Депресія
Депресія | |
---|---|
Спеціальність | психіатрія |
Симптоми | перевтома, виконавча дисфункціяd і дисфорія |
Препарати | dibenzepind[1], ЛСД[2], pipofezined[3], флюпентиксол[4], melitracend[5], nefazodoned[6], rubidium chlorided[7], кетамін[8], КПТ[9], есциталопрам, світлолікування, вітамін D і фізичні вправи |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | MB24.5 |
МКХ-10 | F30-F39 |
OMIM | 608516 |
DiseasesDB | 3589 |
MeSH | D003863 |
Depression (mood) у Вікісховищі |
Депре́сія — афективний психічний розлад[10], що характеризується зниженням настрою, активності та волі. Перебіг депресії корелює з низьким рівнем серотоніну в мозку (серотонінова гіпотеза).
Обов'язковим компонентом лікування депресії є корекція способу життя[11][12]: раціональне харчування[11] (омега-3 жирні кислоти (особливо ЕПК)[13][14][15], триптофан[16][17], вітамін D[18][19][20][21][22][23], вітаміни групи В[24], вітамін С[25][26], фрукти та овочі[27]), регулярне перебування на сонці не менше 20 хвилин на добу в сонячну погоду (сприяє виробленню вітаміну D та серотоніну), здоровий сон та регулярна фізична активність[11][28][29][30].
Психотерапію (наприклад, когнітивно-поведінкову) застосовують для розкриття причин виникнення депресії та їх вирішення, перебудови установок, запобігання розвитку депресії. Існують і моделі, що акцентують на важливості ролі соціуму у її виникненні та перебігу[31].
Медикаментозна терапія передбачає використання антидепресантів[32][33] для підвищення рівня серотоніну у мозку. Найчастіше застосовують сучасні селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС): есциталопрам, флуоксетин, пароксетин та сертралін.[11]
Тома Аквінський (1225—1274) писав про депресію: Великий сум лікують теплою, дружньою бесідою, чаркою доброго вина та водними процедурами.
Термін депресія може, залежно від контексту вжитку, позначати настрій, симптом та синдром афективних розладів. Стосовно настрою депресія позначає психічний стан, для якого характерне відчуття смутку, покинутості, безрадісності, нещастя, пригніченості. Як симптом передбачає скарги на психічні та фізичні погіршення стану.
Є зв'язок між депресіями і статтю: жінок депресії вражають частіше, оскільки їх організм виробляє дещо менше серотоніну, аніж чоловічий. У жінок більший ризик виникнення депресії під час менструацій, вагітності і менопаузи[34]. Особлива група ризику — післяпологові депресії. Атипова депресія вражає жінок в 4 рази частіше, ніж чоловіків.[35]
Джерелом масових депресій стають травмуючі суспільні фактори — військові перевороти, війни, терор, довгі економічні кризи, безробіття, бідність, репресії. Серед прикладів: розкозачення, розкуркулення, депортація євреїв чи арабів з Португалії і Іспанії 15—16 століття, депортація цілих народів Сталіним, економічна депресія у США 1929—1932 років. Кількість травмуючих суспільних факторів у ХХ столітті в СРСР завжди перевищувала компенсаторні механізми особи.
Високий рівень депресій постійно призводить до самогубств незалежно від історичної доби.
Перебіг депресії корелює з низьким рівнем серотоніну в мозку, хоча це може бути як причиною, так і наслідком фізичних та психологічних факторів депресії (див. Серотонінова гіпотеза депресії).
В іншому мовному розділі є повніша стаття Depression (mood)(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|
За генезою депресії умовно поділяються на:
- Ендогенні (спадкові) депресії (генетично обумовлений депресивний розлад). Ендогенні депресії вражають 2—4 % популяції. Вони підлягають реєстрації і медичному втручанню, особливо в гостру фазу.
- Екзогенні (реактивні) депресії (розлад, набутий у результаті впливу зовнішніх факторів). Розвиваються у відповідь на значний стрес як захисна реакція мозку. Це перехідний період смутку та підвищеної втомлюваності, що, зазвичай, розвивається у відповідь на ідентифіковані стресові стани в житті людини.
Залежно від важкості депресивні розлади бувають:
- Недостатньо для діагностики депресії:
- Змішаний тривожний та депресивний розлад;
- Дистимічний розлад (субдепресія);
- Легкі депресивні розлади;
- Середні та важкі: великий депресивний розлад (т. зв. клінічна депресія).
- Сезонний афективний розлад (рекурентний великий депресивний розлад, що має сезонний характер);
За причинами та (або) протіканням виділяються також особливі форми депресії:
- Сезонний афективний розлад;
- Післяпологова депресія;
- Атипова депресія;
- Депресія як реакція на медикаменти.
