Гвінея-Бісау

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Республіка Ґвінея-Бісау
República da Guiné-Bissau

Прапор Герб
Девіз: "Unidade, Luta, Progresso"(Португальська)
"Єдність, боротьба, прогрес"
Гімн: Esta é a Nossa Pátria Bem Amada(Португальська)
Розташування Гвінеї-Бісау
Столиця
(та найбільше місто)
Бісау
11°52′ пн. ш. 15°36′ зх. д. / 11.867° пн. ш. 15.600° зх. д. / 11.867; -15.600
Офіційні мови Португальська
Державний устрій Республіка
 - Президент (в.о.) Раймунду Перейра
 - Прем'єр-міністр Мартінью Ндафа Кабі
Незалежність від Португалії 
 - Проголошено 24 вересня 1973 
 - Визнано 10 вересня 1974 
Площа
 - Загалом 36 125 км² (136)
 - Води (%) 22.4
Населення
 - оцінка липень 2005 р. 1,586,000 (148)
 - перепис 2002 р. 1,345,479
 - Густота 44/км² (154)
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний 1.167 млрд (165)
 - На душу населення $736 (177)
ІРЛП  (2004) 0.349 (низька) (173)
Валюта КФА франк BCEAO (XOF)
Часовий пояс GMT (UTC+0)
Домен інтернету .gw
Телефонний код +245

Респу́бліка Ґвіне́я-Біса́у — країна на заході Африки, що межує на півночі із Сенегалом, на сході і південному-сході з Гвінеєю, на південному-заході її омиває Атлантичний океан.


Походження назви[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]

Держава знаходиться в Західній Африці. На півночі межує з Сенегалом (спільний кордон — 338 км); на сході — з Гвінеєю (386 км). На заході омивається водами Атлантичного океану, берегова лінія 160 км.

Рельєф країни представляє собою пласку прибережну рівнину, порослу лісом, що підіймається від узбережжя на схід і поступово переходить у савану.

Сенегал Сенегал
Gray compass rose.svg
Атлантичний океан Гвінея Гвінея

Історія[ред.ред. код]

Колишня частина португальської колонії Ґвінея і Зелений мис. Незалежність одержала 1974 року. Республіка Зеленого мису відмовилася об'єднатися в єдину державу. 1980 року президента державної ради було зміщено і встановлено революційну раду. Нову конституцію було прийнято 1984 року, згідно з нею, Жуан Бернарду Вієйра став главою держави й уряду.

Політична система[ред.ред. код]

Гвінея-Бісау за формою правління є президентською республікою, глава держави — президент. Державний устрій — унітарна держава. Соціалістична багатопартійна республіка, яку довгий час (від 1980 року до своєї смерті у 2009 році) очолював Жуан Бернарду Вієйра.

Парламент[ред.ред. код]

Політичні партії[ред.ред. код]

На парламентських виборах 28 листопада 1999 року до парламенту Гвінеї-Бісау пройшли наступні політичні партії:

Судова влада[ред.ред. код]

Зовнішня політика[ред.ред. код]

Українсько-гвінея-бісауські відносини[ред.ред. код]

Уряд Гвінеї-Бісау офіційно визнав незалежність України 3 лютого 2003 року, дипломатичні відносини з Україною, у формі обміну нотами, встановлено 12 лютого 2009 року[1]. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Гвінеї-Бісау, що відає справами щодо України, знаходиться в Москві (Росія)[1]. Справами України в Гвінеї-Бісау відає українське посольство в Сенегалі.

Державна символіка[ред.ред. код]

Державний прапор являє собою триколор у панафриканських кольорах: ліворуч червона вертикальна смуга із чорною п'ятикутною зіркою, верхня права смуга жовтого кольору, нижня права смуга — зеленого. Побудований за зразком прапора Гани і прийнятий 24 вересня 1973 року.

