Апокриф (гурт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Апокриф (реп-гурт))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Апокриф
Основна інформація
Жанр Хіп-Хоп
Роки 2012 — донині
Країна Україна Україна
Місто Буча
Мова Українська
Склад Міха (Mihey)
Юля
Інші
проєкти
Принципова позиція

Апокриф — український хіп-хоп гурт з міста Буча, заснований у 2012 році. Назва у перекладі з грецької мови означає «таємниця»[1].

Історія гурту[ред. | ред. код]

Дует заснований у 2012 році екс-вокалістом ню-метал гурту Against The Will Михайлом Невідомським та Юлією Шатило, яка до цього займалася поп-музикою. Спочатку був проект «2013», до якого і була залучена Юлія, але згодом був створений «АПОКРИФ»[2]. Було записано перший інтернет-альбом «Дивні думки», в якому вийшла одна пісня на вірші Тараса Шевченка «Не женися, на багатій», з якої згодом почалися проекти гурту «ПоРЕПані вірші» і «РЕП для ЗНО»[3]. Михайло займається речитативом і текстами, а Юлія відповідає за жіночий вокал[4].

2014 року «Апокриф» отримав звання фіналістів фестивалю «Червона Рута»[5].

2016 року завдяки допомозі проекту «Добрий ZIK» гурт у Львові записав міні-альбом «Буде краще»[6].

2017 року гурт брав участь у національному відборі до Євробачення 2017 з піснею «Не закохуйся в обличчя» на слова Богдана Ступки[7].

Гурт створив проект «Реп до ЗНО», в рамках якого на реп кладуться вірші українських поетів, які входять до програми ЗНО[8].

Колектив регулярно випускає нові релізи і відеокліпи[9].

Однією з «фішок» гурту є перероблення в реп-варіанти вірші українських класиків[10]. У репертуарі є більше 70 пісень[11] на вірші Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Василя Сухомлинського, Ліни Костенко, Василя Стуса, Сергія Жадана, Юрія Іздрика і Богдана Ступки[12].

Гурт співпрацює зі школами, де проводить тематичні уроки[3].

Учасники[ред. | ред. код]

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

  • Дивні думки (2012)
  • Відчути! (2013)
  • Емоційне вигорання (2015)

Міні-альбоми[ред. | ред. код]

  • «ПоРЕПані вірші» (2013)
  • «Слово»&Diod (2013)
  • «ПоРЕПані вірші-2» (2014)
  • «Осіння меланхолія»&SIMON (2014)
  • «ПоРЕПані вірші-3»(2014)
  • «Вічний Шевченко» (2014)
  • «Ліна Костенко» (2015)
  • «Збірка Позаальбомних Треків» (2015)
  • «Вічний Шевченко-2» (2016)
  • «Нерви» (2016)
  • «Буде Краще» (2016)

Кліпи[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Міха (АПОКРИФ) на радіо Карпати на YouTube
  2. Український реп існує!. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  3. а б Як дует реперів піснями допомагає здати ЗНО. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
  4. Міха Невідомський: «Головне — не зупинятись»[недоступне посилання]
  5. Апокриф — Дискографія (2012—2015). Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 23 січня 2016.
  6. Виконавець, який читає реп на вірші українських класиків, запише новий альбом у Львові. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  7. Бучанський гурт АПОКРИФ бере участь у відборі на Євробачення-2017 [Архівовано 3 квітня 2018 у Wayback Machine.]
    АПОКРИФ «Не закохуйся в обличчя» на сайті СТБ [Архівовано 3 квітня 2018 у Wayback Machine.]
  8. Хвилинка слави: репер, який хоче потрапити на «Бандерштат». Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019.
  9. Рэперы из Бучи представили кавер на песню Скрябина. ВИДЕО. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 23 січня 2016.
  10. Молодий гурт «Апокриф» мріє виступити перед тернопільською публікою [Архівовано 18 березня 2015 у Wayback Machine.]
    Реп на слова…Ліни Костенко і Василя Стуса! [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  11. «Пісня про рушник» Малишка стала… репом!. Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
  12. Класики по-новому, або ПоРЕПані вірші: виконавець перетворює поезії Шевченка, Стуса та Франка на реп. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  13. Не женися на багатій // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 485.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]