Жан Ануй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Ануй
фр. Jean Anouilh
Anouilh 1940 2.jpg
Ім'я при народженні фр. Jean Marie Lucien Pierre Anouilh
Народився 23 червня 1910(1910-06-23)[1][2][…]
Бордо[4]
Помер 3 жовтня 1987(1987-10-03)[1][2][…] (77 років)
Лозанна, Швейцарія[5]
Поховання Пулі[d]
Країна Flag of France.svg Франція[6][7][8]
Діяльність драматург, сценарист, письменник, автор
Alma mater Ліцей Шапталя
Мова творів французька[1]
Членство Association des amis de Robert Brasillachd
У шлюбі з Nicole Anouilhd[9]
Автограф Jean Anouilh Signature.svg
Нагороди

CMNS: Жан Ануй у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Жан Ануй (фр. Jean Anouilh) (23 червня 1910 — 3 жовтня 1987) — французький драматург, чия кар'єра тривала п'ять десятиліть.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Його твори різнилися від високої драми до абсурдистського фарсу, але найбільш відома п'єса 1994 року «Антиґона», адаптація класичної драми Софокла, яку сприйняли за напад на Режим Віші Філіппа Петена. Один із найплідніших французьких письменників після Другої світової війни. Більшість робіт Ануя розглядають тему збереження цілісності у світі моральних компромісів.[10]

П'єси[ред. | ред. код]

Його п'єси, створені під впливом неокласицизму, поділяються на «чорні» («Антігона» 1942), «рожеві», історичні («Жайвір» 1950 і «Беккет» 1959). Останні п'єси пронизані духом екзистенціалізму «Арешт» 1975, «Сценарій» 1976.

  • «Антігона», 1942 (український переклад Жені Васильківської);
  • «Жайвір», 1950
  • «Коломба», 1951
  • «Беккет», 1959
  • «Арешт», 1975,
  • «Сценарій», 1976.

та багато інших.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Ануй Жан // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. : у 2 т. / За ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 49.