Андрей Фраскареллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Андрей
Особисті дані
Повне ім'я Андрей Фраскареллі
Народження 21 лютого 1973(1973-02-21)[1] (51 рік)
  Pederneirasd, Сан-Паулу, Бразилія
Зріст 183 см[2]
Вага 82 кг[2]
Громадянство  Бразилія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989–1990 Бразилія «XV де Жау» 0 (0)
1991–1993 Бразилія «Палмейрас» 5 (1)
1993 Бразилія «Гояс»  ? (?)
1993–1994 Бразилія «Фламенго» 12 (1)
1994 Бразилія «Флуміненсе» 28 (4)
1994–1995 Аргентина «Росаріо Сентраль» 0 (0)
1995–1997 Бразилія «Атлетіку Паранаенсе» 10 (0)
1997–1998 Іспанія «Атлетіко» 31 (4)
1998–1999 Іспанія «Реал Бетіс» 0 (0)
1999 Бразилія «Сантус» 17 (0)
1999–2000 Іспанія «Реал Бетіс» 0 (0)
2000–2004 Бразилія «Марілія»  ? (?)
2004–2005 Німеччина «Рот Вайс» (Ален) 21 (?)
2006–2007 Бразилія «Ріо-Кларо» 0 (0)
2008 Бразилія «Сейландія» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1988–1989 Бразилія Бразилія U-17 4+ (0+)
1991 Бразилія Бразилія U-20 6+ (1+)
1992 Бразилія Бразилія U-23 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Андрей Фраскареллі (порт. Andrei Frascarelli, нар. 21 лютого 1973, Педернейрас) — бразильський футболіст, що грав на позиції захисника.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1989 року виступами за нижчолігову команду «XV де Жау», в якій добре себе проявив, чим привернув увагу представників тренерського штабу клубу Серії А «Палмейрас», до складу якого і приєднався перед сезоном 1991 року. Відіграв за команду із Сан-Паулу наступні два сезони своєї ігрової кар'єри, але основним гравцем не став, зігравши лише 5 ігор в Серії А.

Згодом з 1993 року виступав за інші місцеві команди «Гояс», «Фламенго» та «Флуміненсе», після чого став гравцем аргентинського «Росаріо Сентраль», але заграти там не зумів і незабаром повернувся на батьківщину, ставши гравцем «Атлетіку Паранаенсе».

1997 року Андрей знову вирішив відправитись за кордон, на цей раз приєднавшись до одного з клубів іспанської Ла-Ліги «Атлетіко». Там бразилець провів один з найкращих сезонів своєї кар'єри, зігравши 31 матч і забивши чотири голи, допомігши «матрацникам» зайняти 7-е місце в чемпіонаті та дістатись півфіналу Кубка УЄФА. Однак він залишив «Вісенте Кальдерон» наприкінці сезону, приєднавшись до суперника по Ла Лізі, клубу «Реал Бетіс». Він пробув у «Бетісі» два сезони, але так і не пробився до першої команди. Він також мав коротке поверненням на батьківщину під час європейського міжсезоння в 1999 році, провівши 17 ігор за «Сантус».

Після цього у 2000—2004 Андрей знову грав на батьківщині, цього разу за «Марілію», після чого грав у німецькій Другій Бундеслізі за «Рот Вайс» (Ален).

Завершував ігрову кар'єру у нижчолігових бразильських командах «Сейландія» та «Ріо-Кларо», за які виступав до кінця 2008 року.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Виступав у складі юнацької збірної Бразилії, з якою став переможцем Юнацького чемпіонату Південної Америки в Еквадорі в 1988 році. Цей результат дозволив йому з командою наступного року поїхати і на юнацький чемпіонат світу, що пройшов у Шотландії. Там Андрей зіграв у чотирьох матчах, а його команда вилетіла у чвертьфіналі в серії пенальті від Бахрейну (1:4), примітно, що саме Андрей став єдиним бразильцем, який забив свій післяматчевий удар.

1991 року залучався до складу молодіжної збірної Бразилії. У складі цієї команди виграв Молодіжний чемпіонат Південної Америки у Венесуелі і поїхав на Молодіжний чемпіонат світу 1991 року в Португалії. Там Андрей став автором першого голу своєї команди на турнірі, забивши у ворота Кот-д'Івуару (2:1), після чого зіграв і у всіх інших п'яти матчах бразильців на турнірі, але голів більше не забивав. У фінальному матчі проти господарів португальців Андрей знову реалізував свій післяматчевий пенальті, але його команда поступилась 2:4 і змушена була задовільнитись срібними нагородами.

З командою до 23 років у 1992 році брав участь у Передолімпійському турнірі КОНМЕБОЛ, де бразильці не змогли вийти з групи.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Флуміненсе»: 1995

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. а б Andrei (Andrei Frascarelli) (порт.). Архів оригіналу за 22 dicembre 2008. Процитовано 6 febbraio 2009. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]