) — протока між півостровом Малакка та островом Суматра; сполучає Андаманське море з Південно-Китайським морем через Сингапурську протоку

  • Довжина 957 км,
  • Найменша ширина 15 км;
  • Глибина 12 м;

У стратегічному та економічному плані Малаккська протока, поряд з Суецьким і Панамським каналами, — один з найважливіших морських шляхів. Це провідний шлях, що з'єднує Індійський океан з Тихим, протокою здійснюється зв'язок між трьома найбільш населеними країнами світу — Індією, Індонезією та Китаєм. На рік через протоку проходить близько 50 тис. кораблів, які обслуговують, за різними оцінками, від однієї п'ятої до однієї четвертої усього морського товарообігу. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані океанічні течії, вири та аномалії
Приблизне розташування Бермудського трикутника

Берму́дський трику́тник — назва, що зазвичай вживається до території площею 4 тис. км² і утворює на карті трикутник з вершинами у Бермудських островах, Пуерто-Ріко і південній Флориді (США). Вважається, що в цих межах за незвичайних обставин зникли декілька суден та літаків. Ще одна зона на протилежному боці планети, «море диявола», поблизу Японії, має схожу репутацію..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані елементи рівнинного рельєфу океанічного дна
Kermadec Arc.jpg

Жолоб Тонга — океанічний жолоб, розташований в південній частині Тихого океану з найглибшою точкою 10,882 м, відомої як Horizon Deep. Відповідно з даними GEBCO від серпня 2011 версії Horizon Deep має координати 23°15′ пд. ш. 174°43′ зх. д. / 23.2583° пд. ш. 174.7267° зх. д. / -23.2583; -174.7267 і 10,800 м ± 10 м.

Жолоб знаходиться в північній частині зони субдукції Кермадек-Тонга, де Тихоокеанська плита зазнає субдукцію під плиту Тонга.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані елементи гірського рельєфу океанічного дна
Розташування Серединно-Атлантичного хребта

Серединно-Атлантичний хребет — найбільша гірська система дна Атлантичного океану. Одна з ланок системи серединно-океанічних хребтів, підводний гірський масив Атлантичного і Північного Льодовитого океану. Простягається від 87° пн. широти (близько 333 км на південь від Північного полюсу), де переходить у хребет Гаккеля до трійника біля субантарктичного острова Буве на 54° пд. широти. Найвищі піки цього гірського масиву тягнуться вище за рівень океану і утворюють острови. Серединно-Атлантичний хребет є межею тектонічних плит.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані підводні печери та гроти Світового океану
Велика Синя Печера

Вели́ка Си́ня Печера (Діра) (англ. Great Blue Hole) — велика підводна печера біля узбережжя Белізу. Вона розташована біля центральної частини рифу Лайтгаус, невеликого атола за 100 км від материка і міста Беліз. Печера має круглу форму, понад 330 м в діаметрі і 140 м завглибшки. Вона сформувалася як вапнякова печера протягом останнього льодовикового періоду, коли рівень моря був набагато нижчим..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані елементи берегової лінії Світового океану: півстрови та миси
Cape of Good Hope.jpg

Мис До́брої Наді́ї (англ. The Cape of Good Hope; афр. Kaap die Goeie Hoop) — скелястий мис, розташований у Південно-Африканській Республіці неподалік Кейптауна.

Він не є найпівденнішою точкою Африки, але берегова лінія Африканського континенту тут уперше повертає на схід, відкриваючи прохід з Атлантичного океану в Індійський. Зараз мис Доброї Надії — крута скеля.

У 1488 році мис Доброї Надії було відкрито португальським мореплавцем Бартоломеу Діашем і названо мисом Бур. Проте португальський король Жуан II перейменував мис, сподіваючись на те, що тоді вже було відкрито морський шлях до Індії.

