Анаґліпт загадковий

Анаґлі́пт загадко́вий (лат. Anaglyptus mysticus Linnaeus, у 1758 році отримав назву Cerambyx quadricolor Scopoli, у 1763 році отримав назву Leptura mystica Linnaeus, 1758) — вид жуків з родини вусачів.

Поширення

Anaglyptus mysticus — пан'європейський вид у складі європейського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює Європу, Кавказ, Західну Росію, Північний Іран, Малу Азію та Близький Схід. В Карпатах вид зустрічається, майже, виключно в передгірних районах, а на південно-західному макросхилі заходить в середньогір’я, у буковий пояс.

Екологія

Імаґо відвідують квіти зонтичних, свидини та інших, де найчастіше й трапляються. Личинка заселяє листяні породи дерев.

Морфологія

Імаго

A. mysticus є видом не великим за розміром, довжина тіла якого становить 7-14 мм. Чорний, з бурими, в першій третині, надкрилами, часом, вони цілком чорні. Надкрила мають широку сірувату волосяну пляму при вершині та три перев’язі по середині. 3-й, а також 4-й та 5-й членики вусиків з маленькими шипами на вершині.

Личинка

Голова личинки на краю має вузьку пігментовану смужку. Лобові шви і середній шов непомітні. Зчленований отвір вусиків відкритий. З кожної сторони голови по одному вічку. Скроні пігментовані. Гіпостом в ніжних поперечних борозенках, його передній край з декількома виїмками. Верхня губа маленька, поперечна. Основа пронотуму в густих поздовжніх борозенках. Мозолі черевця дуже дрібно ґранульовані, мають по 2-і поздовжні і одну поперечну борозенки. Ноги дуже короткі, 2-членикові. Довжина тіла личинки 20, а ширина 4,5 мм.

Життєвий цикл

Життєвий цикл триває 2 роки.

Література

1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
2. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37;
3. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М., Парпан В. І. Доповнення до фауни деяких таксонів комах північно-східної частини Івано-Франківської області // IV Міжнародна наукова конференція «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» — Донецьк, 2005. — с. 50-51;
4. Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
5. Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
6. Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
7. Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
8. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
9. Пушкар В. С., Заморока А. М., Жирак Р. М. Доповнення щодо фауністики та хорології деяких таксонів комах на північно-східних територіях Івано-Франківської області // тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Регіональні проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу». — Кривий Ріг, 2006. — с. 44-46;
10. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання

1. Систематика виду на порталі BioLib (англ.) [Архівовано 23 квітня 2008 у Wayback Machine.]
2. Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz (англ.) [Архівовано 12 вересня 2012 у WebCite]