Ансумане Мане

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ансумане Мане
Народився 1940
Gambia Colony and Protectorated, Британська імперія
Помер 30 листопада 2000(2000-11-30)
Біомбо, Norte Provinced, Гвінея-Бісау
·загиблий у бою
Країна Flag of Guinea-Bissau.svg Гвінея-Бісау
Діяльність офіцер, політик
Знання мов португальська
Учасник Громадянська війна у Гвінеї-Бісау
Посада President of Guinea-Bissaud
Військове звання бригадний генерал

Ансумане Мане (порт. Ansumane Mané, бл.1940 — 30 листопада 2000) — військовий і політичний діяч Гвінеї-Бісау, Голова Вищої ради військової хунти Гвінеї-Бісау з 7 по 14 травня 1999 року. Організатор трьох спроб військових переворотів.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Гамбії. У 1970-ті роки Мане боровся проти португальського колоніального панування під командуванням Жуана Бернарду Вієйри і став його близьким соратником. Коли в 1980 році Вієйра прийшов до влади в результаті державного перевороту, Мане підтримав його і надалі зробив успішну військову кар'єру, дослужившись до 1998 року до начальника генерального штабу.

На початку 1998 року у Гвінеї-Бісау почалася політична криза, пов'язана з майбутніми президентськими виборами, а також з громадянською війною в сусідньому Сенегалі. Президент публічно звинувачував генерала Мане в організації поставок зброї сенегальським сепаратистам, Мане звинувачував у тому ж самому президента і міністра оборони[1][2].

6 червня президент Вієйра відправив Ансумане Мане у відставку, звинувативши його в підготовці військового перевороту. Наступного дня війська, вірні генералу Мане захопили частину столиці[3]. Сутички тривали до 26 липня, після чого почалася серія переговорів, а прихильники Мане продовжували контролювати частину столиці і кілька провінцій. У ході переговорів Вієйра пішов на поступки, його влада була обмежена[4].

На початку травня 1999 року Мане відновив бойові дії. Його прихильники захопили Міжнародний аеропорт і склади зброї в столиці, а 7 травня оточили президентський палац і змусили Вієйру втекти[1][4][5]. Ансумане Мане як голова Вищої ради військової хунти взяв владу в країні в свої руки. 14 травня він передав громадянську владу Голові Національної народної Асамблеї Малам Бакаї Санья, зберігши повноваження голови військової хунти.

Новий уряд провів у січні 2000 року президентські і парламентські вибори, на яких однак прихильники Мане і підтримуваний ним в.о.президента Бакаї Санья зазнали поразки. Новий президент Кумба Яла розпустив військову хунту, але Мане зберіг вплив в армії.

У листопаді 2000 року президент Яла зробив нові призначення на вищі пости в армії без узгодження з Мане. Мане заявив про скасування цих призначень, повернув на вищі посади своїх прихильників і проголосив себе главою нової хунти. 23 листопада 2000 року почалися сутички між військами Мане і військами, вірними уряду. Мане був вибитий зі столиці і змушений відступити на захід країни, в провінцію Біомбо, де 30 листопада загинув у перестрілці з урядовими силами[6][7]. Опозиційна партія ПАІГК заявила, що Мане мав рацію, не прийнявши зроблених призначень.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Andrea E. Ostheimer, «The Structural Crisis in Guinea-Bissau's Political System» [Архівовано 3 серпня 2009 у Wayback Machine.], African Security Review, Vol. 10, No. 4, 2001. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Ost» визначена кілька разів з різним вмістом
  2. «GUINEA-BISSAU: Minister accused of arming Senegalese rebels» [Архівовано 15 грудня 2021 у Wayback Machine.], IRIN-West Africa Daily Update 181, 6 April 1998.
  3. «GUINEA BISSAU: Fighting in capital continues» [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.], IRIN-West Africa Update 224, 8 June 1998.
  4. а б «GUINEA-BISSAU: Loyalist troops capitulate» [Архівовано 19 березня 2008 у Wayback Machine.], IRIN, May 7, 1999.
  5. «Guinea-Bissau palace ablaze» [Архівовано 6 червня 2019 у Wayback Machine.], BBC News, May 7, 1999.
  6. «GUINEA-BISSAU: Focus on new source of instability» [Архівовано 22 лютого 2012 у Wayback Machine.], IRIN, 23 November 2000.
  7. «GUINEA-BISSAU: Former military strongman shot dead, reports say» [Архівовано 22 лютого 2012 у Wayback Machine.], IRIN, 1 December 2000.