У 1497 році Вашку да Ґама, оминувши мис Доброї Надії, був першим європейцем, хто дійшов до Індійського океану. Уряд Португалії встановив два навігаційні маяки::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані острови та рифи Світового океану
Carlb-fogo-newfoundland-fishery-2002.jpg

Ньюфа́ундленд (англ. Newfoundland МФА[nufənˈlænd] Нуфанле́нд "новознайдена земля"; фр. Terre-Neuve) — острів біля північно-східних берегів Північної Америки, частина канадської провінції Ньюфаундленд і Лабрадор.

Площа острова — 111 390 км², довжина берегової лінії 9 656 км, висота над рівнем моря до 814 м.

Населення — 479 105 чол. (2006), найбільше місто — Сент-Джонс (99 182).

Ньюфаундленд є островом материкового походження, що відокремився в антропогеновому періоді. Він відокремлюється від материкової частини неширокою (16 км) протокою Белл-Айл на півночі і протокою Кабота – на південному заході. Його рельєф так само розчленований і гірський, як і Північних Аппалачів. Переважають хвилясті рівнини із залишковими горбами.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані архіпелаги та групи островів Світового океану
LocationBritishIsles.png

Брита́нські острови́ (ірл. Éire agus an Bhreatain Mhór, англ. British Isles, шотл. Breetish Isles, менс. ny h-Ellanyn Goaldagh) — архіпелаг на північному заході Європи, між Північним морем і Атлантичним океаном. На Британських островах розташовані держави Велика Британія та Ірландія, а також території під владою британської корони.

Площа островів — 315,1 тис. км². Від материкової частини Європи відокремлені Північним морем і протоками Па-де-Кале і Ла-Манш.

Включають великі острови Велика Британія і Ірландія.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Родовища та басейни корисних копалин Світового океану

Аквітанський нафтогазоносний басейн — розташований на однойменній низовині на півдні Франції в акваторії Біскайської затоки. Площа 152 тис. км².

Перше газове родов. (Сен-Марсе) було відкрите у 1939 році. До 1982 року було відкрито 7 газових і 14 нафтових родовищ.

Найбільше газове родовище — ЛАК, нафтове — Парантіс (з початковими запасами 30 млн т)..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані об`єкти природно-заповідного фонду Світового океану
GreatBarrierReef-EO.JPG

Вели́кий бар'є́рний риф — найбільша у світі система коралових рифів, розташована в Кораловому морі, уздовж східного узбережжя Австралії, біля узбережжя штату Квінсленд. Простягається на &&&&&&&&&&&02300.&&&&002300 км з півдня на північ, починаючи від тропіка Козерога між містами Гладстон і Бандаберг до протоки Торреса, що відокремлює Австралію від Нової Гвінеї. Загальна площа - &&&&&&&&&0348698.&&&&00348 698 км². У північній частині має ширину близько 2 км, у південній — 152 км. На півдні віддалена від берега на 300 км, а далі на північ, біля мису Мелвілла, наближається до материка на відстань до 32 км. Складається з мільярдів коралових поліпів..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані антропогенні об'єкти Світового океану
Міст «Золота Брама»

Міст «Золоті́ Воро́та» (англ. Golden Gate Bridge) — підвісний («висячий») міст через протоку Золоті Ворота. Він з'єднує місто Сан-Франциско на півночі півострова Сан-Франциско і південну частину мису округи Марін, поруч із містом Сосаліто. Місцева визначна пам'ятка й один із символів США. Довжина мосту — 2 737,4 метрів, ширина мосту — 27 метрів, довжина основного прольоту — 1280, висота опор — 227,4 метрів над водою, товщина головного несучого тросу — 90 см. Від проїжджої частини до поверхні води — 67 метрів. Конструкція моста має 1 млн. 200 тис. заклепок.

Загальний вигляд мосту

Проект мосту підготував інженер Джозеф Строусс, а консультантом був архітектор Ірвінг Морроу, що використовував у дизайні елементи стилю арт-деко. Усі математичні обчислення зробив Чарльз Альтон Еліс, який мешкав у Нью-Йорку, але через погані відносини між ним та Джозефом Строуссом, ім'я Еліса не фігурує в будівництві мосту і не згадується на табличці будівельників мосту на південній вежі.

