Апробація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Апробація (лат. approbatio — «схвалення», «визнання»):

  • Апробація в римсько-католицькому канонічному праві — акт, який надається єпископу для засвідчення його фактичного церковного служіння.
  • Апробація — попередня, передексплуатаційна перевірка в дії теоретично обґрунтованих технічних, наукових, фінансово-економічних програм (проектів) та оцінка ефективності їх практичної реалізації.
  • Апробація — методи оцінки (схвалення) певних проектів ноу-хау.
  • Апробація — перевірка на практиці, в реальних умовах теоретично побудованих методів.
  • Апробація — офіційне схвалення, затвердження чого-небудь після випробування, перевірки[1].
  • Апробація — визначення сортових якостей посівів із метою вибору найкращого з них для насіння[1].

Зсув значення[ред.ред. код]

Внаслідок народноетимологічного перетлумачення латинського за походженням слова апробація як похідного від слов'янського проба воно стало вживатися у сенсі «опробування», «випробування». В українській мові випадки вживання лексеми саме в цьому значенні засвідчені ще наприкінці XIX — на початку XX ст.: «Я привезу вам дров на апробацію» (записано зі слів жителя села Голубичі)[2]

Примітки[ред.ред. код]


Право Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.