Лисенко Анатолій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лисенко Анатолій Григорович
Народився14 квітня 1937(1937-04-14)
Вінниця, Українська РСР, СРСР
Помер20 червня 2021(2021-06-20)[1] (84 роки)
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьжурналіст, режисер, телепродюсер, редактор, телеведучий, кінорежисер
Alma materМосковський державний університет шляхів сполучення
Знання мовукраїнська і російська
ЗакладВища школа економіки (Москва), Общественное телевидение России, Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія, Центральне телебачення Держтелерадіо СРСР, International Academy of Television and Radiod і Перший канал
ПартіяКПРС
ДітиMaryana Lysenkod
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація) медаль «У пам’ять 850-річчя Москви»
Державна премія СРСР заслужений діяч мистецтв Росії
IMDbID 1186945

Анатолій Григорович Лисенко (14 квітня 1937, Вінниця — 20 червня 2021, Москва, Росія) — російський телеведучий, видатний діяч російського телебачення, заслужений діяч мистецтв Росії, лауреат Державної премії СРСР.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Анатолій Лисенко народився в 1937. Закінчив економічний факультет Московського інституту інженерів залізничного транспорту та аспірантуру під Всесоюзному заочному інституті інженерів залізничного транспорту[2].

З 1959 починає працювати позаштатним автором і ведучим молодіжних програм. З 1968 року працює у Головній редакції програм для молоді Центрального телебачення[2].

З 1987 керував програмою «Взгляд». З 1990 по 1996 рік керував у ранзі генерального директора Всеросійською державною телевізійною і радіомовною компанією[2].

Автор кількох документальних фільмів («Стратегія перемоги» (2 серії), «Наша біографія», «20 хвилин з життя Юрія Петрова», «Афганські репортажі» та інші), телепередач («Аукціон», «Світ і молодь», «Діалог»), циклу програм для дітей на радіо, а також сценаріїв до понад 35 документальних фільмів.

Державний радник I класу у відставці[3].

Президент Міжнародної академії телебачення і радіо[2][4].

Нагороди

[ред. | ред. код]
Анатолій Лисенко отримує димлом від Дмитра Медвед'єва

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б The Moscow Times / H. Amos, M. Berdy, M. FishmanAlexander Gubsky, 1992. — ISSN 1563-6275
  2. а б в г атлас медиаменеджеров Лысенко Анатолий Григорьевич[недоступне посилання]
  3. Анатолий Лысенко на прощании с А. Н. Шиловой. Архів оригіналу за 7 липня 2010. Процитовано 28 травня 2010.
  4. Академики в теле [Архівовано 28 червня 2009 у Wayback Machine.] «Російська газета» № 4814 от 17 декабря 2008
  5. Награждён указом Президента РФ Б. Ельцина № 560 7 мая 1999 г.[недоступне посилання з липня 2019]
  6. Награждён указом Президента РФ Б. Ельцина № 683 8 мая 1996 г.[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання

[ред. | ред. код]