CPAP

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Апарат CPAP)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Апарат CPAP середини 1990-х років «Sullivan V Plus» (Австралія)

CPAP, або жаргонізм СІПАП (від англ. Continuous Positive Airway Pressure, сталий додатковий тиск повітря або постійний позитивний тиск у дихальних шляхах, СДТП) — метод штучної вентиляції легень, найбільш відомий завдяки лікуванню синдрому сонного апное. Його також використовують для лікування різноманітних типів дихальної недостатності шляхом інвазивної та неінвазивної вентиляції легень.[1]

Апарат для застосування цього методу — це спеціальна повітряна помпа, під'єднана до спеціальної медичної маски для обличчя, яка закриває ніс, або рот і ніс.

Історія

[ред. | ред. код]

CPAP-терапія та апарат CPAP були запропоновані та введені в клінічну практику в 1981 році австралійським лікарем — професором Коліном Салліваном (англ. Colin Sullivan) для лікування обструктивного апное сну[2]. Також цей спосіб неінвазивної штучної вентиляції легенів використовується у складі складніших апаратів штучної вентиляції легенів з метою запобігання пошкодження легеневої тканини надлишковим тиском при тривалій штучній вентиляції.

Принцип роботи

[ред. | ред. код]

Апарат CPAP — це невеликий компресор, який подає сталий потік повітря під певним тиском у дихальні шляхи через гнучку трубку і герметичну носову маску. Таким чином, він не дає дихальним шляхам змикатися і блокувати надходження повітря (і необхідного для організму кисню). Внаслідок цього зникає ризик раптової смерті від гіпоксії, а також забезпечується нормальний сон. Пацієнт висипається і наступного дня відчуває себе здоровим. Зникає ранкова втома, розбитість, сонливість, «неясність» свідомості, важкість у голові. Істотно зменшується ризик автомобільних аварій та інших надзвичайних подій через несподіване засипання.[джерело?]

Існують різні за функціональністю модифікації апаратів CPAP:

  • Auto-CPAP (англ. APAP, AutoPAP, AutoCPAP) — CPAP з автоматичним визначенням рівня необхідного тиску повітря, що нагнітається, апарат подає повітряний потік тільки в момент зупинки дихання, поступово збільшуючи його доти, поки не відбудеться вдих;
  • BPAP (від англ. Biphasic Positive Airway Pressure, BiPAP, VPAP) — апарат, який створює на вдиху і видиху пацієнта тиски різного рівня.

В цей час[3] на ринку представлено багато моделей апаратів CPAP (також BPAP, Auto-CPAP та інші модифікації) великої кількості компаній-виробників: Breas (Швеція), DeVilbiss (США), Fisher & Paykel (США), РесМед (Австралія, США), Respironics (США), Tyco Healthcare (Франція), Weinmann (Німеччина), Істок-Система (Росія) та інших.

Сучасні CPAP-апарати спроможні достатньо точно відрізняти центральне апное від обструктивного завдяки новій технології OOP (визначення піків обструктивного тиску)

Показання

[ред. | ред. код]

В наш час CPAP-терапія використовується при лікуванні хропіння, апное сну, артеріальної гіпертонії, дихальної недостатності, серцево-судинних захворювань, денної сонливості, ожиріння, імпотенції, цукрового діабету, безсоння, депресії.

Апарат СІПАП 2001

Терапія із застосуванням апаратів CPAP триває протягом декількох місяців, а у важких випадках — протягом усього життя. Підбір режимів використання CPAP (а також розв'язання питання про необхідність її застосування) проводиться під час полісомнографії — дослідження сну пацієнта в спеціальній лабораторії. Назальні маски для CPAP-терапії розрізняються за розмірами та характеристиками й також повинні підбиратися лікарем.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Gay P., Weaver T., Loube D., Iber C. Evaluation of Positive Airway Pressure Treatment for Sleep Related Breathing Disorders in Adults [Архівовано 17 вересня 2010 у Wayback Machine.]. American Academy of Sleep Medicine — Professional Association. SLEEP, Vol. 29 № 3, 2006. (англ.)
  • Ліндн Д. Недоношені діти: Безцінний посібник для батьків недоношених дітей / Дана Уекслер Ліндн, Емма Тренті Паролі, Д-р Міа Уекслер Дорон. - К., 2012. - верстка та підготовка до друку: Бубліченко О.В.. - 462 с. (С.123-124,140,155-156,166,199,235)

Посилання

[ред. | ред. код]

Відео

[ред. | ред. код]