Державний герб являє собою чорну п'ятикутну зірку на червоному тлі і морську мушлю, облямовані двома гілками оливи. Знизу на стрічці національний девіз: «Єдність, Боротьба, Прогрес». Герб затверджено у 1973 році.

Державний гімн — пісня «Це наша чудова країна» написана Амілкаром Кабралом на мелодію китайського композитора Сяо Хе у 1963 році. Офіційно затверджений у 1974 році після проголошення незалежності. У 1976—1995 роках слугував також гімном Кабо-Верде.

Адміністративно-територіальній поділ[ред.ред. код]

В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 9 регіонів (8 континентальних + 1 округ Болама на архіпелазі Біжагош), що входять до складу 3 провінцій за стандартом ISO 3166-2:GW. Столиця країни виділена в самостійний округ Бісау, найменший за площею, але найбільший за населенням. Острівний округ Болама заселений найменш усього.

Бафата Біомбо Біомбо Бісау Бісау Болама Кашеу Габу Ойо Кінара Кінара ТомбаліA clickable map of Guinea-Bissau exhibiting its eight regions and one autonomous sector.
Опис зображення
Округ Округ (порт.) Провінція Адміністративний
центр
Площа,
км²
Населення,[2]
чол. (2009)
Щільність,
чол./км²
1 Бісау Bissau Бісау 78 387 909 4973,19
2 Бафата Bafatá Східна Бафата 5 981 210 007 35,11
3 Біомбо Biombo Північна Кіньямел 838 97 120 115,89
4 Болама Bolama Південна Болама 2 624 34 563 13,17
5 Габу Gabu Східна Габу 9 150 215 530 23,56
6 Кашеу Cacheu Північна Кашеу 5 175 192 508 37,20
7 Кінара Quinara Південна Фулакунда 3 138 63 610 20,27
8 Ойо Oio Північна Бісора 5 403 224 644 41,58
9 Томбалі Tombali Південна Катіо 3 736 94 939 25,41
Всього 36 123 1 520 830 42,10

Збройні сили[ред.ред. код]

Чисельність збройних сил у 2000 році складала 9,25 тис. військовослужбовців[1]. Загальні витрати на армію склали 3 млн доларів США[1]. Збройні сили частково комплектуються за призовом. Мобілізаційні ресурси 313,6 тис. чол.

Сухопутні війська: 6,8 тис. осіб у складі 6 батальйонів (1 танковий, 5 піхотних), 1 артилерійський дивізіон, розвідувальна і інженерна роти. На озброєнні армії стоять: 10 танків Т-34, 15 ПТ-76, 10 БРДМ-2, 55 БТР-ів, 8 120-мм мінометів, 34 ЗАУ, ПЗРК «Стріла-2».

У складі військово-повітряних сил 100 осіб. Парк літаків та вертольотів: 3 МіГ-17Ф, 1 SA-318, 2 SA-319.

Військово-морські сили складаються з 350 осіб на 2 прикордонних катерах.

Економіка[ред.ред. код]

Гвінея-Бісау — відстала аграрна держава. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 1,2 млрд доларів США (169-е місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 900 доларів (181-е місце в світі)[1]. Промисловість разом із будівництвом становить 12 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 62 %; сфера обслуговування — 26 % (станом на 2006 рік)[1]. Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 82 % — аграрне, лісове і рибне господарства; 18 % — промисловість і будівництво, сфера обслуговування (станом на 2006 рік)[1]. Гвінею-Бісау вважають однією з найбідніших країн у світі, де 80 % населення є неписьменними і проживає нижче межі бідності. Ще однією проблемою є корумпованість органів влади і служб безпеки, що зробило державу раєм для наркоторговців, які переправляють через країну наркотики з Південної Америки до Європи.

Валюта[ред.ред. код]

Національною валютою країни слугує франк КФА.

Промисловість[ред.ред. код]

Головні галузі промисловості: харчова, деревообробна і будівельних матеріалів.