Будівництво мосту почалося 5 січня 1933 року й тривало більше 4 років.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані порти Світового океану
LocationSingapore2.png

Сінгапу́р, також Сингапур (санскр. सिंह siMha — лев і पुर pura — місто) — місто-держава у Південно-Східній Азії на краю Малаккського півострова. Площа 622 км²; столиця — Сінгапур. Складається з острова Сінгапур і 57 дрібних островів.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані міста на островах Світового океану
Jakarta.jpg

Джака́рта (колишня назва Батавія, офіційна назва Спеціальний столичний регіон Джакарта, індонез. Daerah Khusus Ibukota Jakarta) — найбільше місто і столиця Індонезії, одне з найбільших міст світу.

Місто розташоване на північно-західному узбережжі острова Ява при впадінні річки Чилівунг у Яванське море. Адміністративно входить у Регіон Ява.

Вітрильна шлюпка в затоці Джакарти.

Джакарта розташована на північно-західному узбережжі Яви, в гирлі річки Чилівунг (англ. Ciliwung River, яван. Kali Ciliwung, індонез. Ci Liwung) в бухті Джакарта (англ. Jakarta Bay), яка є затокою Яванського моря. Офіційно, територія Спеціального Округу Джакарти займає 662 км².::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Природні зони та одиниці районування Світового океану


