Жан Ануй
| Жан Ануй | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Jean Anouilh | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Jean Marie Lucien Pierre Anouilh | |||
| Народився |
23 червня 1910[1][2][…] Бордо[4][5] | |||
| Помер |
3 жовтня 1987[1][2][…] (77 років) Лозанна, Швейцарія[6][5] | |||
| Поховання | Pully cemeteryd[7] | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Франція[8][9][10] | |||
| Національність | баски | |||
| Місце проживання | Лозанна | |||
| Діяльність | драматург, сценарист, письменник, автор, режисер | |||
| Alma mater | Ліцей Шапталя | |||
| Мова творів | французька[1] | |||
| Членство | Association des amis de Robert Brasillachd | |||
| У шлюбі з | Monelle Valentind[11] | |||
| Автограф |
 | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Жан Ануй у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Жан Ануй (фр. Jean Anouilh; 23 червня 1910 — 3 жовтня 1987) — французький драматург, чия кар'єра тривала п'ять десятиліть.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Його твори різнилися від високої драми до абсурдистського фарсу, але найбільш відома п'єса 1944 року «Антиґона», адаптація класичної драми Софокла, яку сприйняли за напад на Режим Віші Філіппа Петена. Один із найплідніших французьких письменників після Другої світової війни. Більшість робіт Ануя розглядають тему відстоювання своєї позиції у світі моральних компромісів.[12]
П'єси[ред. | ред. код]
Його п'єси, створені під впливом неокласицизму, поділяються на «чорні» («Антігона» 1942), «рожеві», історичні («Жайвір» 1950 і «Беккет» 1959). Останні п'єси пронизані духом екзистенціалізму «Арешт» 1975, «Сценарій» 1976.
- «Антігона», 1942 (український переклад Жені Васильківської);
- «Жайвір», 1950
- «Коломба», 1951
- «Беккет», 1959
- «Арешт», 1975,
- «Сценарій», 1976.
та багато інших.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Ануй Жан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118503251 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Find a Grave — 1995.
- ↑ а б LIBRIS — 2012.
- ↑ https://www.britannica.com/biography/Jean-Anouilh
- ↑ https://www.discoverfrance.net/France/Theatre/Anouilh/anouilh.shtml
- ↑ https://www.idref.fr/027911292
- ↑ Smith, Christopher Norman (1985). Jean Anouilh, Life, Work, and Criticism. London: York Press. ISBN 0-919966-42-X.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ануй Жан // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 49. — ISBN 966-692-578-8.
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жан Ануй |
- Jean Anouilh (1910—1987) / Жан Ануй. Біографія (англ.)
- Ануй Жан. Біографія [Архівовано 25 квітня 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про французького письменника чи письменницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |