Варгафтік Артем Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Артем Варгафтік)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артем Михайлович Варгафтік
Артём Михайлович Варгафтик
Основна інформація
Дата народження2 липня 1971(1971-07-02) (53 роки)
Місце народженняМосква, СРСР
ГромадянствоСРСР і Росія
Професіївіолончеліст, музичний педагог, телеведучий
ОсвітаАкадемічне музичне училище при Московській державній консерваторії імені Петра Чайковського і Російська академія музики імені Гнесіних
Інструментивіолончель
Нагороди
CMNS: Файли у Вікісховищі

Артем Михайлович Варгафтік (нар. 2 липня 1971, Москва[1]) — російський віолончеліст, музичний педагог, критик, радіо і телеведучий, популяризатор академічної музики[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 2 липня 1971 року у Москві. Син хіміка Михайла Натановича Варгафтіка, онук теплофізика Натана Борисовича Варгафтіка[2].

Закінчив Академічне музичне училище при Московській консерваторії та Російську академію музики ім. Гнесіних за класом віолончелі та аспірантуру Московської консерваторії по кафедрі історії та теорії виконавства (1998). Грав на віолончелі в кількох оркестрах: Філармонія націй (диригент Ю. Франц), Московія (диригент Е. Грач), Молода Росія (диригент М. Горенштейн)[2]. З 1997 року – викладач історії віолончельного мистецтва, а також музичної журналістики у РАМ ім. Гнєсіних[2].

У 1994 - 2003 роках - музичний оглядач радіостанції "Ехо Москви" [3], з 2004 - ведучий програми "Спірна музика" на радіостанції "Маяк". У 2005 році програма «Спірна музика» була удостоєна премії «Радіоманія»[4][2]. З 2019 року також співпрацює з радіостанцією «Радіо Росії». На даному радіо та радіо «Культура» веде програми «Музична подорож», «Хіт-парад з Артемом Варгафтиком», «Опера та життя», а також «Сильне враження»[5][2].

З 1996 року — провідний програм, присвячених класичній музиці, на телебаченні: програма «Сад культури» на Російському телебаченні, цикл передач про Ріхарда Вагнера на каналі «ТВ Центр» під назвою «Мерзавець», програми «Партитури не горять» та «Оркєстрова яма» на телеканалі «Культура»; музичний оглядач програм «Положення речей» та «Тим часом» (телеканал «Культура»)[3]. Двічі Лауреат російської телевізійної премії «ТЕФІ». У 2003 році лауреатом премії «ТЕФІ» у номінації «Музична програма» стала телепрограма «Оркестрова яма» каналу «Культура», причому спочатку було оголошено про перемогу «Фабрики зірок-2» «Першого каналу», але потім президент Міжнародної академії Анатолій Лисенко випустив заяву, що підрахунок голосів було здійснено невірно[6]. У 2004 році програма "Партитури не горять" знову отримала "ТЕФІ" у номінації "Музична програма" [2].

З 2007 року розпочалася активна співпраця Артема Варгафтика з Московською філармонією. У Камерному залі філармонії було презентовано його авторський проект «Популярна музична енциклопедія», він став автором і ведучим циклом «Історія одного шедевра», а також ведучим концертів проекту «Мама, я меломан»[2]. Крім того, співпрацював зі Свердловською філармонією, а також із Московським міжнародним Будинком музики та іншими російськими філармоніями[2].

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Партитури також не горять. - М: Класика-XXI, 2006. - 336 стор. - 3000 прим. ISBN 5-89817-158-4 .
  • Секрети великих композиторів - М: Видавництво АСТ, 2021. ISBN 978-5-17-136457-1

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Медушевская, З. (15 квітня 2015). Музыка на слова. Артём Варгафтик о классике и попсе. Аргументы и факты № 16. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015. Артём Варгафтик родился в Москве 2 июля 1971 года.
  2. ↑ а б в г д е ж и к Артему Варгафтику — 50. Музыкальное обозрение (рос.). 1 липня 2021. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  3. ↑ а б Пульсон, Клариса (23 липня 2003). Музыка для юзеров. Огонёк № 26. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (можливо, |access-date=?) (довідка)
  4. ↑ "Радиомания-2005": Финал. OnAir.ru (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  5. ↑ Артём Варгафтик. Российский музыкальный критик и телеведущий. radiorus.ru. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 9 березня 2022.
  6. ↑ ТЭФИ-2003 вручили неправильно. Lenta.RU (рос.). Процитовано 9 березня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Варгафтік_Артем_Михайлович