Антихович Андрій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Антихович
Андрій Миколайович Антихович
 Капітан
Загальна інформація
Народження 21 травня 1996(1996-05-21)
м. Бахмач, Чернігівська область, Україна
Смерть 26 лютого 2022(2022-02-26) (25 років)
Херсонська область, Україна
(збиття літака)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба
Псевдо Соколик
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Повітряні сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) — 2022

Андрій Миколайович Антихович (1996—2022) — український військовий льотчик 299-ї БрТА Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 21 травня 1996 року в м. Бахмач (Чернігівська область). Навчався у місцевій гімназії. Одночасно тренувався у ДЮСШ на відділенні футболу, брав участь в обласних і Всеукраїнських змаганнях. Після закінчення 9-го класу був зарахований до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Вищу освіту здобув у Харківському національному університеті Повітряних сил ім. І. Кожедуба.

Під час російського вторгнення в Україну служив пілотом Су-25 у складі 299-тої бригади тактичної авіації ім. генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова.

26 лютого 2022 року на літаку Су-25 здійснював бойовий виліт у херсонському напрямку для зупинення ворожих сил, що намагались форсувати Дніпро. Пілот виявив колони техніки і живої сили противника та завдав по них успішного вогневого ураження, чим зупинив просування ворога на напрямку наступу. Виконуючи бойове завдання, літак був збитий засобами ворожої ППО. Пілот не вагаючись направив підбитий літак у бік колони ворожої техніки з метою знищення противника.[1][2]

Похований 4 лютого 2024 року в селі Зазим'є Київської області.

У Андрія залишилися батьки, сестра,та дружина.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «Орден Богдана Хмельницького» III ступеня (18.04.2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Герої не вмирають. Бахмацька міська громада. Процитовано 30 січня 2024.
  2. Льотчик підбитого українського літака врізався в колону ворожої техніки. obs.in.ua. 26 лютого 2023. Процитовано 30 січня 2024.
  3. Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 262/2022 «Про відзначення державними нагородами України »