Анн Жюль де Ноайль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анн Жюль де Ноайль
фр. Anne-Jules de Noailles
After Rigaud - Anne-Jules de Noailles - Invalides.jpg
Народився 5 лютого 1650(1650-02-05)[1][2]
Париж[3]
Помер 2 жовтня 1708(1708-10-02)[1][2] (58 років)
Версаль, Королівство Франція[3]
Громадянство
(підданство)
Royal Standard of the King of France.svg Франція
Діяльність офіцер
Знання мов французька[4]
Учасник Франко-голландська війна 1672—1678
Титул Герцог
Військове звання маршал Франції
Рід Duke of Noaillesd
Батько Anne de Noaillesd
Мати Louise Boyerd
Брати, сестри  • Jacques de Noaillesd, Jean-Baptiste-Louis-Gaston de Noaillesd, Louis Antoine de Noaillesd і Jean François de Noailles, Marquis of Noaillesd
У шлюбі з Marie-Françoise de Bournonvilled
Діти Марі Віктуар де Ноайльd, Адрієн де Ноайль, Марі Хрістін де Ноайльd і Марія Терезія де Ноайльd
Нагороди
Blason famille fr Ducat de Noailles.svg

Анн Жюль де Ноайль (фр. Anne-Jules de Noailles; 5 лютого 1650 — 2 жовтня 1708) — військовий та державний діяч Французького королівства, 2-й герцог Ноайль, маршал Франції.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з лімузенського аристократичного роду Ноайль. Син Анн де Нойаль, 1-го герцога Ноайль та губернатора Руссільцона, та Анни-Луїзи де Бойє де Сен-Женев'єв-де-Буа (фрейлени королеви Анни Австрійської). Народився 1650 року в Парижі. Розпочав службу в роті королівських мушкетерів в званні сержанта.

1661 року призначено капітаном королівських мушкетерів. 1663 року відзначився під час облоги Марсаля в Лотарингії. 1665 року отримав звання бригадира першої роти королівських гвардійців. Того року брав участь у поході на допомогу Республіки Сполучених провінцій, яка воювала проти Мюнстерського єпископства. 1666 року стає помічником-майором королівської гвардії.

1671 року оженився на представниці знатного роду Бурнонвілів. У 1672 році під час Голландської війни брав участь у військовій кампанії у Франш-Конте. Був ад'ютантом короля. 1673 року відзначився під час облоги Маастрихту. 1677 року стає табірним маршалом (на кшталт генерал-майора). 1678 року отримав від батька титул герцога та пера й посаду губернатора Руссільйона.

1681 року отримав звання генерал-лейтенанта. 1682 року призначено губернатором Лангедоку. У 1685 року придушив повстання кальвіністів в своїй провінцій після видання королівського едикту Фонтенбло. При цьому застосовував переважно перемовини та інші мирні засоби. З початком Аугсбурзької війни сформував Ноальський кавалерійський полк, з яким 1689 року брав участь у кампанії в Каталонії. Сприяв захопленню Жирони й Уржелю, потім Аббадесу, а 1690 року — Ріполлу. Водночас стає кавалером ордену Святого Духа.

1693 року стає маршалом Франції. В травні 1694 року завдав іспанцям поразки в битві на річці Тер, захопивши міста Розас та Паламос. У липні зайняв фортецю Ностальрік, а у вересні — Кастель-Фоліт. У Жироні стає фактично віце-королем Каталонії. Але залишив посаду через неможливість взяти Барселону та захворювання на віспу. Передав 1695 року війська Луї Жозефу де Вандому.

1700 року супроводжував онука Людовика XIV — Філіппа V, якого було обрано на трон Іспанії, до іспано-французького кордону. З початком Війни за іспанську спадщину проводив час між поїздками між Руссільйоном та Версалем. У 170 році суттєво захворів, а 1708 року помер.

Характеристика[ред. | ред. код]

Відзначався вірністю королю, був хоробрим, наполегливим, впертим та холоднокровним військовим командувачем, що сприяло його успіхам. Разом з цим не мав видатних здібностей для здобуття важливих перемог та дій на головних напрямках.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Марія-Франсуаза, донька герцога Амбуаза-Фрасуа де Бурнонвіля.

Діти:

  • Марія-Христина (1672—1748), дружина герцога Антуана V де Грамона
  • Луї-Марія (1675—1680)
  • Луї-Поль (1676—1683)
  • Марія-Шарлотта (1677—1723), дружина маркіза Мало де Коткен
  • Адрієн-Морис (1678—1766), 3-й герцог Нойаль
  • Анна-Луїза (1679—1684)
  • Жан-Анн (1681—1685)
  • Жюлі-Франсуаза (1682—1698)
  • Люсія-Феліціта (1683—1745), дружина Віктора Марі д'Естре
  • Марія-Тереза ​​(1684—1784), дружина Шарля Франсуа де ла Бом ле Блан, герцога де Ла Вальєр.
  • Емманюель-Жюль (1686—1702)
  • Марія-Франсуаза (1687—1761), дружина Емманюеля де Бомануара, маркіза де Лавардін.
  • Марія-Вікторія (1688—1766), дружина: 1) Луї де Пардайан де Гондрі; 2) Людовика-Александра де Бурбона, графа Тулузи
  • Марія-Емілія (1689—1723), дружина Емманюеля Руссель, маркіза Шатору
  • Жюль-Адрієн (1690—1710)
  • Марія-Уранія (1691-д/н), черниця
  • Жан-Емманюель (1693—1725)
  • Анна-Луїза (1695—1773), дружина: 1) Франсуа Ле Теллье, маркіза Лувуа; 2) маркіза Жак Іполіт Манчіні

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • John Wolf, Louis XIV, New York 1968, p. 467
  • Oettinger, Eduard Maria; Kesselmeyer, Karl August (1869). Moniteur des dates. L. Denicke. p. 64. Retrieved 13 August 2012.