Аратинга кубинський
| Аратинга кубинський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_-in_tree-6-4c.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Psittacara euops (Wagler, 1832)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Sittace euops Wagler, 1832 Aratinga euops (Wagler, 1832) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Арати́нга кубинський[3] (Psittacara euops) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae)[4]. Ендемік Куби[5].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 26 см, вага 78-96 г. Хвіст довгий, загострений. Забарвлення переважно зелене, нижня частина тіла жовтувато-зелена з оливковим відтінком. Плечі червоні, на голові, шиї і грудях є червоні плямки. Райдужки жовті, навколо очей кільця голої білої шкіри. Лапи сірувато-коричневі[6].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Кубинські аратинги є ендеміками Куби. Раніше вони мешкали також на Ісла-де-ла-Хувентуд, однак вимерли. Кубинські аратинги живуть в сухих тропічних лісах, на узліссях, в пальмових гаях Copernicia і Thrinax та в саванах. Зустрічаються зграями до кількох сотень птахів, на висоті до 1100 м над рівнем моря. іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться плодами, насінням і бруньками. Сезон розмноження триває з травня по липень. Гніздяться в дуплах пальм і термітниках, іноді в покинутих дуплах кубинських дятлів. В кладці від 2 до 5 яєць. Інкубаційний період триває 22-23 дні, пташенята покидають гніздо через 45-50 днів після вилуплення.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція кубинських аратинг становить від 1500 до 7000 дорослих птахів. Вони раніше були одними з найбільш поширених ендемічних птахів Куби, однак наразі є доволі рідкісними. Кубинським аратингам загрожує знищення природного середовища і вилов з метою продажу на пташиних ринках.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Psittacara euops: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 вересня 2022
- ↑ Monographia Psittacorum, von Herrn Dr. Johann Wagler, ausserord. Prof. an der Universität, und Mitglied der Akademie der Wissenschaften zu München. „Abhandlungen der Mathematisch-Physikalischen Klasse der Königlich Bayerischen Akademie der Wissenschaften”. 1, s. 638, 1832.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 вересня 2022.
- ↑ Mike Parr, Tony Juniper: Parrots: A Guide to Parrots of the World. A&C Black, 2010, ss. 444–445. ISBN 1408135752.
- ↑ Cuban Conure (Psittacara euops). Parrot Encyclopedia. World Parrot Trust. Процитовано 19 жовтня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |