Анапластичні олігодендрогліоми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Математичне моделювання росту Анапластична олігодендрогліома на основі топологічних структур головного мозку, дослідження двох зубів (відео)

Анапластичні олігодендрогліоми — це нейроепітеліальна пухлина, яка, як вважають, виникає з олігодендроцитів, типу клітин глії. У класифікації пухлин головного мозку Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) анапластичні олігодендрогліоми класифікуються як III ступінь.[1] В ході захворювання може переродитися в високозлоякісну олігодендрогліому IV ступеня.[2] Переважна більшість олігодендрогліом виникає спорадично, без доведеної причини та без передачі в родині.

Ознаки та симптоми[ред. | ред. код]

  • Епілептичний напад
  • Напад[3]
  • Головний біль
  • Слабкість в одній стороні тіла
  • Мовні труднощі
  • Зміни поведінки та особистості
  • Проблеми з рівновагою та рухом
  • Проблеми з пам'яттю

Патогенез[ред. | ред. код]

Анапластичні (злоякісна) олігодендрогліоми належить до групи дифузних гліом і виникає в центральній нервовій системі (головному та спинному мозку) зі стовбурових клітин -попередників олігодендроцитів. Ця пухлина виникає переважно в середньому дорослому віці з піком частоти на 4 та 5 десятиліттях життя.[4]

Діагностичний[ред. | ред. код]

Найважливішою діагностичною процедурою є магнітно-резонансна томографія (МРТ). Іноді, крім звичайної діагностики, метаболізм в тканинах показують за допомогою позитронно-емісійної томографії (ПЕТ). Діагноз підтверджується тонким дослідженням тканин після операції. Анапластичні олігодендрогліоми часто демонструють втрату генетичного матеріалу. Приблизно 50-70[5] Анапластичні олігодендрогліоми III ступеня за ВООЗ демонструють комбіновані алельні втрати на короткому плечі хромосоми 1 (1p) і довгому плечі хромосоми 19 (19q). Ця зміна в основному називається " 1p/19q Co Deletion ". Це можна вважати сприятливим для пацієнта та робить відповідь на променеву або хіміотерапію більш імовірною. Позначення олігодендрогліоми III ступеня (високого ступеня) зазвичай охоплює попередні діагнози анапластичної або злоякісної олігодендрогліоми.

  • Гістопатологічний образ анапластичного олігодендрогліону в мозку. Фарбування гематоксиліном і еозином.
    Гістопатологічний образ анапластичного олігодендрогліону в мозку. Фарбування гематоксиліном і еозином.
  • Priblížení si všimnite nepravidelné tvary buniek a Jadier.
    Priblížení si všimnite nepravidelné tvary buniek a Jadier.
  • IDH1 R132H в анапластичній олігодендрогліомі
    IDH1 R132H в анапластичній олігодендрогліомі

Лікування[ред. | ред. код]

Хірургія може допомогти зменшити симптоми, викликані пухлиною. Бажано якомога повніше видаляти пухлину, видиму на МРТ, за умови, що розташування пухлини це дозволяє. Оскільки клітини анапластичної олігодендрогліоми зазвичай вже мігрували в навколишню здорову тканину мозку на момент діагностики, повне хірургічне видалення всіх пухлинних клітин неможливо. Маркер «1p/19q Codeletion» відіграє все більш важливу роль у виборі терапії та терапевтичних комбінацій. Оскільки ця пухлина є " млява прихильність (повільно прогресуючий медичний стан, пов’язаний із незначним болем або без нього) та потенційною захворюваністю, пов’язаною з нейрохірургічними втручаннями, хіміотерапією та променевою терапією, більшість нейроонкологів спочатку дотримуватимуться уважного очікування та лікуватимуть пацієнтів консервативно. Симптоматичне лікування часто включає використання протисудомних препаратів для лікування судом і стероїдів для лікування набряку мозку. Для подальшого лікування променева терапія або хіміотерапія темозоломідом або хіміотерапія прокарбазином, ломустином і вінкристином (PCV) виявилися ефективними та були найбільш часто використовуваним режимом хіміотерапії для лікування анапластичній олігодендрогліомі.[6]

Кіберніж mоже використовуватися для лікування анапластичної олігодендрогліоми.[7]

Прогноз[ред. | ред. код]

5-річна відносна виживаність: від 20 до 44 років, 76 %. 45-54 роки, 67 %. 55-64 роки, 45 %. Прокарбазин, ломустин і вінкристин застосовуються з травня 1975 року. Протягом 48 років[8][9] у терапевтичних дослідженнях регулярно випробовувалися нові терапевтичні варіанти для покращення лікування анапластичні олігодендрогліоми.

Досліджувати[ред. | ред. код]

Це було відкриття, що новоутворення спілкуються один з одним у великій мережі, обмінюються речовинами, необхідними для виживання, і таким чином можуть уникнути наслідків радіації або хіміотерапії. Мережевий комунікація також відіграє важливу роль у поширенні хвороби. Ракові клітини також прикріплюються до здорових нервових клітин і отримують від них прямі сигнали, завдяки чому пухлини можуть рости швидше. Досліджені механізми не тільки пропонують принципово нові пояснення дуже агресивного росту цього типу пухлини. Вони також пропонують підходи до нових методів лікування, щоб зупинити ріст пухлин головного мозку та зробити існуючі методи лікування більш ефективними. Таким чином, переривання або навіть знищення мереж ракових клітин стає абсолютно новим терапевтичним принципом в онкології, і перші клінічні випробування базуються на цих висновках.[10]

Література[ред. | ред. код]

  • Weller M, van den Bent M, Preusser M, Le Rhun E, Tonn JC, Minniti G, Bendszus M, Balana C, Chinot O, Dirven L, French P, Hegi ME, AS Jakola, M. Platten, P. Roth, R. Rudà, S. Short, M. Smits, MJ Taphoorn, A. von Deimling, M. Westphal, R. Soffietti, G. Reifenberger, W. Wick: Рекомендації EANO щодо діагностики та лікування дифузних гліом у дорослому віці. В: Naturereviews. Клінічна онкологія. Том 18, номер 3, 03 2021, стор. 170-186, DOI:10.1038/s41571-020-00447-z, PMID 33293629, Повний текст на PMC: 7904519 (перегляд).

Посилання на сайти[ред. | ред. код]

  • Molekulare Diagnostik. Центр нейропатології та пріонних досліджень – Мюнхенський університет Людвіга — Максиміліана. Процитовано 23 жовтня 2021.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Louis DN, Ohgaki H, Wiestler OD, Cavenee WK, Burger PC, Jouvet A, Scheithauer BW, Kleihues P (August 2007). The 2007 WHO classification of tumours of the central nervous system. Acta Neuropathol. 114 (2): 97—109. doi:10.1007/s00401-007-0243-4. PMC 1929165. PMID 17618441.
  2. ↑ Radboud universitair medisch centrum. highly malignant oligodendroglioma, grade IV (PDF). www.radboudumc.nl/ (нід.).
  3. ↑ Oligodendrogliom, hjärntumör: orsaker, symtom och behandlingar. 6 березня 2022.
  4. ↑ Schweizerische Hirntumor Stiftung. Anaplastisches Oligodendrogliom. www.swissbraintumorfoundation.com/ (нім.).
  5. ↑ administrador (5 February 2020). Anaplastic oligodendroglioma, IDH-mutant & 1p/19q-codeleted (EN) . Архів оригіналу за 21 червня 2022. Процитовано 16 червня 2023.
  6. ↑ Engelhard HH, Stelea A, Mundt A (November 2003). Oligodendroglioma and anaplastic oligodendroglioma: clinical features, treatment, and prognosis. Surg Neurol. 60 (5): 443—56. doi:10.1016/s0090-3019(03)00167-8. PMID 14572971.
  7. ↑ Radiosurgery/Cyberknife. Stanford School of Medicine. Архів оригіналу за 3 September 2007. Процитовано 8 February 2019.
  8. ↑ Survival Rates for Selected Adult Brain and Spinal Cord Tumors. American Cancer Society. Процитовано 8 січня 2021.
  9. ↑ Ostrom, Quinn T.; Gittleman, Haley; Liao, Peter; Vecchione-Koval, Toni; Wolinsky, Yingli; Kruchko, Carol; Barnholtz-Sloan, Jill S. (October 2017). CBTRUS Statistical Report: Primary brain and other central nervous system tumors diagnosed in the United States in 2010–2014. Neuro-Oncology. 19 (S5): v1—v88. doi:10.1093/neuonc/nox158. PMID 29117289.
  10. ↑ Winkler F, Venkatesh HS, Amit M, Batchelor T, Demir IE, Deneen B, Gutmann DH, Hervey-Jumper S, Kuner T, Mabbott D, Platten M, Rolls A, Sloan EK, Wang TC, Wick W, Venkataramani V, Monje M (April 2023). Cancer Neuroscience: State of the Field, Emerging Directions. Cell (Recension). 186 (8): 1689—1707. doi:10.1016/j.cell.2023.02.002. PMID 37059069.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анапластичні_олігодендрогліоми&oldid=42303456