Також виділяють депресивний розлад особистості.
У типових депресивних епізодах хворі страждають від зниження настрою, зниження енергії та зниження активності. Клінічною ознакою депресії є тріада: знижений настрій + загальмована інтелектуальна діяльність + рухова загальмованість (депресивний синдром).
Здатність до насолоди, інтересу та концентрації знижується, а помітна втома навіть після мінімальних зусиль є звичайним явищем. Зазвичай порушується сон і знижується апетит. Самооцінка та впевненість у собі майже завжди знижені, і навіть у легкій формі часто присутні деякі ідеї провини або нікчемності. Знижений настрій незначно змінюється щодня, не реагує на обставини і може супроводжуватися так званими «соматичними» симптомами, такими як втрата інтересу та приємних почуттів, пробудження вранці на кілька годин раніше від звичайного часу, ранкові депресивні стани, виражена психомоторна загальмованість, збудження, втрата апетиту, втрата маси тіла, зниження лібідо. Залежно від кількості та тяжкості симптомів депресивний епізод визначають як легкий, помірний або важкий.[10]
Депресія погіршує загальний стан здоров'я та самопочуття, викликає втомлюваність, загальну слабкість, астенію; понижує пам'ять, реакцію та концентрацію при здійсненні когнітивних функцій.
Посібник з діагностики і статистики психічних розладів DSM надає чіткі критерії та алгоритми для діагностики ендогенної депресії.
Симптоми депресії згідно з DSM:
- Понад 2 тижні одночасно спостерігаються щонайменше 5 із наступних симптомів. При цьому серед нних має бути хоча б один з ключових – пригнічений настрій та / або ангедонія.
- Пригнічений настрій більшу частину дня, відчуття смутку, порожнечі.
- Ангедонія – відсутність задоволення від щоденної діяльності та занять, які раніше приносили задоволення.
- Зміна маси тіла на понад 5% (як зниження, так і набір ваги), порушення апетиту.
- Порушення сну – безсоння або надмірна сонливість.
- Збудження чи загальмованість. Оцінка цього симптому повинна базуватися на думці оточуючих, а не на власному баченні.
- Постійна втома, відсутність енергії.
- Відчуття провини без очевидної причини, сприйняття себе нікому непотрібною людиною.
- Сплутаність у думках, складнощі в концентрації уваги.
- Думки про самогубство.
- Вище зазначені симптоми повинні мати значний вплив на соціальне чи професійне життя людини, або проявлятись у вигляді клінічно значимого дистресу (тривале та / або сильне нервове перенапруження).
- Подібні симптоми не можуть вважатися ознаками депресії, якщо їх причиною є вживання будь-яких медичних препарартів, наркотичних речовин чи вони викликані будь-якими захворюваннями (наприклад, дисфункція щитоподібної залози).[36]
Симптоми депресії слід відрізняти від негативної симтоматики шизофренії[37][38] та симптомів неврозу, який часто діагностується в людей з депресією.
Нерідко депресія супроводжується та викликається іншими психічними розладами, зокрема неврозом[39] та розладом дефіциту уваги і гіперактивності (РДУГ)[40]. Депресія та невроз можуть також бути коморбідними з психосоматичними захворюваннями[41], зокрема з коронарною хворобою серця[42].
Серед інструментів діагностики:
Оскільки кількість серотоніну в мозку залежить від освітленості середовища, низька інтенсивність сонячного світла восени та взимку, а також тривале перебування в затемнених приміщеннях, сприяють розвитку депресій[43].
Тому рекомендовані прогулянки в кожний сонячний день осінньо-зимнього сезону, а також вживання вітамін Д, низький рівень якого пов'язаний з великим ризиком САР[44][45][46][47][48][49][50].
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Особлива увага: юнакам і дівчатам; вразливим групам суспільства (ВІЛ-інфіковані, наркозалежні); представникам фаху з високим рівнем стресів (поліцейські, лікарі, диспетчери); жінкам у період вагітності, пологів та післяпологовий період, менопаузи; людям літнього віку.
Якщо тривалість депресії сягнула 4—6 тижнів, застосовують лікування антидепресантами і лікарський нагляд.
- Припинення або заміна прийому препаратів, якщо депресія викликана ними.
- Нормалізація функції щитоподібної залози. Ретельна перевірка рівнів гормонів, особливо — гормонів щитоподібної залози (тироксин, тиреотропний гормон та інші), навіть незначні порушення якого гормонів можуть дуже відчутно впливати на самопочуття. За необхідності провести відповідно гормональну терапію. В деяких випадках нормалізація функції щитоподібної залози веде до повного одужання від депресії[51].
