Гвінея-Бісау

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Республіка Ґвінея-Бісау
República da Guiné-Bissau

Прапор Герб
Девіз: "Unidade, Luta, Progresso"(Португальська)
"Єдність, боротьба, прогрес"
Гімн: Esta é a Nossa Pátria Bem Amada(Португальська)
Розташування Гвінеї-Бісау
Столиця
(та найбільше місто)
Бісау
11°52′ пн. ш. 15°36′ зх. д. / 11.867° пн. ш. 15.600° зх. д. / 11.867; -15.600
Офіційні мови Португальська
Державний устрій Республіка
 - Президент (в.о.) Раймунду Перейра
 - Прем'єр-міністр Мартінью Ндафа Кабі
Незалежність від Португалії 
 - Проголошено 24 вересня 1973 
 - Визнано 10 вересня 1974 
Площа
 - Загалом 36 125 км² (136)
 - Води (%) 22.4
Населення
 - оцінка липень 2005 р. 1,586,000 (148)
 - перепис 2002 р. 1,345,479
 - Густота 44/км² (154)
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний 1.167 млрд (165)
 - На душу населення $736 (177)
ІРЛП  (2004) 0.349 (низька) (173)
Валюта КФА франк BCEAO (XOF)
Часовий пояс GMT (UTC+0)
Домен інтернету .gw
Телефонний код +245

Респу́бліка Ґвіне́я-Біса́у — країна на заході Африки, що межує на півночі із Сенегалом, на сході і південному-сході з Гвінеєю, на південному-заході її омиває Атлантичний океан.


Походження назви[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]

Держава знаходиться в Західній Африці. На півночі межує з Сенегалом (спільний кордон — 338 км); на сході — з Гвінеєю (386 км). На заході омивається водами Атлантичного океану, берегова лінія 160 км.

Рельєф країни представляє собою пласку прибережну рівнину, порослу лісом, що підіймається від узбережжя на схід і поступово переходить у савану.

Сенегал Сенегал
Gray compass rose.svg
Атлантичний океан Гвінея Гвінея

Історія[ред.ред. код]

Колишня частина португальської колонії Ґвінея і Зелений мис. Незалежність одержала 1974 року. Республіка Зеленого мису відмовилася об'єднатися в єдину державу. 1980 року президента державної ради було зміщено і встановлено революційну раду. Нову конституцію було прийнято 1984 року, згідно з нею, Жуан Бернарду Вієйра став главою держави й уряду.

Політична система[ред.ред. код]

Гвінея-Бісау за формою правління є президентською республікою, глава держави — президент. Державний устрій — унітарна держава. Соціалістична багатопартійна республіка, яку довгий час (від 1980 року до своєї смерті у 2009 році) очолював Жуан Бернарду Вієйра.

Парламент[ред.ред. код]

Політичні партії[ред.ред. код]

На парламентських виборах 28 листопада 1999 року до парламенту Гвінеї-Бісау пройшли наступні політичні партії:

Судова влада[ред.ред. код]

Зовнішня політика[ред.ред. код]

Українсько-гвінея-бісауські відносини[ред.ред. код]

Уряд Гвінеї-Бісау офіційно визнав незалежність України 3 лютого 2003 року, дипломатичні відносини з Україною, у формі обміну нотами, встановлено 12 лютого 2009 року[1]. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Гвінеї-Бісау, що відає справами щодо України, знаходиться в Москві (Росія)[1]. Справами України в Гвінеї-Бісау відає українське посольство в Сенегалі.

Державна символіка[ред.ред. код]

Державний прапор являє собою триколор у панафриканських кольорах: ліворуч червона вертикальна смуга із чорною п'ятикутною зіркою, верхня права смуга жовтого кольору, нижня права смуга — зеленого. Побудований за зразком прапора Гани і прийнятий 24 вересня 1973 року.

