Анна Сфорца
| Анна Сфорца | |
|---|---|
| Народилася | 21 липня 1476  Мілан, Міланське герцогство |
| Померла | 30 листопада 1497 (21 рік) Феррара, Феррарське герцогство ·післяпологові ускладнення |
| Діяльність | аристократка |
| Титул | герцог |
| Рід | Сфорца |
| Батько | Галеаццо Марія Сфорца |
| Мати | Бона Савойська(1449—1503) |
| Брати, сестри | Бьянка Марія Сфорца, Джан Галеаццо Сфорца і Катерина Сфорца |
| У шлюбі з | Альфонсо I д'Есте |
| Діти | unknown son d'Ested[1] |
Анна Марія Сфорца (21 липня 1476, Мілан — 30 листопада 1497, Феррара) — італійська дворянка, перша дружина Альфонсо I д'Есте, майбутнього герцога Феррари. Друга законна дочка Галеаццо Марія Сфорца, герцога Мілана і його другої дружини, Бони Савойської.
Була другою дочкою і останньою законною дитиною Галеаццо Марія Сфорца, герцога Мілана і його другої дружини Бони Савойської, з якою він одружився у 1468 році, через рік після смерті своєї першої дружини Доротеї Гонзаги, яка не народила від нього дітей. Дідусем та бабусею Анни по батьківській лінії були Франческо I Сфорца і Бьянка Марія Вісконті. По матері бабусею й дідусем були Людовик, герцог Савойський і Анна де Лузіньян з Кіпру, на честь якої її назвали. Вона мала двох старших братів: Джан Галеаццо Сфорца (який одружився з своєю двоюрідною сестрою Ізабеллою з Неаполя) і Гермес Марію Сфорца, маркіза Тортона і старшу сестру Б'янку Марію, другу дружину Максиміліана I Римського імператора. Також мала старшу сестру Катерину Сфорца від позашлюбного зв'язку її батька з Лукрецією Ландріані. Її дядьком був Людовіко Сфорца II Моро, герцог Мілана, одружений з Беатрісе д'Есте, а її тіткою була Іпполіта Марія Сфорца, перша дружина короля Неаполя Альфонсо II.
Коли Анні було всього п'ять місяців, коли 26 грудня 1476 року в день святого Стефана її батько був убитий в церкві Санто-Стефано в Мілані. Його зарізали троє високопоставлених чиновників міланського двору.
У 1477 році Анна була заручена з Альфонсо, спадкоємцем Ерколе I д'Есте, герцога Феррари. Весілля відбулося через 14 років, 12 січня 1491 року, серед бенкетів, прийомів і театральних вистав. Шлюб не був щасливим: нежіночна Анна весь час одягалась як чоловік, відмовлялася від подружнього ложа, віддавала перевагу компанії жінок і проводила кожен вечір з маленькою чорношкірою рабинею.[2]
Тільки після шести років шлюбу Анна нарешті завагітніла, але померла під час пологів; деякі джерела повідомляли, що її дитина, син, помер відразу після хрещення; інші[3][4][5][6] сказали, що він вижив, був названий Алессандро і помер в 1514 році у 17-річному віці. Вона була похована в монастирі Сан-Віто, благодійницею якого була. Її чоловік не зміг взяти участь у її похороні, через обличчя було спотворене сифілісом.[7]
Її смерть ознаменувала кінець зв'язків між сім'ями Сфорца та Есте. Альфонсо одружився вдруге з Лукрецією Борджіа в 1502 році.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Geneviève Chastenet: Lucrezia Borgia (Spanish version) 1995, Javier Vergara Editorial, p. 200. [retrieved 19 December 2014].
- ↑ Marek, Miroslav. Complete Genealogy of the House of Este. genealogy.euweb.cz. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 17 грудня 2014.
- ↑ Alessandro d'Este in: geneanet.org [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.] [retrieved 17 грудня 2014].
- ↑ Alessandro d' Este. geneall.net. Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 17 грудня 2014.
- ↑ Alessandro d'Este in: Genealogy Database by Herbert Stoyan [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.] [retrieved 17 грудня 2014].
- ↑ Sarah Bradford, Lucrezia Borgia, Milano, Mondadori, 2005.
- Ряд портретів [Архівовано 6 вересня 2008 у Wayback Machine.].
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BNF: 155546111 · FAST: 1671839 · Freebase: /m/02qzl68 · GND: 132328283 · ISNI: 000000011738052X · LCCN: no2007039377 · VIAF: 3630438 |