Здоровий спосіб життя є основою видужання від наявної депресії та протектором від розвитку депресивних розладів.
- Раціональне харчування. Вживання продуктів, багатих наступними речовинами, або власне цих речовин у медикаментозній формі, може покращувати настрій, а в разі дефіциту призводити до депресії:
- Омега-3 жирні кислоти (особливо ейкозапентаєнова кислота, ЕПК)[13][14]. Омега-3 жирні кислоти риб'ячого жиру, а саме ейкозапентаєнова кислота (ЕПК чи EPA) в дозі 1г на добу показали таку ж ефективність[13][14], як і флуоксетин. ЕПК є корисною для здоров'я[15] і не має побічних ефектів.
- Триптофан[16][17],
- Вітамін D[18][19][20][21][22][23]. Низький його рівень пов'язаний зі значним ризиком виникнення сезонної депресії[44][45]. Рівні вітаміну D занизькі, коли люди не отримують достатньо ультрафіолету-B (в сонячному промінні) на шкіру. Вживання жирної риби, засмага та прийом добавок з вітаміном D у визначеній дозі полегшують депресивну симптоматику.[52][53][54][55][56]
- Вітаміни групи В[24],
- Вітамін С[25][26],
- Фрукти та овочі[27],
- Додаткове вживання мультивітамінів[57].
- Достатня інсоляція. Вдосталь світла в кімнаті; прогулянки на сонці від 20 хвилин на добу в сонячний день; світлотерапія білим світлом. Прогулянки та світлотерапія допомагають і при не сезонній депресії.
- Регулярна фізична активність та фізичні вправи.[28] Інтенсивні фізичні вправи підвищують рівень серотоніну. Фізичні вправи є ефективною формою терапії депресії, особливо в комбінації з іншими заходами.[58][59] Виражений ефект лікування депресивних симптомів дає поєднання регулярних навантажень і світлолікування.[60] Хворі, яким до їх процедур додали 20-хвилинні аеробні велозаняття протягом дня разом з одночасним ультрафіолетовим світлом такої ж тривалості, демонстрували швидке відновлення від сезонних депресій.[61]
- Усунення факторів, що знижують рівень мозкового серотоніну: стреси, алкогольні напої, деякі медикаменти.
- Усе, що приносить радісні емоції — музика, танці, творчість. Подорожі, краще на південь.
Серед психологічних методів застосовують психотерапію, здебільшого орієнтовану на розкриття причин виникнення депресії та їх вирішення. Існують також моделі, що акцентують увагу на важливості ролі соціуму у виникненні та перебігу депресії[31].
- Когнітивно-поведінкова психотерапія;
- Психоаналітична психотерапія. Певні психіатричні кола поділяють думку, що психоаналіз є неефективним для лікування неврозів, депресій та інших психічних розладів[62][63][64]. На сьогодні є мало об'єктивних доказів, що психоаналіз дозволяє людям подолати такі психологічні проблеми, як депресія чи тривожні розлади[65].
- Психологічні консультації, психотренінги, психологічна просвіта, поширення телефонів довіри.
- Антидепресанти застосовують для підвищення рівня серотоніну у мозку. Найчастіше зараз застосовують сучасні селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС): есциталопрам (Ципралекс, Селектра), флуоксетин (Прозак), пароксетин (Рексетин, Паксил) та сертралін (Золофт).
- Антидепресанти + психотропи. Для лікування дуже важких та резистентних форм депресії використовують комбінації антидепресантів та інших психотропних препаратів. Зокрема, для підсилення дії антидепресантів вживають невеликі дози прекурсору серотоніну — 5-гідротриптофану (5-HTP), триптофану, гормону щитоподібної залози, карбонату літію, цитрату літію, нейролептиків (оланзепін, кветіапін) та антиквульсантів[66].
Для лікування дуже важких та резистентних форм депресії (які не піддаються лікуванню), застосовуються також:
- Електоросудомна терапія. Електрошоком лікували депресії письменника Хемінгуея, винахідника Томаса Алва Едісона)
- Атропінокоматозна терапія,
- Плазмаферез,
- Екстракорпоральна фармакотерапія,
- Внутрішньовенне лазерне опромінення крові,
- Депривація сну[67][68][69].
- Серед немедикаментозних методів лікування депресії використовують транскраніальну магнітну стимуляцію (ТМС), яка належить до нейромодулюючої терапії.[70]
Вживання деяких препаратів рослинного походження допомагає зменшити симптоми депресії. Серед природних адаптогенів, психостимуляторів та антидепресантів:
- Дослідження показали, що ефективність вживання спеції та приправи куркуми (турмерика) та спеції шафрану для усунення депресії близька до ефективності Прозаку[71][72][73][74]. Для кращого засвоєння організмом куркуми (турмерика) її приймають разом з чорним перцем та маслиновою олією[75].