Державний герб являє собою чорну п'ятикутну зірку на червоному тлі і морську мушлю, облямовані двома гілками оливи. Знизу на стрічці національний девіз: «Єдність, Боротьба, Прогрес». Герб затверджено у 1973 році.

Державний гімн — пісня «Це наша чудова країна» написана Амілкаром Кабралом на мелодію китайського композитора Сяо Хе у 1963 році. Офіційно затверджений у 1974 році після проголошення незалежності. У 1976—1995 роках слугував також гімном Кабо-Верде.

Адміністративно-територіальній поділ[ред.ред. код]

В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 9 регіонів (8 континентальних + 1 округ Болама на архіпелазі Біжагош), що входять до складу 3 провінцій за стандартом ISO 3166-2:GW. Столиця країни виділена в самостійний округ Бісау, найменший за площею, але найбільший за населенням. Острівний округ Болама заселений найменш усього.

Округ Округ (порт.) Провінція Адміністративний
центр
Площа,
км²
Населення,[2]
чол. (2009)
Щільність,
чол./км²
1 Бісау Bissau Бісау 78 387 909 4973,19
2 Бафата Bafatá Східна Бафата 5 981 210 007 35,11
3 Біомбо Biombo Північна Кіньямел 838 97 120 115,89
4 Болама Bolama Південна Болама 2 624 34 563 13,17
5 Габу Gabu Східна Габу 9 150 215 530 23,56
6 Кашеу Cacheu Північна Кашеу 5 175 192 508 37,20
7 Кінара Quinara Південна Фулакунда 3 138 63 610 20,27
8 Ойо Oio Північна Бісора 5 403 224 644 41,58
9 Томбалі Tombali Південна Катіо 3 736 94 939 25,41
Всього 36 123 1 520 830 42,10
Бафата Біомбо Біомбо Бісау Бісау Болама Кашеу Габу Ойо Кінара Кінара ТомбаліA clickable map of Guinea-Bissau exhibiting its eight regions and one autonomous sector.
Опис зображення

Збройні сили[ред.ред. код]

Чисельність збройних сил у 2000 році складала 9,25 тис. військовослужбовців[1]. Загальні витрати на армію склали 3 млн доларів США[1]. Збройні сили частково комплектуються за призовом. Мобілізаційні ресурси 313,6 тис. чол.

Сухопутні війська: 6,8 тис. осіб у складі 6 батальйонів (1 танковий, 5 піхотних), 1 артилерійський дивізіон, розвідувальна і інженерна роти. На озброєнні армії стоять: 10 танків Т-34, 15 ПТ-76, 10 БРДМ-2, 55 БТР-ів, 8 120-мм мінометів, 34 ЗАУ, ПЗРК «Стріла-2».

У складі військово-повітряних сил 100 осіб. Парк літаків та вертольотів: 3 МіГ-17Ф, 1 SA-318, 2 SA-319.

Військово-морські сили складаються з 350 осіб на 2 прикордонних катерах.

Економіка[ред.ред. код]

Гвінея-Бісау — відстала аграрна держава. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 1,2 млрд доларів США (169-е місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 900 доларів (181-е місце в світі)[1]. Промисловість разом із будівництвом становить 12 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 62 %; сфера обслуговування — 26 % (станом на 2006 рік)[1]. Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 82 % — аграрне, лісове і рибне господарства; 18 % — промисловість і будівництво, сфера обслуговування (станом на 2006 рік)[1]. Гвінею-Бісау вважають однією з найбідніших країн у світі, де 80 % населення є неписьменними і проживає нижче межі бідності. Ще однією проблемою є корумпованість органів влади і служб безпеки, що зробило державу раєм для наркоторговців, які переправляють через країну наркотики з Південної Америки до Європи.

Валюта[ред.ред. код]

Національною валютою країни слугує франк КФА.

Промисловість[ред.ред. код]

Головні галузі промисловості: харчова, деревообробна і будівельних матеріалів.

