Амінал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загальна будова аміналів

Амінал (аміноацеталь) — це функціональна група або тип органічної сполуки, яка має дві аміногрупи, приєднані до одного атома вуглецю:   (R може означати водень або алкільну групу).

Поширеним аміналом є біс(диметиламіно)метан — безбарвна рідина, яку отримують реакцією диметиламіну та формальдегіду:[1]

Амінали зустрічаються, наприклад, у синтезі індолу Фішера. У природі існує кілька прикладів:[2]

Гексагідро-1,3,5-тріазин , проміжний продукт конденсації формальдегіду та аміаку, має тенденцію розкладатися до гексаметилентетрааміну .

Циклічні амінали можуть бути отримані конденсацією діаміну та альдегіду.[3] Імідазолідини є одним із класів цих циклічних аміналів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Gaudry, Michel; Jasor, Yves; Khac, Trung Bui (1979). Regioselective Mannich Condensation with Dimethyl(Methylene)ammonium Trifluoroacetate: 1-(Dimethylamino)-4-methyl-3-pentanone. Org. Synth. 59: 153. doi:10.15227/orgsyn.059.0153.
  2. Duhamel, Lucette (1982). Aminals. У Saul Patai (ред.). Amino, Nitroso and Nitro Compounds and Their Derivatives: Vol. 2. PATAI'S Chemistry of Functional Groups. с. 849—907. doi:10.1002/9780470771679.ch5. ISBN 9780470771679.
  3. Hiersemann, M. «Functions bearing two nitrogens» in Comprehensive Organic Functional Group Transformations II 2005, volume 4, 411—441.