Жан Ануй
| Жан Ануй | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Jean Anouilh | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Jean Marie Lucien Pierre Anouilh | |||
| Народився |
23 червня 1910[1][2][…] Бордо[4] | |||
| Помер |
3 жовтня 1987[1][2][…] (77 років) Лозанна, Швейцарія[5] | |||
| Громадянство (підданство) |
 Франція[6][7][8] | |||
| Діяльність | драматург, сценарист, письменник, автор | |||
| Alma mater | Lycée Chaptald | |||
| Мова творів | французька[1] | |||
| Членство | Association des amis de Robert Brasillachd | |||
| У шлюбі з | Nicole Anouilhd[9] | |||
| Автограф |
 | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Жан Ануй на Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Жан Ануй (фр. Jean Anouilh) (23 червня 1910 — 3 жовтня 1987) — французький драматург, чия кар'єра тривала п'ять десятиліть. Його твори різнилися від високої драми до абсурдистського фарсу, але найбільш відома п'єса 1994 року "Антиґона", адаптація класичної драми Софокла, яку сприйняли за напад на Режим Віші Філіппа Петена. Один із найплідніших французьких письменників після Другої світової війни. Більшість робіт Ануя розглядають тему збереження цілісності у світі моральних компромісів. [10]
П'єси[ред. | ред. код]
Його п'єси, створені під впливом неокласицизму, поділяються на «чорні» («Антігона» 1942), «рожеві», історичні («Жайвір» 1950 і «Беккет» 1959). Останні п'єси пронизані духом екзистенціалізму «Арешт» 1975, «Сценарій» 1976.
- «Антігона», 1942 (український переклад Жені Васильківської);
- «Жайвір», 1950
- «Коломба», 1951
- «Беккет», 1959
- «Арешт», 1975,
- «Сценарій», 1976.
та багато інших.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Ануй Жан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118503251 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ а б LIBRIS — 2012.
- ↑ https://www.britannica.com/biography/Jean-Anouilh
- ↑ https://www.discoverfrance.net/France/Theatre/Anouilh/anouilh.shtml
- ↑ https://www.idref.fr/027911292
- ↑ Smith, Christopher Norman (1985). Jean Anouilh, Life, Work, and Criticism. London: York Press. ISBN 0-919966-42-X.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жан Ануй |
|
Це незавершена стаття про французького письменника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