редагувати
 Book icon (closed) - Red and gold.svg Океанологічна література
  • Хільчевський В. К., Дубняк С. С. Основи океанології: підручник [Електронний ресурс] - 2-ге вид., доп. і перероб. — К.: ВПЦ "Київський університет, 2008. — 255 с. — ISBN 978-966-439-015-3
  • Океанографическая энциклопедия. Под ред. З. И. Мироненко : Гидрометеоиздат , 1974 - 632 c. (рос.)
  • Вершинский Николай В. Загадки океана
  • Парамонов А.Н., Кушнир В.М., Забурдаев В.И. Современные методы и средства измерения гидрологических параметров океана.- 1979. Твердый переплет. 248 с.
  • Океан - Атмосфера. Энциклопедия. Л. Гидрометеоиздат 1983г. 464 с.
  • Белинский Н.А., Истошин Ю.В. Моря, омывающие берега Советского Союза. – М :Военное изд – во мин – ва обороны СССР. – 1956. – 195с.
  • Беляев Б.И. Прикладные океанологические исследования. – Л :Гидрометеоиздат. – 1986. – 143с.
  • Бекятев К.А., Середряков В.В. Международные морские организации. – Л :Гидрометеоиздат. – 1979. – 601с
  • Богданов К.Т. Приливы мирового океана. – М : Наука. – 1975. – 115с.
  • Большаков А. А. КОСМИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ В ОКЕАНОЛОГИИ
  • Боровиков П. Лаборатория на морском дне. – Л : Гидрометеоиздат. – 1977. – 135с.
  • Бортковский Р.С. Тепло – и влагообмен атмосферы и океана при шторме.– Л : Гидрометеоиздат. – 1983. – 158с.
  • Брамсон М.А. Морская рефрактометрия. – Л : Гидрометеоиздат. – 1986. – 247с. – Библиогр : стр. 237 – 243.
  • Бреховских Л.М., Лысанов Ю.П. Теоретические основы акустики океана. – Л :Гидрометеоиздат. – 1982. – 262с.
  • Бурков В.А. Общая циркуляция мирового океана. – Л :Гидрометеоиздат. – 1980. – 250с.
  • Бычкова И.А., Викторов С.В. Дистанционное определение температуры моря. – Л :Гидрометеоиздат. – 1988. – 220с.
  • Васильев К.П. Что должен знать судоводитель о картах погоды и состояния моря. – Л : Гидрометеоиздат. – 1980. – 229с.
  • Питер Вейль Популярная океанография. – Л : Гидрометеоиздат. – 1977. – 500с.
  • Ветер, волны и морские порты. – Л : Гидрометеоиздат. – 1986. – 247с.
  • Вилькицкий А. Северный морской путь. – С – Петербург. – 1912.
  • Влияние загрязнения поверхностного слоя на тепло–, газо– и влагообмен океана с атмосферой. – Проблемы химического загрязнения вод Мирового океана. Том 3.– Л : Гидрометеоиздат. – 1985. – 128с.
  • Вольцингер Н.Е. Длинноволновая динамика прибрежкой зоны. – Л :Гидрометеоиздат. – 1989. – 263с.
  • Вольцингер Н.Е. Основные океанологической воды. – Л :Гидрометеоиздат. – 1968. – 280с
  • Вольцингер Н.Е. Теория мелкой воды. Океанологические задачи и численные методы. – Л : Гидрометеоиздат. – 1977. – 206с.
  • Герлах Себастьян Загрязнение морей. Диагноз и терапия. – Л :Гидрометеоиздат. – 1985. – 262с.
  • Герман В.Х., Левиков С.П. Вероятностный анализ и моделирование колебаний уровня моря. – Л : Гидрометеоиздат. – 1988. – 229с.
  • Гершанович Д.Е., Муромцев А.М. Океанологические основы биологической продуктивности мирового океана. – Л : Гидрометеоиздат. – 1982. – 319с. – Библиогр : стр. 311– 318.
  • Гидро–акустическая техника исследования и освоения океана. – Л : Гидрометеоиздат. – 1984. – 263с.
  • Глаголева М.Г., Скриптунова. Прогноз температуры воды в океане. – Л :Гидрометеоиздат. – 1979. – 165с.
  • Глобальный водообмен. – М : Наука, 1975. – 125с.
  • Глуховский Б.Х. Исследование морского ветрового волнения. – Л :Гидрометеоиздат. – 1966. – 282с.
  • Давидан И.Н., Лопатухин Л.И. Ветровое волнение в Мировом океане. – Л :Гидрометеоиздат. – 1985. – 256с. – Библиогр : с. 245 –252.
  • Дерюгин К.К., Степанюк И.А. Морская гидрометрия. – Л : Гидрометеоиздат. – 1974. –387с.
  • Дерягин В. Каспий, его прошлое, настоящее и будущее. – Баку :Азерб. Гос. изд – во. – 1977. – 115с.
  • Джеймс Р. Прогноз термической структуры океана. – Л :Гидрометеоиздат. – 1971. – 153с.
  • Динамика гидрографической сети неприливных устьев рек. – М : Моск. отд. Гидрометеоиздат. – 1977. – 295с.
  • Динамика океана. – Л : Гидрометеоиздат. – 1980. – 302с.
  • Доронин Ю.П. Взаимодействие атмосферы и океана. – Л :Гидрометеоиздат. – 1981. – 287с.
  • Доронин Ю.П., Хейсин Д.Е. Морской лед. – Л : Гидрометеоиздат. – 1975. – 307с.
  • Доронин Ю.П. Региональная океанология. – Л : Гидрометеоиздат. – 1986. – 303с. – Библиогр : с. 296 – 298
  • Драган Я.П. Методы вероятностного анализа ритмики океанологических процессов. – Л : Гидрометеоиздат. –1987. – 317с.
  • Дуванин А.И. Волновые движения в море. – Л : Гидрометеорологическое изд – во. – 1968. – 221с.
  • Евгенов Н.И. Морские течения. – Л : Гидрометеорологическое изд –во. – 1957. – 109с.
  • Егоров Н.И. Физическая океанография. – Л : Гидрометеоиздат. – 1974. – 452с.
  • Ерлова Н.Г. Оптика моря. – Л : Гидрометеоиздат. – 1980. – 237с
  • Жуков Л.А. Общая океанология. – Л : Гидрометеоиздат. – 1976. – 376с
  • Зубов И.И. Основы учения о проливах мирового океана. – М : Гос. изд – во географ. лит – ры. – 1956. – 236с.
  • Зырянов В.И. Теория установивщихся океанических течений. – Л : Гидрометеоиздат. – 1985. – 225с
редагувати
  Морське право

Аварія у морському праві — всяка шкода чи втрата, завдана кораблю, вантажу або фрахту непередбаченими подіями.