- Герицій їжаковий здатен зменшувати депресивні симптоми та тривогу.[76][77][78][79]
- Ромашка може забезпечити клінічно значиму антидепресивну дію, в додаток до своєї протитривожної активності[80].
- Виявлено, що лікування псилоцибіном у поєднанні з психотерапією зменшує депресивні симптоми у дорослих хворих, які мають онкозахворювання та глибоку депресію.[81]
- Сибірський женьшень (елеутерокок), левзея сафлороподібна, огіркова трава бораго, котяча м'ята, звіробій[82][83][84].
Психологічні техніки самодопомоги
- Збереження і відновлення сил (догляд за силами). Пильність до сфер виснаження і чутливість щодо тих областей, де виникає втрата сил. Стресові фактори, як і дратівливість, м'язове напруження, слід усвідомлювати. Правильна організація відпочинку, уважне ставлення до тривалості сну, перерв, занять спортом, режиму дня, планування тижня може запобігти втраті сил і виснаженню. Ритмічність і регулярність полегшують життя, тому що відпадає необхідність приймати рішення. Важливо жити відповідно до свого темпу, бо у будь-який депресії є частка виснаження.
- Дбайливе використання часу з увагою на любов до власного життя: по можливості робити тільки те, що є важливим, і уникати витрат часу на другорядне.
- Робота над установками. Заміна установки підпорядкування (пристосовуватися, щоб «заслужити» цінну близькість, підкорятися долі, авторитетам) установкою автономності (вступатися за себе, проживати свої бажання, потреби).
ВООЗ працює з державами та партнерами для зменшення наслідків депресій. Всесвітня асамблея охорони здоров'я ухвалила кілька резолюцій щодо запобігання та лікування депресії, включно з резолюцією від травня 2013 року, в якій закликає всебічно узгоджено реагувати на психічні розлади на державному рівні. ВООЗ розробила короткі посібники з психологічних втручань щодо депресії. Приклад — «Управління проблемами +», де описано використання поведінкових методик, тренувань на релаксацію, розв'язання проблем та способів посилення соціальної підтримки як засобів боротьби з депресією. Посібник Групової міжособистісної терапії (IPT) для депресії описує підхід групового консультування, який фокусується на виявленні та розв'язанні міжособистісних труднощів[85].
- Серотонінова гіпотеза депресії
- Атипова депресія
- Післяпологова депресія
- Меланхолія
- Депресивний синдром
- Великий депресивний розлад
- Змішаний тривожний та депресивний розлад
- Біполярний афективний розлад
- Синдром втрачених можливостей
- Драпетоманія
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Cipriani A., McShane R. Ketamine and other glutamate receptor modulators for depression in adults // Cochrane Database of Systematic Reviews — Cochrane, 2015. — ISSN 1469-493X; 1361-6137 — doi:10.1002/14651858.CD011612; doi:10.1002/14651858.CD011612.PUB2
- ↑ https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7001356/
- ↑ а б Mood [affective] disorders (F30-F39) [Архівовано 2 листопада 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ а б в г Міністерство охорони здоров’я України (25 грудня 2014 року). УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) ТА ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ — ДЕПРЕСІЯ (PDF).
- ↑ Sarris, Jerome; O’Neil, Adrienne; Coulson, Carolyn E.; Schweitzer, Isaac; Berk, Michael (10 квітня 2014). Lifestyle medicine for depression. BMC Psychiatry. Т. 14, № 1. с. 107. doi:10.1186/1471-244X-14-107. ISSN 1471-244X. PMC 3998225. PMID 24721040. Процитовано 12 квітня 2023.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ а б в Jazayeri, Shima; Tehrani-Doost, Mehdi; Keshavarz, Seyed A.; Hosseini, Mostafa; Djazayery, Abolghassem; Amini, Homayoun; Jalali, Mahmoud; Peet, Malcolm (2008-03). Comparison of therapeutic effects of omega-3 fatty acid eicosapentaenoic acid and fluoxetine, separately and in combination, in major depressive disorder. The Australian and New Zealand Journal of Psychiatry. Т. 42, № 3. с. 192—198. doi:10.1080/00048670701827275. ISSN 0004-8674. PMID 18247193. Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ а б в Liao, Yuhua; Xie, Bo; Zhang, Huimin; He, Qian; Guo, Lan; Subramanieapillai, Mehala; Fan, Beifang; Lu, Ciyong; McIntyre, Roger S. (5 серпня 2019). Efficacy of omega-3 PUFAs in depression: A meta-analysis. Translational Psychiatry (англ.). Т. 9, № 1. с. 1—9. doi:10.1038/s41398-019-0515-5. ISSN 2158-3188. Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ а б Swanson, Danielle; Block, Robert; Mousa, Shaker A. (5 січня 2012). Omega-3 Fatty Acids EPA and DHA: Health Benefits Throughout Life1. Advances in Nutrition. Т. 3, № 1. с. 1—7. doi:10.3945/an.111.000893. ISSN 2161-8313. PMC 3262608. PMID 22332096. Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ а б Lindseth, Glenda; Helland, Brian; Caspers, Julie (2015-4). The Effects of Dietary Tryptophan on Affective Disorders. Archives of psychiatric nursing. Т. 29, № 2. с. 102—107. doi:10.1016/j.apnu.2014.11.008. ISSN 0883-9417. PMC 4393508. PMID 25858202. Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ а б Correia, Ana Salomé; Vale, Nuno (31 липня 2022). Tryptophan Metabolism in Depression: A Narrative Review with a Focus on Serotonin and Kynurenine Pathways. International Journal of Molecular Sciences. Т. 23, № 15. с. 8493. doi:10.3390/ijms23158493. ISSN 1422-0067. PMC 9369076. PMID 35955633. Процитовано 15 лютого 2023.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ а б Libuda, Lars; Timmesfeld, Nina; Antel, Jochen; Hirtz, Raphael; Bauer, Jens; Führer, Dagmar; Zwanziger, Denise; Öztürk, Dana; Langenbach, Gina (2020-12). Effect of vitamin D deficiency on depressive symptoms in child and adolescent psychiatric patients: results of a randomized controlled trial. European Journal of Nutrition. Т. 59, № 8. с. 3415—3424. doi:10.1007/s00394-020-02176-6. ISSN 1436-6215. PMC 7669774. PMID 32108263. Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ а б Kaviani, Mina; Nikooyeh, Bahareh; Zand, Hamid; Yaghmaei, Parichehreh; Neyestani, Tirang R. (15 травня 2020). Effects of vitamin D supplementation on depression and some involved neurotransmitters. Journal of Affective Disorders. Т. 269. с. 28—35. doi:10.1016/j.jad.2020.03.029. ISSN 1573-2517. PMID 32217340. Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ а б Fallah, Melika; Askari, Gholamreza; Asemi, Zatollah (2020). Is Vitamin D Status Associated with Depression, Anxiety and Sleep Quality in Pregnancy: A Systematic Review. Advanced Biomedical Research. Т. 9. с. 32. doi:10.4103/abr.abr_188_19. ISSN 2277-9175. PMC 7532825. PMID 33072644. Процитовано 15 лютого 2023.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ а б Zhou, Qiang; Shao, Yi-Chuan; Gan, Zheng-Qi; Fang, Li-Shu (2019). Lower vitamin D levels are associated with depression in patients with gout. Neuropsychiatric Disease and Treatment. Т. 15. с. 227—231. doi:10.2147/NDT.S193114. ISSN 1176-6328. PMC 6338117. PMID 30679908. Процитовано 15 лютого 2023.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ а б Barbonetti, Arcangelo; Cavallo, Francesca; D'Andrea, Settimio; Muselli, Mario; Felzani, Giorgio; Francavilla, Sandro; Francavilla, Felice (2017-05). Lower Vitamin D Levels Are Associated With Depression in People With Chronic Spinal Cord Injury. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. Т. 98, № 5. с. 940—946. doi:10.1016/j.apmr.2016.11.006. ISSN 1532-821X. PMID 27986521. Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ а б Omidian, Mahsa; Mahmoudi, Maryam; Abshirini, Maryam; Eshraghian, Mohammad Reza; Javanbakht, Mohammad Hassan; Zarei, Mahnaz; Hasani, Hossein; Djalali, Mahmoud (2019). Effects of vitamin D supplementation on depressive symptoms in type 2 diabetes mellitus patients: Randomized placebo-controlled double-blind clinical trial. Diabetes & Metabolic Syndrome. Т. 13, № 4. с. 2375—2380. doi:10.1016/j.dsx.2019.06.011. ISSN 1878-0334. PMID 31405646. Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ а б Mikkelsen, Kathleen; Stojanovska, Lily; Apostolopoulos, Vasso (2016). The Effects of Vitamin B in Depression. Current Medicinal Chemistry. Т. 23, № 38. с. 4317—4337. doi:10.2174/0929867323666160920110810. ISSN 1875-533X. PMID 27655070. Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ а б Wang, Anni; Luo, Jia; Zhang, Tianhao; Zhang, Dongfeng (13 грудня 2021). Dietary Vitamin C and Vitamin C Derived from Vegetables Are Inversely Associated with the Risk of Depressive Symptoms among the General Population. Antioxidants. Т. 10, № 12. с. 1984. doi:10.3390/antiox10121984. ISSN 2076-3921. PMC 8750333. PMID 34943087. Процитовано 15 лютого 2023.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ а б Plevin, David; Galletly, Cherrie (18 червня 2020). The neuropsychiatric effects of vitamin C deficiency: a systematic review. BMC Psychiatry. Т. 20, № 1. с. 315. doi:10.1186/s12888-020-02730-w. ISSN 1471-244X. PMC 7302360. PMID 32552785. Процитовано 15 лютого 2023.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ а б в Adelina Gschwandtner, Sarah Jewell, Uma S. Kambhampati (: 2 August 2021). Lifestyle and Life Satisfaction: The Role of Delayed Gratifcation (PDF). Journal of Happiness Studies.
