Аргішті II
| Аргішті II | ||
| ||
|---|---|---|
| 714 до н. е. — 685 до н. е. | ||
| Попередник: | Руса I | |
| Наступник: | Руса II | |
| Народження: | 8 століття до н. е. або невідомо[1] | |
| Смерть: | 685 до н. е.[1] | |
| Країна: | Урарту | |
| Батько: | Руса I[1] | |
| Діти: | Руса II | |
Аргішті II (Аргішті, син Руси) — цар держави Урарту, період правління 714-685 рр. до н. е.
Аргішті II вступив на престол після самогубства свого батька Руси I, пов'язаного з поразкою урартів від ассирійської армії під керуванням Саргона II. Війська Саргона II також захопили і розграбували релігійний центр Урарту — гірське місто Мусасір, завдавши серйозного удару по культу урартського верховного бога Халді. З часу правління Аргішті II більше уваги стали приділяти богам Шівіні і Тейшеба.
Після цих подій між Ассирією і Урарту встановилися мирні відносини, однак для підтримання миру Урарту взяла на себе зобов'язання, пов'язані з безперешкодним доступом ассирійців на території, раніше підконтрольні Урарту, для видобутку залізної руди, вирубки лісів і торгівлі. Можливо також, що Урарту виплачувала Ассирії податі худобою та іншими сільськогосподарськими продуктами. Деякі історики називають Урарту цього періоду «васальною» у відношенні до Ассирії державою[2]. Відносини з Ассирією залишалися напруженими, в ассирійських архівах збереглися розвідувальні донесення з Урарту, що свідчать про непорозуміння в прикордонних областях.
Аргішті II не наважувався відкрито протистояти Асирії та зосередив свою діяльність в центрі країни і в Закавказзі. Збереглися клинописні написи Аргішті II про спорудження зрошувального каналу і розбивку виноградника в центрі країни на північному узбережжі озера Ван, а також про великий військовий похід на схід. Виявлені в іранському Азербайджані написи свідчать про операції Аргішті II в цьому районі. Військові успіхи урартів у цьому поході оцінюються істориками по-різному: деякі припускають, що Аргішті II досяг Каспійського моря[3], деякі вважають, що урартский цар не відійшов далеко від озера Урмія[4]. Останні розкопки XXI століття в Ірані не виявили слідів перебування урартських військ у провінції Східний Азербайджан в Ірані [1] [Архівовано 12 грудня 2008 у Wayback Machine.], що також свідчить про те, що Аргішті II не відходив далеко від озера Урмія.
Після смерті Саргона II в 705 році до н. е. на престол вступив його син Сеннахеріб, який довгий час керував розвідувальними операціями свого батька в Урарту. Відносини з Асирією в цей період стали менш напруженими, однак колишню могутність Урарту було безповоротно втрачено.
- ↑ а б в Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ Мартиросян А. А.Місто Тейшебаіні, Видавництво АН Вірменської РСР, Єреван, 1961
- ↑ Арутюнян Н. В.Біайнілі (Урарту), Видавництво Академії наук Вірменської РСР, Єреван, 1970
- ↑ Benedict WCTwo urartian inscriptions from Azerbaijan / / Journal of Cuneiform Studies, том 19, № 2, 1965
- Піотровский Б.Б. Ванское царство (Урарту) / Орбелі Й.А. — Москва : Видавництво Східної літератури, 1959. — 286 с. — 3500 прим.
- Мелікішвілі Г. О. Урартські клиноподібні написи = Урартские клинообразные надписи. — Москва : Издательство АН СССР, 1960.
- Zimansky P. Ecology and Empire: The Structure of the Urartian State. — Chicago : The Oriental Institute of the University of Chicago, 1985. — (Studies in ancient oriental civilizations) — ISBN 0-918986-41-9.
- Арутюнян Н.В. Биайнили — Урарту. Военно-политическая история и вопросы топонимики. — Санкт-Петербург : Издательство Санкт-Петербургского университета, 2006. — 1000 прим. — ISBN 5-8465-0133-8.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
