Перейти до вмісту

Арнольфо ді Камбіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Арнольфо ді Камбіо
Arnolfo di Cambio
італ. Arnolfo di Cambio Редагувати інформацію у Вікіданих
ск. Орістодемо Костолі, монумент Арнольфо ді Камбіо, тондо, бл. 1844 року
Народженнябл. 1245
Смерть1302(1302)
КраїнаІталія
ВчителіНікола Пізано Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьархітектор, скульптор, художник Редагувати інформацію у Вікіданих
Праця в містахОрв'єто, Флоренція, Перуджа,
Архітектурний стильготика
Найважливіші спорудицерква Санта-Кроче, собор Санта Марія дель Фйоре, фонтан Фонте Маджоре в місті Перуджа
CMNS: Арнольфо ді Камбіо у Вікісховищі

Арнольфо ді Камбіо (італ. Arnolfo di Cambio) (близько 1245–1302) — італійський скульптор і архітектор епохи готики, представник Проторенесансу.

Канва біографії

[ред. | ред. код]

Повної та достеменної біографії ді Камбіо не існує. Відомо, що народився близько 1245 року, а помер 1302 року.

За припущеннями він є учнем Джованні Пізано, сина архітектора і скульптора Ніколо Пізано. Відомо, що Джованні Пізано працював як скульптор над другою катедрою для Сієнського собору в 1266—1268 рр., а його помічником був молодий Арнольфо, котрому не було і тридцяти років[3]. Учень дотримувався порад і настанов майстра.

Обидва майстри створили рельєфи для проповідниці, де головував сюжет «Страшного суду»[3]. Ще одним сюжетом на проповідниці була сцена винищення немовлят за наказом царя Ірода, інші рельєфи менш трагічні — «Стрітення», «Благовіщення», «Різдво Христа», «Введення у храм», «Втеча святої родини у Єгипет»[3]. Між цими сюжетами розташовані чотири канонічних фігури євангелістів, Отців Церкви, Богородиці з немовлям і Христа як персонажа апокаліпсиса[4].

План Санта Репарати, запропонований Арнольфо ді Камбіо посередині. Червоний — первинна церква.

Міський фонтан Фонте Маджоре на площі в Перуджі був закінчений 1278 року. Це дві полігональні чаші на одній вертикальній осі. Нижня має 25 стулок, верхня — 12. Стулки фонтана прикрашені як біблійними, так і світськими сюжетами, серед котрих «Адам і Єва перед деревом пізнання», «Дванадцять місяців», «Алегорії мистецтв»[3] тощо.

За свідченнями Арнольфо ді Камбіо створив первинний план головної церкви Флоренції Санта Репарати, котра пізніше буде названою Санта-Марія-дель-Фйоре. Храм почали будувати 1296 року (старому архітекторові залишилось жити близько шести років). У готичній стилістиці план мав, однак, незвично широкий трансепт, що перетворював центр храму у широкий хор чи подобу ротонди з каплицями, криту куполом. Це було незвично і невідомо готичній архітектурі Франції, тим більше в Німеччині. Після смерті Арнольфо ді Камбіо амбітні архітектори-послідовники збільшили розміри храму при збереженні його варіанта плану. Це викликало надзвичайні проблеми для створення купола, котрий не могли вибудувати більше двох століть і створили лише у добу кватроченто.

Відстежені за документами твори

[ред. | ред. код]

Виконав гробницю кардинала де Брей (1228), збудував церкву Сан-Домініко в Орв'єто (1282), церкву Санта-Кроче (будівництво розпочалося на початку XIII століття). Створив проєкт Палаццо Веккйо, що став мерією міста Флоренція, та брав участь у черговому створені фасаду собору у Флоренції. Автор багатьох надгробків і табернакул у вівтарях різних церков. Одна з найкращих робіт майстра, разом з батьком та сином Пізано — міський фонтан Фонте Маджоре на площі в Перуджі (1278) прикрашений численними статуями і рельєфами. З цього фонтану заборонялося поїти тварин та набирати воду брудним посудом. Фігури зроблені Арнольфо ді Камбіо для нього збереглися у фрагментах.

Галерея

[ред. | ред. код]
Арнольфо ді Камбо. Збережений рельєф «Благовіщення»

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.archinform.net/arch/669.htm
  2. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2011.
  3. 1 2 3 4 Джуліо Карло Арган. «История итальянского искусства», перевод с итал.(оригинал 1970 г.) М., «Радуга», 1990
  4. ↑ Джуліо Карло Арган. «История итальянского искусства», перевод с итал. (оригинал 1970 г.) М., «Радуга», 1990

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск : Беларусь, 1999. — 383 с. — ISBN 985-01-0151-2. (рос.)
  • Джуліо Карло Арган. «История итальянского искусства», перевод с итал.(оригинал 1970 г.) М., «Радуга», 1990

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Арнольфо_ді_Камбіо&oldid=48123325