Визначають два види аварій:

  • Загальна аварія — це втрата внаслідок пожертвування майном або надзвичайних витрат, застосованих навмисне і розумно з метою врятувати корабель, фрахт або вантаж від небезпеки, що їм загрожувала. Втрати від загальної аварії розподіляються між усіма учасниками морського перевезення пропорційно до вартості, що її мають після аварії корабель, вантаж і фрахт. Для цього спеціальні урядові особи — диспашериСРСР працювали при Всесоюзній торговельній палаті) складають розрахунок розподілу збитків — диспаша.
  • Окрема аварія — будь-яке пошкодження корабля або вантажу під час морського перевезення, що не має ознак загальної аварії..::::::::::::::::читати далі
редагувати
  Списки Світового океану

Наявний список островів, відсортований за площею, включає всі острови з площею понад 2500 км², деякі острови площею понад 500 км². Для порівняння наведені також площі континентів...

Острови площею понад 250 000 км²

{

редагувати
 Book icon (closed) - Red and gold.svg Телепрограми та кіно про світовий океан

Життя (англ. Life) — телевізійний документальний фільм, вперше показаний на телеканалі BBC з жовтня по грудень 2009 року.

Life створений BBC Natural History Unit спільно з Discovery Channel, Skai TV та Відкритим університетом. Оригінальний сценарій, використаний в британській і канадській версіях, був написаний і розказаний Девідом Аттенборо.

На телеканалі BBC серіал був представлений із десяти 50-хвилинних епізодів. Перша серія дає загальне введення в телефільм, друга показує рослини, а інші призначені для основних груп тварин. Їх метою було показати загальні риси, які зробили свій внесок в успіх кожної групи, а також інтимні та драматичні моменти у житті окремих видів, які були обрані завдяки їх видатним досягненням або харизмі. Наприкінці кожної серії показано десятихвилинний making-of із найцікавішими моментами зйомки, в результаті чого загальний час серії досяг 60 хвилин. ... 8. Істоти глибин / Creatures of the Deep Мільярди років океан був єдиним місцем на планеті, де існувало життя. Нащадки тих давніх істот дожили і до наших днів. Це господарі глибин — кальмар Гумбольдта, гігантський тихоокеанський восьминіг, краб-павук та інші.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані науково-дослідні експедиції, що досліджували океан
Підняття прапора експедицією Вількіцького при відкритті Північної Землі

Російська гідрографічна експедиція Північного Льодовитого океану (1910 - 1915) була організована з метою розробки та освоєння Північного морського шляху. В її складі було два криголамних пароплави - «Вайгач» і «Таймир». Експедиція просувалася північною акваторією Північного Льодовитого океану зі сходу на захід.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані океанологічні наукові та освітні установи та заклади

Арктичний і антарктичний науково-дослідний інститут, ААНДІ (рос. Арктический и антарктический научно-исследовательский институт, ААНИИ; англ. Arctic and Antarctic Research Institute, AARI) — найстаріша науково-дослідна установа Росії, яка проводить комплексне вивчення полярних регіонів Землі..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 FA gold ukr.png Добра стаття
Темний крячок (Onychoprion fuscata) здатний протриматися над океаном 3-10 років, проводячи лише невелику частку часу на поверхні води

Морські птахи — птахи, пристосовані до життя в морському середовищі. Хоча всі морські птахи в значній мірі відрізняються один від одного як за фізіологією так і поведінкою, вони часто виявляють ознаки конвергентної схожості, що говорить про їх схожу еволюцію в спільних умовах та близьких кормових нішах. Найдавніші морські птахи з'явилися ще в Крейдяний період, а ознак сучасних родин вони набули переважно в епоху Палеогена.

