Арнаут Дмитро Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арнаут Дмитро Ілліч
 Старший прапорщик
Загальна інформація
Народження 18 січня 1976(1976-01-18)
Краскино, Хасанський район, Приморський край
Смерть 25 серпня 2014(2014-08-25) (38 років)
Красна Талівка
Поховання Луганськ
Alma Mater Київський військовий ліцей імені Івана Богуна; Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Прикордонна служба
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

Дмитро́ Іллі́ч Арнаут (1976—2014) — старший прапорщик, Державна прикордонна служба України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1976 року в селі Краскино (Хасанський район, Приморський край, РРФСР). Виростав з братом-близнюком Олексієм. Згодом батька-військовослужбовця перевели в НДП; по тому — до Луганська. Закінчив 8 класів луганської ЗОШ № 8. Разом з братом вступив в Київський війсьовий ліцей. Випускник 1993 року Київського військового ліцею імені Івана Богуна[1]. Олексій вступив до Ростовського воєнного інституту; Дмитро служив в Одесі.

Від 1998 року — в Луганському прикордонному загоні. 1999 року закінчив Хмельницьку школу прапорщиків. Інспектор прикордонної служби — технік 2-го відділення інспекторів відділу прикордонної служби «Красна Талівка». 2001 року закінчив Східноукраїнський національний університет.

Перебував в полоні у російських бойовиків (потрапив 25 липня) — будівля СБУ в Луганську, коли зміг вибратися, повернувся до свого загону на кордон.

Загинув в бойовому зіткненні у Красній Талівці — близько 15-00 прикордонники зупинили диверсійно-розвідувальну групу, котра порушила кордон з території Росії. Бій тривав 2,5 години, терористів підтримували вогнем з Російської Федерації — міномети, 2 БТР та 2 БМП. Також українських прикордонників обстрілювали некерованими реактивними снарядами 2 бойові вертольоти Мі-24 Збройних сил РФ. У бою загинули 4 прикордонники, 3-х поранено, однак прорив через кордон не відбувся, диверсанти ж вивезли своїх поранених та вбитих під прикриттям вогню російських БТРів та вертольотів до Росії.

Без Дмитра лишились батьки, дружина Ольга та двоє дітей — з них донька Крістіна.

Похований в Луганську.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 8 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 1, місце 23
  • Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
  • відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ДОРОГІ БОЙОВІ ПОБРАТИМИ ТА ПОСЕСТРИ! ШАНОВНІ ПАНОВЕ ОФІЦЕРИ, СЕРЖАНТИ, ПРАЦІВНИКИ ЛІЦЕЮ, УСІ УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ! ВЕЛЬМИШАНОВНІ ЛІЦЕЇСТИ-БОГУНЦІ! ШАНОВНІ БАТЬКИ (ОПІКУНИ)!. Архів оригіналу за 22 липня 2022. Процитовано 7 жовтня 2022. 
  2. 42 рази пролунав Дзвін Пам'яті 25 серпня 2020 року

Посилання[ред. | ред. код]