Гірнича промисловість[ред.ред. код]

Енергетика[ред.ред. код]

За 2004 рік було вироблено 58 млн кВт/год електроенергії (експортовано 0 млн кВт/год); загальний обсяг спожитої — 54 млн кВт/год (імпортовано 0 млн кВт/год)[1].

У 2004 році споживання нафти склало 2,5 тис. барелів на добу, природний газ не використовується для господарських потреб[1].

Агровиробництво[ред.ред. код]

У сільськогосподарському обробітку знаходиться 51 % площі держави[1]. Головні сільськогосподарські культури: арахіс, просо, бавовна, рис, кукурудза.

Транспорт[ред.ред. код]

Туризм[ред.ред. код]

У 1996 році Гвінеї-Бісау, через брак відповідної інфраструктури, відвідало лише декілька тис. іноземних туристів США[1].

Зовнішня торгівля[ред.ред. код]

Структура експорту Гвінеї-Бісау, 2009 рік

Основні торговельні партнери Гвінеї-Бісау: Індія, Італія, Нігерія, Сенегал, Португалія.

Держава експортує: деревина, арахіс, бавовна. Основні покупці: Індія (72 %); Нігерія (17 %); Еквадор (4 %). У 2006 році вартість експорту склала 116 млн доларів США[1].

Держава імпортує: промислові вироби, продукти харчування. Основні імпортери: Італія (25 %); Сенегал (18 %); Португалія (15 %). У 2006 році вартість імпорту склала 176 млн доларів США[1].

Населення[ред.ред. код]

Вікова піраміда населення Гвінеї-Бісау

Населення держави у 2006 році становило 1,4 млн осіб (145-е місце в світі). Населення країни у 1950 році складало 551 тис. осіб, у 1970—487 тис., у 1990—983 тис. Густота населення: 36,4 осіб/км² (132-е місце в світі). Згідно статистичних даних за 2006 рік народжуваність 37,2 ‰; смертність 16,5 ‰; природний приріст 20,7 ‰[1].

Нація Гвінеї-Бісау відносно молода, вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):

  • діти віком до 14 років — 41,1 % (0,29 млн чоловіків, 0,29 млн жінок);
  • дорослі (15-64 років) — 55,6 % (0,38 млн чоловіків, 0,42 млн жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3 % (0,018 млн чоловіків, 0,025 млн жінок).

Урбанізація[ред.ред. код]

Рівень урбанізованості в 2000 році склав 26 % (майже 80 % міського населення припадає на столицю)[1]. Головні міста держави: Бісау (388 тис. осіб), Бафата (22 тис. осіб), Габу (14 тис. осіб).

Етнічний склад[ред.ред. код]

Головні етноси, що складають гвінея-бісауську націю: баланте — 25 %, фульбе — 20 %, манджара — 12 %.

Мови[ред.ред. код]

Докладніше: Мови Гвінеї-Бісау

Державна мова: португальська. В офіційному вжитку також кріоуло (діалект португальської) та місцеві африканські мови.

Релігії[ред.ред. код]

Головні релігії держави: анімізм — 54 % населення, іслам — 38 %, християнство — 8 %.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 46,9 року: для чоловіків – 45 років, для жінок – 48,8 року[1]. Смертність немовлят до 1 року становила 105 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 місто на 370 жителів; лікарями – 1 лікар на 3250 жителів (станом на 1995 рік)[1].

У 1993 році лише 25 % населення було забезпечено питною водою[1].

Освіта[ред.ред. код]

Рівень письменності в 2003 році становив 42,4 %: 58,1 % серед чоловіків, 27,4 % серед жінок[1].

Витрати на освіту в 1996 році склали 2,8 % від ВВП[1].

Інтернет[ред.ред. код]

У 2006 році всесвітньою мережею Інтернет у Гвінеї-Бісау користувались 26 тис. осіб[1].

Культура[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
  2. Nacional de Estatística e Censos

Посилання[ред.ред. код]


Прапор Гвінеї-Бісау Це незавершена стаття про Гвінею-Бісау.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.