У порівнянні з іншими групами птахів, морські птахи, як правило, живуть довше.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрана ілюстрація
Яйце королівського пінгвіна


редагувати
  Обрані рослини Світового океану
Chlamydomonas (10000x).jpg

Зелені водорості (Chlorophyta або Chlorophycota, Chlorophycophyta) — група еукаріотичних організмів, що налічує приблизно 20 000 видів, та зазвичай класифікується як відділ царства Зелені рослини ( чи Chlorobionta NCBI, класифікація Бремера). Вперше класифікація на рівні відділу виділена за забарвленням А. Пашером (Pasher) в 1914 році. Історично вона класифікувалася до підцарства Нижчі рослини царства Рослини та, пізніше, царства Найпростіші. Проте, перш за все сам поділ є штучним та базується на комплексі ознак (морфологічних, цитологічних, біохімічних та даних молекулярної біології). За деякими даними, Chlorophyta відносять до нетаксономічної категорії — супергрупи Архепластид (Archaeplastida). Вважається, що Вищі рослини походять від Chlorophyta. ::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Обрані тварини Світового океану
Necora puber.jpg

Краби (Brachyura) — інфраряд десятиногих ракоподібних, у переважної більшості яких задня частина тіла («хвіст») дуже вкорочена, через що вони отримали наукову назву (від грецького: brachy = короткий, ura = хвіст), це тварини, в яких черевце повністю сховане під головогрудьми. Зазвичай краби мають дуже товстий зовнішній скелет та пару клешень. Розповсюджені в усіх океанах, також існує багато прісноводних та сухопутних крабів, особливо в тропіках. Розміри крабів змінюються у великих межах: так краб-горох сягає лише кількох міліметрів завширшки, тоді як розмах кінцівок японського краба-павука може становити чотири метри.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис океанології. Мореплавці
Laperouse 1.jpg

Жан-Франсуа́ Гало́, граф де Лаперу́з (фр. Jean François Galaup, comte de La Pérouse; * 22 серпня 1741, садиба Го в окрузі Альбі — † 1788, поблизу о-ва Ванікоро, Соломонові острови) — французький мореплавець, офіцер військово-морського флота.

Загинув за невідомих обставин поблизу атола Ванікоро (Соломонові острови) разом з екіпажем, на чолі якого здійснював навколосвітню подорож. .::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис океанології. Океанологи
Жак Пікар (в центрі) та Дон Волш (ліворуч)

Жак Пікар (фр. Jacques Piccard; * 28 липня 1922 року, Брюссель, Бельгія — † 1 листопада 2008 року, Швейцарія) — швейцарський океанолог, один з трьох людей, хто побував на дні Маріанської западини.

Жак Пікар народився в Брюсселі в сім'ї фізика і винахідника Огюста Пікара. Разом з батьком брав участь у будівництві і випробуваннях батискафа «Трієст». Назву апарат отримав на честь міста Трієст, Італія, в якому було виконано основні роботи зі створення апарата. «Трієст» було спущено на воду в серпні 1953 і він зробив кілька занурень у Середземному морі з 1953 до 1957 року..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис океанології. Гляціологи океану
Henryk Arctowski 1940 LOC hec 28338.jpg

Ге́нрик Арцто́вський (пол. Henryk Arctowski; * 15 липня 1871, Варшава — † 21 лютого 1958, Вашингтон) — польський та український географ, геофізик, геолог, мандрівник, дослідник Антарктики; професор Львівського університету.

Син Кароля Арцта (сполонізував своє прізвище в 1890-х рр).

Закінчив гімназію в Іновроцлаві.

Вивчав хімічні, геологічні та метеорологічні науки в Льєжу (Бельгія), Сорбонні (Париж), Англії та Швейцарії.

1895 - познайомився з бельгійським мандрівником Адрієном де Жерлашем де Ґомрі.

18971899 - взяв участь у антарктичній експедиції Адрієна де Жерлаша де Ґомрі на кораблі Belgica як її науковий керівник. Серед учасників експедиції були Роальд Амундсен, Фредерік Кук і Антоній Болеслав Добровольський. Першими перезимували в Антарктиці - на судні, затертому кригою.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис океанології. Метеорологи та кліматологи океану
Fridtjof Nansen LOC 03377u.jpg
Nobel prize medal.svg
Фр́ітьйоф Н́ансен (норв. Fridtjof Nansen; * 10 жовтня 1861, неподалік Христіанії — † 13 травня 1930) — норвезький мандрівник, океанограф, біолог, метеоролог та громадський діяч.

