Очікує на перевірку

Анрі Кеффелек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анрі Кеффелек
фр. Henri Queffélec
Народився29 січня 1910(1910-01-29)[1][2]
Брест[3]
Помер13 січня 1992(1992-01-13)[1][4][2] (81 рік)
Мезон-Лаффітт[3]
Похованняцвинтар де Монружd
Країна Франція
Діяльністьсценарист, письменник, прозаїк-романіст, новеліст
Alma materВища нормальна школа і ліцей Людовика Великого
Magnum opusQ3548593?, Q3548980? і Q3549002?
Конфесіякатолицтво
ДітиЯн Кеффелек, Anne Queffélecd і Hervé Queffélecd
Нагороди
CMNS: Анрі Кеффелек у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Анрі Кеффелек (фр. Henri Queffélec ; 29 січня 1910, Брест (Франція) — 13 січня 1992, Париж) — французький прозаїк, есеїст, сценарист.

З біографії

[ред. | ред. код]

Освіту здобув у Ліцеї Людовіка Великого та Вищої нормальної школі (1929—1934) у Парижі. З 1940 року викладав у ліцеї в Марселі, під час Другої світової війни з 1942 року жив у окупованій німцями зоні.

Президент Concours général, престижного академічного конкурсу Франції (1974—1978).

Анрі Кеффелек — батько письменника Яна Кеффелека, лауреата Гонкурівської премії (1985), та піаністки Анн Кеффелек.

Творчість

[ред. | ред. код]

Видатний бретонський франкомовний письменник -мариніст. Автор понад 80 книг, багато з яких були пов'язані з його бретонським походженням та морем.

Його твори екранізувалися (« Бог потребує людей» реж. Жан Деланнуа (1950)).

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • 1944 : Journal d'un salaud
  • 1945 : Un recteur de l'Île de Sein
  • 1945 : La Fin d'un manoir
  • 1946 : Un homme à la côte
  • 1946 : La Culbute
  • 1948 : Chemin de terre
  • 1948 : Portrait de la Suède, essai
  • 1948 : Pas trop vite, s.v.p., nouvelles
  • 1949 : Au bout du monde
  • 1950 : Saint Antoine du désert
  • 1951 : Tempête sur Douarnenez
  • 1953 : Un homme d'Ouessant
  • 1956 : Un feu s'allume sur la mer
  • 1957 : Un royaume sous la mer
  • 1959 : Ce petit curé d'Ars
  • 1960 : Frères de la brume
  • 1962 : Tempête sur la ville d'Ys
  • 1962 : Le jour se lève sur la banlieue
  • 1962 : Sous un ciel noir
  • 1963 : Solitudes
  • 1963 : Celui qui cherchait le soleil
  • 1965 : Quand la terre fait naufrage
  • 1966 : Trois jours à terre
  • 1966 : Raisons d'aimer…la mer
  • 1967 : La Voile tendue
  • 1968 : Je te salue vieil océan
  • 1969 : La Mouette et la Croix
  • 1969 : La Faute de monseigneur
  • 1969 : Combat contre l'invisible
  • 1972 : Le sursis n'est pas pour les chiens
  • 1973 : La Cache éternelle
  • 1973 : À fonds perdus
  • 1974 : Les Îles de la miséricorde
  • 1974 : Laissez venir la mer
  • 1975 : Le Phare
  • 1976 : La lumière enchaînée
  • 1978 : Un Breton bien tranquille
  • 1979 : Ils étaient six marins de Groix
  • 1980 : Enfants de la mer
  • 1980 : Le voilier qui perdit la tête
  • 1982 : François d'Assise, le jongleur de Dieu
  • 1986 : La Boudeuse, ou le tour du monde de Bougainville
  • 1988 : Mémoires d'enfance — La Douceur et la guerre, éd. Séguier
  • 2005 : Les romans des îles, антология
  • 2006 : Histoires de marins, антология

Сценарії

[ред. | ред. код]
  • 1950 : Dieu a besoin des hommes
  • 1968 : Provinces
  • 1972 : François Malgorn, seminariste ou celui qui n'était…

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Roglo — 1997. — 10000000 екз.
  3. ↑ а б Fichier des personnes décédées
  4. ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анрі_Кеффелек&oldid=40828817