Анна Кареніна (фільм, 1948)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна Кареніна M:
англ. Anna Karenina
Anna Karenina 1948 poster.jpg
Жанр фільм-драма[d][1][2] і екранізація літературного твору[d]
Режисер Жульєн Дювів'є
Продюсер Александр Корда
Сценаристи Жульєн Дювів'є
Жан Ануй
Гай Морган
На основі «Анна Кареніна» Льва Толстого
У головних
ролях
Вів'єн Лі
Ральф Річардсон
Оператор Анрі Алекан
Композитор Констант Ламберт
Кінокомпанія British Lion Films
London Films
Тривалість 139 хв.
Мова англійська
Країна Велика Британія Велика Британія
Рік 1948
Дата виходу 22 січня 1948 (Лондон, прем'єра)
27 вересня 1948 (Велика Британія)
Кошторис £700 000[3][4]
Касові збори ₤149 414 (Велика Британія)[5]
IMDb ID 0040098

«Анна Кареніна» (англ. Anna Karenina, у Великій Британії також відомий під назвою «Анна Кареніна, Льва Толстого») — британський фільм режисера Жульєна Дювів'є, знятий в 1948 році за романом Льва Толстого «Анна Кареніна». У головній ролі знялася Вів'єн Лі. Александр Корда виступив продюсером фільму, в зйомках якого брала участь його кінокомпанія «London Films», дистриб'ютором фільму в США стала кінокомпанія «20th Century Fox». Сценарій став спільною роботою Жана Ануя, Жульєна Дювів'є і Гая Моргана, композитором фільму був Констант Ламберт, декоратором Андре Андрію (англ. André Andrejew) і оператором Анрі Алекан.

Сценарій[ред. | ред. код]

Анна Облонська (Вів'єн Лі) виходить заміж за Олексія Кареніна (Ральф Річардсон), який більше цікавиться політикою, ніж своєю дружиною. Анну кличе в Москву її брат Степан Облонсбкий (Г'ю Демпстер), який картає себе за те, що зраджував своїй дружині Дарині, вона ж Доллі (Мері Керрідж). Анна нічним поїздом відправляється в Москву, під час поїздки знайомиться з графинею Вронською (Гелен Гейї). Під час бесіди графиня показує Анні портрет свого сина, графа Вронського (Кірон Мур). Вронський зустрічає на вокзалі свою матір і помічає Анну. Він намагається познайомитися з нею, однак Анна відмовляє йому. Незважаючи на це, Вронський продовжує свої спроби сподобатися Анні, хоча він знає, що вона заміжня. Його дії обговорюють місцеві пліткарі. Про це дізнається Катерина (Кіті) Щербацька (Саллі Енн Гауес), їй подобається Вронський, і його поведінка засмучує Кіті. У той час Кіті переслідує Костянтин Левін (Ніл Макгінніс), він був нареченим Кіті, але був нею відкинутий після знайомства з Вронським. Після зради Вронського Кіті виходить заміж за Левіна.

Незабаром Анна повертається до Петербурга. Вронський каже всім, що він чоловік Анни — Анна в свою чергу не спростовує його слів. Про це йдуть чутки, і скоро про це повинен дізнатися чоловік Анни — Олексій Каренін. У той час Олексія більше хвилює його положення в суспільстві, ніж почуття дружини. Незабаром Олексій все дізнається і наказує дружині порвати з Вронським. Він загрожує Анні тим, що вона більше не побачить їхнього сина. Анна намагається порвати з Вронським, але відчуває що той подобається їй. Вона розлучається з Олексієм, а незабаром розуміє, що чекає дитину від Вронського. Після важких пологів Анна просить Олексія Кареніна про прощення, що він холодно приймає. Будучи великодушним людиною, він дозволяє Вронського відвідати Анну, якщо вона про це попросить. Ставши причиною скандалу, Вронський намагається накласти на себе руки. Анна намагається налагодити життя з Кареніним, але не може забути Вронського. Вона кидає Кареніна назавжди, залишаючи своїх дітей заради життя в Італії з Вронським. Але її сумніви в почуттях Вронського ростуть і в підсумку відштовхують його. Розуміючи, що вона втратила все, Анна кидається під поїзд …

У ролях[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.imdb.com/title/tt0040098/
  2. http://www.filmaffinity.com/en/film573460.html
  3. THE STARRY WAY.. The Courier-Mail (Brisbane: National Library of Australia). 21 лютого 1948. с. 2. Процитовано 14 вересня 2017. 
  4. Karol Kulik, Alexander Korda: The Man Who Could Work Miracles, Virgin, 1990, p. 303.
  5. Vincent Porter, "The Robert Clark Account", Historical Journal of Film, Radio and Television, Vol. 20, No. 4, 2000.

Посилання[ред. | ред. код]