Лауреат Нобелівської премії миру 1922 року — «за багаторічні зусилля з надання допомоги беззахисним».

2000 року співвітчизники проголосили його норвежцем Тисячоліття..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис океанології. Біологи, екологи та біогеографи океану
Skadovsky 000 1.jpg

Сергій Миколайович Скадовський (* 31 серпня (12 вересня) 1886, Білозерка, нині Херсонської області — 2 травня 1962, Москва) — радянський гідробіолог, творець еколого-фізіологічного напряму в гідробіології, доктор біологічних наук, професор (1935).

Походить з Херсонської гілки роду Скадовських. Батько — Скадовський Микола Львович, український художник, ініціатор і співзасновник Товариства періодичних виставок південно-російських художників в Одесі, помер, коли Сергієві не виповнилося ще й шести років. Мати вдруге вийшла заміж за відомого невропатолога і психолога Григорія Россолімо..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис океанології. Ґрунтознавці океану
Jacques-Yves Cousteau.jpg

Жак-Ів Кусто́ (фр. Jacques-Yves Cousteau; *11 червня 1910, Сент-Андре-де-Кюбзак, Бордо — †25 червня 1997, Париж) — французький дослідник Світового океану, фотограф, режисер, винахідник, автор великої кількості книг і фільмів, першовідкривач. Був членом Французької академії. Командор Ордена Почесного легіону. Відомий як Капітан Кусто (фр. Commandant Cousteau). Разом з Емілем Ган'яном розробив і випробував акваланг.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис океанології. Геоекологи та природоохоронці Світового океану
JamesCameronHWOFOct2012.jpg

Джеймс Френсіс Кемерон (англ. James Francis Cameron; нар. 16 серпня 1954, м. Капускейсінг, провінція Онтаріо, Канада) — а канадський кінорежисер, природоохоронець та дослідник океану. Один з найуспішніших режисерів світу: 7 його картин зібрали понад 5,6 млрд доларів США. Він зняв два найкасовіші фільми в історії кінематографу: Титанік (1997), котрий отримав 11 премій Оскар, (в тому числі найкращий режисер, продюсер і монтажник отримав Кемерон) і Аватар (2010), котрий отримав 3 премії Оскар і зібрав в світовому прокаті понад 2,7 млрд доларів. Він також є автором інших культових стрічок Термінатор (1984), Чужі (1986), Безодня (1989) та Термінатор 2 (1991) — і творцем образу Термінатора.

У жовтні 2013 року новий вид жаб Pristimantis jamescameroni з Венесуели був названий на його честь, в знак визнання його залуг в захисті довкілля, на додаток до його публічної промоції веганізму.

...26 березня 2012 року Джеймс Кемерон здійснив занурення на дно Маріанського жолоба на одномісному батискафі Deepsea Challenger, що був розроблений і побудований на його замовлення. Він став третьою людиною, яка туди добралася. В ході занурення він досягнув дна на глибині в 10 тис. 898 метрів. Кемерон взяв зразки порід і живих організмів і провів кінозйомку, використовуючи 3D камери.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис океанології. Геологи океану

Ю́рій Ю́рійович Юрк (19051976) — український геолог родом з Дніпропетровщини.

Закінчив Харківський ІНО (1932), з 1934 науковий співробітник Інституту геологічних наук АН УРСР; 1956 — 73 — директор, 1973 — 76 — завідувач відділу Інституту мінеральних ресурсів. Основні праці Юрка присвячені питанням геології й .::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис океанології. Сейсмологи та вулканологи Світового океану
Alexander Gerst - Neutral Buoyancy Laboratory 1.jpg

Олександр Герст (нім. Alexander Gerst; нар. 3 травня 1976, Кюнцельзау, Баден-Вюртемберг, ФРН) — німецький вчений, геофізик, вулканолог, астронавт ФРН, астронавт ЄКА.

