Лисенко Анатолій Григорович
| Лисенко Анатолій Григорович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
14 квітня 1937 Вінниця, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
20 червня 2021[1] (84 роки) Москва, Росія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | журналіст, режисер, телепродюсер, редактор, телеведучий, кінорежисер |
| Alma mater | Московський державний університет шляхів сполучення |
| Знання мов | українська і російська |
| Заклад | Вища школа економіки (Москва), Общественное телевидение России, Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія, Центральне телебачення Держтелерадіо СРСР, International Academy of Television and Radiod і Перший канал |
| Партія | КПРС |
| Діти | Maryana Lysenkod |
| Нагороди |
       |
| IMDb | ID 1186945 |
Анатолій Григорович Лисенко (14 квітня 1937, Вінниця — 20 червня 2021) — російський телеведучий, видатний діяч російського телебачення, заслужений діяч мистецтв Росії, лауреат Державної премії СРСР.
Життєпис[ред. | ред. код]
Анатолій Лисенко народився в 1937. Закінчив економічний факультет Московського інституту інженерів залізничного транспорту та аспірантуру під Всесоюзному заочному інституті інженерів залізничного транспорту[2].
З 1959 починає працювати позаштатним автором і ведучим молодіжних програм. З 1968 року працює у Головній редакції програм для молоді Центрального телебачення[2].
З 1987 керував програмою «Взгляд». З 1990 по 1996 рік керував у ранзі генерального директора Всеросійською державною телевізійною і радіомовною компанією[2].
Автор кількох документальних фільмів («Стратегія перемоги» (2 серії), «Наша біографія», «20 хвилин з життя Юрія Петрова», «Афганські репортажі» та інші), телепередач («Аукціон», «Світ і молодь», «Діалог»), циклу програм для дітей на радіо, а також сценаріїв до понад 35 документальних фільмів.
Державний радник I класу у відставці[3].
Президент Міжнародної академії телебачення і радіо[2][4].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Державна премія СРСР (1978)
- Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (1999)[5]
- Орден Дружби (1996)[6]
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2006)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б The Moscow Times / H. Amos, M. Berdy, M. Fishman — Alexander Gubsky, 1992. — ISSN 1563-6275
- ↑ а б в г атлас медиаменеджеров Лысенко Анатолий Григорьевич[недоступне посилання]
- ↑ Анатолий Лысенко на прощании с А. Н. Шиловой. Архів оригіналу за 7 липня 2010. Процитовано 28 травня 2010.
- ↑ Академики в теле [Архівовано 28 червня 2009 у Wayback Machine.] «Російська газета» № 4814 от 17 декабря 2008
- ↑ Награждён указом Президента РФ Б. Ельцина № 560 7 мая 1999 г.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Награждён указом Президента РФ Б. Ельцина № 683 8 мая 1996 г.[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
- Помер гендиректор "Общественного телевидения России" Анатолій Лисенко [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.]// Гордон, 20.6.2021
|
- Народились 14 квітня
- Народились 1937
- Уродженці Вінниці
- Померли 20 червня
- Померли 2021
- Померли в Москві
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Випускники Московського державного університету шляхів сполучення
- Науковці Вищої школи економіки (Москва)
- Члени КПРС
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 3 ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 4 ступеня
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Лауреати Державної премії СРСР
- Заслужені діячі мистецтв Росії
- Російські телеведучі
- Російські журналісти
- Російські сценаристи
- Українці Москви
- Померли від COVID-19