- ↑ а б Zhao, Guorui; Lu, Zhe; Sun, Yaoyao; Kang, Zhewei; Feng, Xiaoyang; Liao, Yundan; Sun, Junyuan; Zhang, Yuyanan; Huang, Yu (8 червня 2023). Dissecting the causal association between social or physical inactivity and depression: a bidirectional two-sample Mendelian Randomization study. Translational Psychiatry (англ.). Т. 13, № 1. с. 1—9. doi:10.1038/s41398-023-02492-5. ISSN 2158-3188. Процитовано 10 червня 2023.
- ↑ Kandola, Aaron; Ashdown-Franks, Garcia; Hendrikse, Joshua; Sabiston, Catherine M.; Stubbs, Brendon (2019-12). Physical activity and depression: Towards understanding the antidepressant mechanisms of physical activity. Neuroscience and Biobehavioral Reviews. Т. 107. с. 525—539. doi:10.1016/j.neubiorev.2019.09.040. ISSN 1873-7528. PMID 31586447. Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ Craft, Lynette L.; Perna, Frank M. (2004). The Benefits of Exercise for the Clinically Depressed. Primary Care Companion to The Journal of Clinical Psychiatry. Т. 6, № 3. с. 104—111. ISSN 1523-5998. PMID 15361924. Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ а б Чепа М. — Л. А. Депресія /Енциклопедія сучасної України. Том 7, «Г-Д». — К.: НАН України, 2007.
- ↑ В. С. Подкорытов, Ю. Ю. Чайка. Депрессии. Современная терапия. Харьков «Торнадо» 2003. 337 с. ст 150. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 26 грудня 2015.
- ↑ Мосолов С. Н. Клиническое применение современных антидепрессантов. Введение. ст. 11 — СПб.: Медицинское информационное агентство, 1995. — 565 с. [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Роберт Сапольски, конспект лекции 2010 года (Стэнфордский университет) | (ru-RU) . Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
- ↑ Łojko D, Rybakowski JK (2017). Atypical depression: current perspectives. Neuropsychiatric Disease and Treatment. 13: 2447—2456. doi:10.2147/NDT.S147317. ISSN 1176-6328. PMC 5614762. PMID 29033570.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Депресія. mozok.ua (uk-UK) . Процитовано 14 червня 2023.
- ↑ Ciaran Mulholland, Stephen Cooper. The symptom of depression in schizophrenia and its management [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Минутко Виталий Леонидович. Депрессия при шизофрении [Архівовано 21 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Robert M. A. Hirschfeld, M.D. The Comorbidity of Major Depression and Anxiety Disorders: Recognition and Management in Primary Care [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Comorbid Depression and ADHD in Children and Adolescents [Архівовано 2 липня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Mental disorders and medical comorbidity [Архівовано 2 липня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ The relationship between depression, anxiety and heart disease — a psychosomatic challenge [Архівовано 3 липня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Winter Blues, Fourth Edition: Everything You Need to Know to Beat Seasonal Affective Disorder New York: Guilford Press, c2013. 4th ed. (англ.)
- ↑ а б Researchers link vitamin D deficiency to seasonal affective disorder [Архівовано 2 липня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ а б Simple, Inexpensive Remedies for Seasonal Affective Disorder(англ.)
- ↑ Vitamin D may elevate mood during the winter [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Vitamin D and the Winter Blues [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Debating Vitamin D: Leading Docs Still Wrangling On Best Dose For Patients [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Vitamin D and Depression: Where is all the Sunshine? [Архівовано 7 січня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Vitamin D [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ No More Fatigue: Why You're So Tired and What You Can Do About It Hardcover — February 1, 2011 by Jack Challem. (англ.)