З травня 2009 року по листопад 2010 року Олександр Герст проходив курс загальнокосмічної підготовки (ЗКП) в Європейському космічному агентстві..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис океанології. Геоморфологи та геотектоністи Світового океану


редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис океанології. Спелеологи та карстознавці океану

Мішель Сіфр (фр. Michel Siffre, р.н. 1939, Ніцца) — французький вчений, геолог, спелеолог, «спелеонавт». Здобув широку популярність завдяки серії хронобіологічних експериментів «Поза часом», в ході яких кілька місяців знаходився на самоті в печері без можливості визначення часу та дати, вивчаючи суб'єктивне відчуття плину часу.

В результаті досліджень виявив, що людський організм самостійно пристосовується до 24-годинного або 48-годинного циклу..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис океанології. Геохіміки та гідрохіміки океану

Шнюков Євген Федорович — вчений-геолог, академік НАН України (1982), заслужений діяч науки і техніки України (1991), двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1989, 2000), дійсний член Міжнародної академії наук (МАН) Євразії.

Народився 23 березня 1930 року в м. Архангельську в родині службовців. Школу закінчив із золотою медаллю в м. Одесі. У 1953 з відзнакою закінчив Київський університет ім. Т. Г. Шевченка, здобувши освіту за фахом «геолог-геохімік».

У 1953–1956 навчався в аспірантурі Інституту геологічних наук АН УРСР. У 1958 успішно захистив кандидатську дисертацію. Її основою стали дослідження.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис океанології. Палеокеанологи

Сеньковський Юрій Миколайович (* 20 квітня 1931, Львів) — український геолог, учений у галузі генетичної літології, теоретичної мінералогії, геологічної та геохімічної палеоокеанографії.

Завідувач відділу седиментології провінцій горючих копалин Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України1980), доктор геолого-мінералогічних наук (1975), професор, член-кореспондент НАН України (1997), лауреат премії імені В. І. Вернадського НАН України (1994), член Наукового товариства імені Шевченка, член Регіонального об'єднання дослідників Гуцульщини.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис океанології. Археологи Світового океану
Роберт Баллард на TED-конференції (2008)

Роберт Дуейн Баллард (англ. Robert Duane Ballard; нар. 30 червня 1942(19420630), Вічита, США) — колишній командир управління ВМС США і професор океанології при університеті Род-Айленда. Відомий своїми знахідками в галузі підводної археології.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис океанології. Економіко-географи Світового океану


редагувати
 Book icon (closed) - Red and gold.svg Океанологічні сайти України та світу

Ви можете додати сюди посилання на океанологічні веб-сайти ↓

редагувати
 Sub-arrows.svg Категорії
редагувати
 Crystal Clear app kservices.png Корисні шаблони
редагувати
 Emblem-pen-new.svg Нові статті
  • U-536 — почато 6 листопада 2019 користувачем Erik tavr
  • U-537 — почато 4 листопада 2019 користувачем Erik tavr


Усього знайдено статей: 14260 (13 листопада 2019)



редагувати
 Info blue.svg Вікіпроекти
редагувати
 Commons-emblem-notice.svg Братні портали


Головна сторінкаПоточні подіїПортал спільнотиСписок порталів


Архітектура... • Біографії • Війна... • Гастрономія • Економіка • Енергетика • Ігри • Інформаційні технології • Історія... • Книги • Культура • ЛГБТ • Мистецтво... • Міфологія • Освіта • Пиво • Пластунство • Політологія... • Право • Програмування • Релігія... • СНІД • Спорт... • Техніка... • Туризм

Наука • Математика • Природничі науки... • Науки про Землю... • Науки про життя... • Гуманітарні науки... • Медицина • Філософія

Україна... • АТО • Діаспора • Географія • Караїми • Кінематограф • Література • Сучасна література • Мистецтво • Мова • Музика • Рок • Наука • Регіони... • Спорт • УПА • Євро 2012 •

Географія... • Австралія і Океанія • Азія • Антарктика • Африка • Європа • Південна і Північна Америка • Країни світу...
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проекти · Запити · Портал спільноти

Оновити кеш