Амплітудна модуляція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Методи модуляції
Аналогова модуляція
AM · ЧМ (FM) · ФМ (PM) · QAM · SSB
Цифрова модуляція
АМн · ФМн · ЧМн · GMSK
OFDM · COFDM · TCM
Імпульсна модуляція
АІМ · ДМ · ІКМ · ΣΔ · ШІМ · ЧІМ · ФІМ
Разширення спектру
DSSS · FHSS
Див. також: Демодуляція
Демонстрація накладення низьких частот на сигнал-носій (високочастотний). Амплітудна (AM) і частотна (FM) модуляції.

Ампліту́дна модуля́ція (АМ) — вид модуляції, при якій змінюваним параметром сигналу-носія є амплітуда його коливань.

Застосування в радіотехніці[ред.ред. код]

Перші досліди передачі мови і музики за допомогою радіохвиль методом амплітудної модуляції виконав в 1906 році американський інженер Р. Фессенден. У його дослідах несуча частота 50 кГц радіопередавача вироблялася електромашинним генератором (альтернатором), для її модуляції між генератором і антеною включався вугільний мікрофон, що змінює загасання сигналу в колі.

З 1920 року замість електромашинних генераторів для генерації несучої частоти стали використовуватися генератори на електронних лампах. У другій половині 1930-х років, у міру освоєння ультракоротких хвиль, амплітудна модуляція поступово почала витіснятися з радіомовлення та радіозв'язку на УКХ частотною модуляцією.

З середини XX століття в службової та аматорського радіозв'язку на всіх частотах почали застосовувати модуляція з однією бічною смугою (SSB), яка має ряд важливих переваг перед АМ, головне з яких - звуження в 2 рази смуги частот, займаної радіосигналом. У зв'язку з цим пропонувалося перевести на на SSB і масове радіомовлення, однак це вимагало б заміни всіх радіомовних приймачів на більш складні і дорогі, тому це не було здійснено.

Наприкінці XX століття почався перехід до цифрового радіомовлення з використанням сигналів з амплітудною маніпуляцією.

Визначення[ред.ред. код]

Нехай

  • \scriptstyle S(t) — інформаційний сигнал, \scriptstyle |S(t)|<1,
  • \scriptstyle U_c(t) — несуче коливання.

Тоді амплітудно-модульований сигнал \scriptstyle U_\text{am}(t) може бути записаний таким чином:

U_\text{am}(t)=U_c(t)[1+mS(t)].\qquad\qquad(1)

Тут \scriptstyle m — деяка константа, що називається коефіцієнтом модуляції. Формула (1) описує носійний сигнал \scriptstyle U_c(t), промодульований за амплітудою сигналом \scriptstyle S(t) з коефіцієнтом модуляції \scriptstyle m. Передбачається також, що виконані умови:

|S(t)|<1,\quad 0<m\leqslant 1.\qquad\qquad(2)

Виконання умов (2) необхідне для того, щоб вираз в квадратних дужках в (1) завжди був позитивним. Якщо цей вираз стає від'ємним - він може приймати від'ємні значення в деякий мометн часу - то має місце так звана перемодуляція. Прості демодулятори (типу квадратичного детектора) демодулюють такий сигнал з сильними спотвореннями.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]