- ↑ SADness: Seasonal Affective Disorder & Vitamin D [Архівовано 29 серпня 2018 у Wayback Machine.]. newfoundlandnews.blogspot.com (January 27, 2008)
- ↑ Wilkins, C. H.; Sheline, Y. I.; Roe, C. M.; Birge, S. J.; Morris, J. C. (2006). Vitamin D Deficiency is Associated with Low Mood and Worse Cognitive Performance in Older Adults. American Journal of Geriatric Psychiatry. 14 (12): 1032—1040. doi:10.1097/01.JGP.0000240986.74642.7c. PMID 17138809.
- ↑ Lansdowne, A. T.; Provost, S. C. (1998). Vitamin D3 enhances mood in healthy subjects during winter. Psychopharmacology. 135 (4): 319—323. doi:10.1007/s002130050517. PMID 9539254.
- ↑ Gloth Fm, 3.; Alam, W.; Hollis, B. (1999). Vitamin D vs broad spectrum phototherapy in the treatment of seasonal affective disorder. The Journal of Nutrition, Health & Aging. 3 (1): 5—7. PMID 10888476.
- ↑ Dumville, J. C.; Miles, J. N.; Porthouse, J.; Cockayne, S.; Saxon, L.; King, C. (2006). Can vitamin D supplementation prevent winter-time blues? A randomised trial among older women. The Journal of Nutrition, Health & Aging. 10 (2): 151—153. PMID 16554952.
- ↑ Zhao, Xiao-Hu; Zhang, Zhi-Hua (2020-10). Risk factors for postpartum depression: An evidence-based systematic review of systematic reviews and meta-analyses. Asian Journal of Psychiatry. Т. 53. с. 102353. doi:10.1016/j.ajp.2020.102353. ISSN 1876-2026. PMID 32927309. Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ Pinchasov, B. B.; Shurgaja, A. M.; Grischin, O. V.; Putilov, A. A. (2000). Mood and energy regulation in seasonal and non-seasonal depression before and after midday treatment with physical exercise or bright light. Psychiatry Research. 94 (1): 29—42. doi:10.1016/S0165-1781(00)00138-4. PMID 10788675.
- ↑ ШИКАНОВА, АННА. (September 9, 2022) «Эти советы помогут вам сохранить хорошее настроение и здоровье зимой: укрепляем психику и организм». РБК-Україна.
- ↑ Leppämäki, S.; Partonen, T.; Lönnqvist, J. (2002). Bright-light exposure combined with physical exercise elevates mood. Journal of Affective Disorders. 72 (2): 139—144. doi:10.1016/S0165-0327(01)00417-7. PMID 12200204.
- ↑ Roecklein, K. A.; Rohan, K. J. (2005). Seasonal affective disorder: An overview and update. Psychiatry (Edgmont (Pa. : Township)). 2 (1): 20—26. PMC 3004726. PMID 21179639.
- ↑ Прощавай, Фрейде! Місце психотерапевтів у розвинутих країнах все міцніше займають соцмережі. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
- ↑ Все, что нужно знать о Фрейде. Часть 9. Эффективность психоанализа. [Архівовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Подборка цитат доктора Горбатова [Архівовано 26 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ To date there is little objective evidence that psychoanalysis enables people to overcome psychological problems such as major depression or anxiety diorders. Change Your Thinking: Overcome Stress, Combat Anxiety and Depression, and Improve Your Life with CBT by Sarah Edelman. Marlowe & Company, 2007. page 3. (англ.)
- ↑ An Evidence-Based Approach to Augmentation and Combination Strategies [Архівовано 12 жовтня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Быков Ю. В. Резистентные к терапии депрессии. Год выпуска: 2009 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 6 листопада 2015.
- ↑ Томас Хэнел. Депрессия, или Жизнь с дамой в черном. Год выпуска: 2009. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015.
- ↑ Г. Э. Мазо, С. Е. Горбачев, Н. Н. Петрова ТЕРАПЕВТИЧЕСКИ РЕЗИСТЕНТНЫЕ ДЕПРЕССИИ: СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К ДИАГНОСТИКЕ И ЛЕЧЕНИЮ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 6 листопада 2015.
- ↑ Транскраніальна магнітна стимуляція як метод немедикаментозного лікування депресії
- ↑ A New Way To Manage Depression Without Drugs By Michael Downey(англ.)
- ↑ Turmeric for Depression [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ A Safer Alternative for Managing Depression By Michael Downey(англ.)
- ↑ 2 Natural Antidepressants Found to Be as Effective as Prozac [Архівовано 31 грудня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Turmeric(англ.)
- ↑ Mayumi Nagano, Kuniyoshi Shimizu, Ryuichiro Kondo, Chickako Hayashi, Daigo Sato, Katsuyuki Kitagawa, Koichiro Ohnuki (2010). Reduction of depression and anxiety by 4 weeks Hericium erinaceus intake. jstage.jst.go.jp. Biomedical Research, Volume 31 (2010) Issue 4 Pages 231-237.
- ↑ Chun-Hung Chiu, Charng-Cherng Chyau, Chin-Chu Chen, Li-Ya Lee, Wan-Ping Chen, Jia-Ling Liu, Wen-Hsin Lin and Mei-Chin Mong (2018). Erinacine A-Enriched Hericium erinaceus Mycelium Produces Antidepressant-Like Effects through Modulating BDNF/PI3K/Akt/GSK-3β Signaling in Mice. mdpi.com. International Journal of Molecular Sciences, Volume 19 Issue 2.
- ↑ Sun Ryu, Hyoun Geun Kim, Joo Youn Kim, Seong Yun Kim, and Kyung-Ok Cho (2018). Hericium erinaceus Extract Reduces Anxiety and Depressive Behaviors by Promoting Hippocampal Neurogenesis in the Adult Mouse Brain. liebertpub.com. Journal of Medicinal Food, Vol. 21, No. 2.
- ↑ Pit Shan Chong, Chi Him Poon, Jaydeep Roy, Ka Chun Tsui, Sze Yuen Lew, Michael Weng Lok Phang, Rachael Julia Yuenyinn Tan, Poh Guat Cheng, Man-Lung Fung, Kah Hui Wong & Lee Wei Lim (2021). Neurogenesis-dependent antidepressant-like activity of Hericium erinaceus in an animal model of depression. cmjournal.biomedcentral.com. Chinese Medicine volume 16, Article number: 132 (2021).
- ↑ Chamomile (Matricaria recutita) may provide antidepressant activity in anxious, depressed humans: an exploratory study [Архівовано 31 березня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Псилоцибін з "чарівних грибів" може допомогти у лікуванні депресії – дослідження
- ↑ Effect_of_adaptogens_on_the_central_nervous_system Effect of adaptogens on the central nervoussystem by A.Panossian and G.Wikman (англ.)
- ↑ Природные стимуляторы и антидепрессанты [Архівовано 26 вересня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Настоянка елеутерококу: застосування та відгуки про препарат. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 28 жовтня 2013.
- ↑ Depression. www.who.int (англ.). Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 8 березня 2020.
- Українська психологічна термінологія: словник-довідник. За ред. М.-Л.А. Чепи. — К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. — 302 с. ISBN 978-617-571-040-0
- Міністерство охорони здоров’я України (25 грудня 2014 року). УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) ТА ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ — ДЕПРЕСІЯ.
- Сучасні депресивні розлади. Керівництво для лікарів. / Мішиєв В.Д. — Львів, Видавництво МС, 2004.
- Депресія. Хвороба сучасності / Самюель Пфайфер ; [наук. ред. В. Бабич ; пер. з нім. Олега Кушнікова]. — Львів: Свічадо, 2017. — 87 с. : іл., табл., портр. ; 20 см. — Назва ориг.: Depression. Krankheit der Moderne / Samuel Pfeifer. — Бібліогр.: с. 77 та в підрядк. прим. передмови. — ISBN 978-966-938-055-5
- Neuroscience of depression. / Editors: Colin Martin, Lan-Anh Hunter, Vinood Patel, Victor Preedy, Rajkumar Rajendram. — Elsevier Academic Press. 2021. ISBN 978-0-12-818010-5.
- Systems neuroscience in depression. / Frodl, Thomas. — London, UK, 2016. ISBN 978-0-12-802628-1.
- Депресія / Лін П. Рем; переклад з англійської Юлії Коваль.
- Почувайся добре. Нова терапія настрою / Девід Бернс. 544 с.
- Winter blues: everything you need to know to beat seasonal affective disorder / Norman E. Rosenthal. New York: Guilford Press, 2006.
- Seasonal Affective Disorder (SAD) — Topic Overview [Архівовано 25 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Р. Корсини, А. Ауэрбах, ред. (2006). Психологическая энциклопедия (рос.) (вид. 2-е). СПб: Питер. с. 1096.
- Смулевич А. Б. Депрессии при соматических и психических заболеваниях. М., 2003.
- Вейн А. М., Вознесенская Т. Г. и др. Депрессия в неврологической практике. М., 1998.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Що таке депресія // Канал «Цікава наука» на YouTube, 29 травня 2020. |
- 6 міфів про психічне здоров'я [Архівовано 7 вересня 2018 у Wayback Machine.]. / МОЗ України 22 травня 2018. moz.gov.ua
- ДЕПРЕ́СІЯ [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] //ЕСУ
- ДЕПРЕСІЯ: ХАНДРА ЧИ СМУТОК? Особливості музикотерапевтичної роботи [Архівовано 21 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Роль статевих гормонів в розвитку депресії
Це незавершена стаття з психіатрії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |