Ансумане Мане
| Ансумане Мане | |
|---|---|
| Народився | 1940  Gambia Colony and Protectorated, Британська імперія |
| Помер | 30 листопада 2000 Біомбо, Norte Provinced, Гвінея-Бісау ·загиблий у бою |
| Країна |  Гвінея-Бісау |
| Діяльність | офіцер, політик |
| Знання мов | португальська |
| Учасник | Громадянська війна у Гвінеї-Бісау |
| Посада | президент Гвінеї-Бісау[d] |
| Військове звання | бригадний генерал |
Ансумане Мане (порт. Ansumane Mané, бл.1940 — 30 листопада 2000) — військовий і політичний діяч Гвінеї-Бісау, Голова Вищої ради військової хунти Гвінеї-Бісау з 7 по 14 травня 1999 року. Організатор трьох спроб військових переворотів.
Народився в Гамбії. У 1970-ті роки Мане боровся проти португальського колоніального панування під командуванням Жуана Бернарду Вієйри і став його близьким соратником. Коли в 1980 році Вієйра прийшов до влади в результаті державного перевороту, Мане підтримав його і надалі зробив успішну військову кар'єру, дослужившись до 1998 року до начальника генерального штабу.
На початку 1998 року у Гвінеї-Бісау почалася політична криза, пов'язана з майбутніми президентськими виборами, а також з громадянською війною в сусідньому Сенегалі. Президент публічно звинувачував генерала Мане в організації поставок зброї сенегальським сепаратистам, Мане звинувачував у тому ж самому президента і міністра оборони[1][2].
6 червня президент Вієйра відправив Ансумане Мане у відставку, звинувативши його в підготовці військового перевороту. Наступного дня війська, вірні генералу Мане захопили частину столиці[3]. Сутички тривали до 26 липня, після чого почалася серія переговорів, а прихильники Мане продовжували контролювати частину столиці і кілька провінцій. У ході переговорів Вієйра пішов на поступки, його влада була обмежена[4].
На початку травня 1999 року Мане відновив бойові дії. Його прихильники захопили Міжнародний аеропорт і склади зброї в столиці, а 7 травня оточили президентський палац і змусили Вієйру втекти[1][4][5]. Ансумане Мане як голова Вищої ради військової хунти взяв владу в країні в свої руки. 14 травня він передав громадянську владу Голові Національної народної Асамблеї Малам Бакаї Санья, зберігши повноваження голови військової хунти.
Новий уряд провів у січні 2000 року президентські і парламентські вибори, на яких однак прихильники Мане і підтримуваний ним в.о.президента Бакаї Санья зазнали поразки. Новий президент Кумба Яла розпустив військову хунту, але Мане зберіг вплив в армії.
У листопаді 2000 року президент Яла зробив нові призначення на вищі пости в армії без узгодження з Мане. Мане заявив про скасування цих призначень, повернув на вищі посади своїх прихильників і проголосив себе главою нової хунти. 23 листопада 2000 року почалися сутички між військами Мане і військами, вірними уряду. Мане був вибитий зі столиці і змушений відступити на захід країни, в провінцію Біомбо, де 30 листопада загинув у перестрілці з урядовими силами[6][7]. Опозиційна партія ПАІГК заявила, що Мане мав рацію, не прийнявши зроблених призначень.
- ↑ а б Andrea E. Ostheimer, «The Structural Crisis in Guinea-Bissau's Political System» [Архівовано 3 серпня 2009 у Wayback Machine.], African Security Review, Vol. 10, No. 4, 2001.
- ↑ «GUINEA-BISSAU: Minister accused of arming Senegalese rebels» [Архівовано 15 грудня 2021 у Wayback Machine.], IRIN-West Africa Daily Update 181, 6 April 1998.
- ↑ «GUINEA BISSAU: Fighting in capital continues» [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.], IRIN-West Africa Update 224, 8 June 1998.
- ↑ а б «GUINEA-BISSAU: Loyalist troops capitulate» [Архівовано 19 березня 2008 у Wayback Machine.], IRIN, May 7, 1999.
- ↑ «Guinea-Bissau palace ablaze» [Архівовано 6 червня 2019 у Wayback Machine.], BBC News, May 7, 1999.
- ↑ «GUINEA-BISSAU: Focus on new source of instability» [Архівовано 22 лютого 2012 у Wayback Machine.], IRIN, 23 November 2000.
- ↑ «GUINEA-BISSAU: Former military strongman shot dead, reports say» [Архівовано 22 лютого 2012 у Wayback Machine.], IRIN, 1 December 2000.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |