Амплітудна модуляція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Методи модуляції
Аналогова модуляція
AM · ЧМ (FM) · ФМ (PM) · QAM · SSB
Цифрова модуляція
АМн · ФМн · ЧМн · GMSK
OFDM · COFDM · TCM
Імпульсна модуляція
АІМ · ДМ · ІКМ · ΣΔ · ШІМ · ЧІМ · ФІМ
Разширення спектру
DSSS · FHSS
Див. також: Демодуляція
Демонстрація накладення низьких частот на сигнал-носій (високочастотний). Амплітудна (AM) і частотна (FM) модуляції.

Ампліту́дна модуля́ція (АМ) — вид модуляції, при якій параметром сигналу-носія, що змінюється, є амплітуда його коливань.

Застосування в радіотехніці[ред.ред. код]

Перші досліди передачі мови і музики за допомогою радіохвиль методом амплітудної модуляції виконав у 1906 році американський інженер Р. Фессенден. У його дослідах несуча частота 50 кГц радіопередавача вироблялася електромашинним генератором (альтернатором), для її модуляції між генератором і антеною включався вугільний мікрофон, що змінював загасання сигналу в колі.

З 1920 року замість електромашинних генераторів для генерації несучої частоти почали використовувати генератори на електронних лампах. У другій половині 1930-х років, з освоєнням ультракоротких хвиль, амплітудна модуляція поступово почала витіснятися з радіомовлення та радіозв'язку з частотною модуляцією на цих хвилях.

З середини XX століття в службовому та аматорському радіозв'язку на всіх частотах почали застосовувати модуляцію з однією бічною смугою (SSB), яка має ряд важливих переваг перед АМ, головна з яких — звуження у 2 рази смуги частот радіосигналу. У зв'язку з цим пропонувалося перевести на SSB і масове радіомовлення, однак це вимагало б заміни всіх радіомовних приймачів на більш складні і дорогі, тому це не було здійснено.

Наприкінці XX століття почався перехід до цифрового радіомовлення з використанням сигналів з амплітудною маніпуляцією.

Визначення[ред.ред. код]

Нехай

  •  — інформаційний сигнал, ,
  •  — несуче коливання.

Тоді амплітудно-модульований сигнал може бути записаний таким чином:

Тут  — деяка константа, що називається коефіцієнтом модуляції. Формула (1) описує носійний сигнал , промодульований за амплітудою сигналом з коефіцієнтом модуляції . Передбачається також, що виконані умови:

Виконання умов (2) необхідне для того, щоб вираз у квадратних дужках в (1) завжди був позитивним. Якщо цей вираз стає від'ємним — він може приймати від'ємні значення в деякий моменти часу — то має місце так звана перемодуляція. Прості демодулятори (типу квадратичного детектора) демодулюють такий сигнал із сильними спотвореннями.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]