Гірнича промисловість[ред.ред. код]

Енергетика[ред.ред. код]

За 2004 рік було вироблено 58 млн кВт/год електроенергії (експортовано 0 млн кВт/год); загальний обсяг спожитої — 54 млн кВт/год (імпортовано 0 млн кВт/год)[1].

У 2004 році споживання нафти склало 2,5 тис. барелів на добу, природний газ не використовується для господарських потреб[1].

Агровиробництво[ред.ред. код]

У сільськогосподарському обробітку знаходиться 51 % площі держави[1]. Головні сільськогосподарські культури: арахіс, просо, бавовна, рис, кукурудза.

Транспорт[ред.ред. код]

Туризм[ред.ред. код]

У 1996 році Гвінеї-Бісау, через брак відповідної інфраструктури, відвідало лише декілька тис. іноземних туристів США[1].

Зовнішня торгівля[ред.ред. код]

Структура експорту Гвінеї-Бісау, 2009 рік

Основні торговельні партнери Гвінеї-Бісау: Індія, Італія, Нігерія, Сенегал, Португалія.

Держава експортує: деревина, арахіс, бавовна. Основні покупці: Індія (72 %); Нігерія (17 %); Еквадор (4 %). У 2006 році вартість експорту склала 116 млн доларів США[1].

Держава імпортує: промислові вироби, продукти харчування. Основні імпортери: Італія (25 %); Сенегал (18 %); Португалія (15 %). У 2006 році вартість імпорту склала 176 млн доларів США[1].

Населення[ред.ред. код]

Вікова піраміда населення Гвінеї-Бісау

Населення держави у 2006 році становило 1,4 млн осіб (145-е місце в світі). Населення країни у 1950 році складало 551 тис. осіб, у 1970—487 тис., у 1990—983 тис. Густота населення: 36,4 осіб/км² (132-е місце в світі). Згідно статистичних даних за 2006 рік народжуваність 37,2 ‰; смертність 16,5 ‰; природний приріст 20,7 ‰[1].

Нація Гвінеї-Бісау відносно молода, вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):

  • діти віком до 14 років — 41,1 % (0,29 млн чоловіків, 0,29 млн жінок);
  • дорослі (15-64 років) — 55,6 % (0,38 млн чоловіків, 0,42 млн жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3 % (0,018 млн чоловіків, 0,025 млн жінок).

Урбанізація[ред.ред. код]

Рівень урбанізованості в 2000 році склав 26 % (майже 80 % міського населення припадає на столицю)[1]. Головні міста держави: Бісау (388 тис. осіб), Бафата (22 тис. осіб), Габу (14 тис. осіб).

Етнічний склад[ред.ред. код]

Головні етноси, що складають гвінея-бісауську націю: баланте — 25 %, фульбе — 20 %, манджара — 12 %.

Мови[ред.ред. код]

Докладніше: Мови Гвінеї-Бісау

Державна мова: португальська. В офіційному вжитку також кріоуло (діалект португальської) та місцеві африканські мови.

Релігії[ред.ред. код]

Головні релігії держави: анімізм — 54 % населення, іслам — 38 %, християнство — 8 %.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 46,9 року: для чоловіків – 45 років, для жінок – 48,8 року[1]. Смертність немовлят до 1 року становила 105 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 місто на 370 жителів; лікарями – 1 лікар на 3250 жителів (станом на 1995 рік)[1].

У 1993 році лише 25 % населення було забезпечено питною водою[1].

Освіта[ред.ред. код]

Рівень письменності в 2003 році становив 42,4 %: 58,1 % серед чоловіків, 27,4 % серед жінок[1].

Витрати на освіту в 1996 році склали 2,8 % від ВВП[1].

Інтернет[ред.ред. код]

У 2006 році всесвітньою мережею Інтернет у Гвінеї-Бісау користувались 26 тис. осіб[1].

Культура[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
  2. Nacional de Estatística e Censos

Посилання[ред.ред. код]


Прапор Гвінеї-Бісау Це незавершена стаття про Гвінею-Бісау.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.