Артур Меллер ван ден Брук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Артур Меллер ван ден Брук
Народився 23 квітня 1876(1876-04-23)[1][2]
Золінген, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 30 травня 1925(1925-05-30)[1][2] (49 років)
Берлін, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка
Поховання Берлін
Громадянство Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність письменник і історик
Родичі Friedrich Maase[d]
У шлюбі з Hedda Eulenberg[d]

Артур Меллер ван ден Брук (нім. Arthur Moeller van den Bruck; 26 квітня 1876 — 30 травня 1925) — німецький історик, критик, один із чільних представників Консервативної революції. У 1923 році написав книгу «Третя імперія» («Третій рейх»), назву якої взяли нацисти для іменування своєї держави.

На початку сторіччя він виїхав у Францію, щоб не служити в армії, і повернувся в країну перед Першою світовою війною. Під час перебування за кордоном написав 8-томну працю про історію німецького народу «Німці», а в 1914 році відредагував перше німецьке видання творів Федора Достоєвського. У післявоєнний період Меллер міркував над політичним розв'язанням проблеми «культурної вбогості» Німеччини.

Він уважав західну цивілізацію руйнівною для справжньої культури й закликав до відродження нового германського духу для порятунку країни від погроз сучасного індустріального суспільства. Емоційно неврівноважений і зневірений у пошуках позитивного початку в німецькій історії, він наклав на себе руки.

Нацисти не вважали його своїм предтечею, але багато Меллерових ідей сприйняла націонал-соціалістська ідеологія.

«Третій Рейх»[ред.ред. код]

Вінцем творчого доробку ван ден Брука є книга «Третій Рейх». Близький колега Брука Макс Гільдеберт Бем згадує, що той спочатку мав намір назвати свою книгу «Третя партія».

У Меллеровій ідеї Третього Рейху немає жодного натяку на середньовічного провісника Третьої імперії Йоахима Флорського, хоча й у творі присутня ідея останньої, остаточної імперії вічного миру. Меллер отримав число «три» внаслідок простої арифметики. Він починає від німецької імперії Середньовіччя, що у вишуканих фразах описує як Перший Рейх, далі переходить через імперію Бісмарка як Другий Рейх, який був лише «міжімперством», до ідеї Третього Рейху.

Третій Рейх — це німецька держава майбутнього, імперія великонімецького єднання, імперія внутрішньосуспільного примирення заради нації, імперія втілення німецьких цінностей. Попри Версальську мирну угоду, попри революцію Рейх залишається німцям. Супротивники мусили облишити протистояння і з наявних решток імперії здобути нові сили для Рейху. Третій Рейх являє себе у людях, які живуть з усвідомленням вічних цінностей німецької нації. Меллерова ідея імперії — політична й метафізична, її мерехтливий характер — приклад політичної метафізики.[3]

Вплив книги[ред.ред. код]

Книга Меллера мала два наслідки. Назва праці через перетворення її на гасло націонал-соціалістів набула нового значення, цілковито відірваного від змісту книги. Партійні ідеологи загалом визнавали, що книга ван ден Брука має неабияку вагу для процесу формування націонал-соціалістичного світогляду, та не могли дійти принципової згоди щодо використання терміну «Третій Рейх» у пропагандистських цілях. У період, що передував захопленню влади націонал-соціалістами, політичне оточення Меллера підтримувало дуже стримані стосунки із цією партією, що свідчить про наявність певних суперечливих моментів.

Інший тривкий наслідок книги полягав у ідеї зневаги до демократичних та ліберальних інституцій, яку вона започаткувала. Її вплив, звичайно, не можна порівняти з ефективністю гасел пропаганди, та насправді вона мала величезне значення для формування політичного світогляду значної частини національно-налаштованої інтелектуальної молоді Німеччини, оскільки «Третій Рейх» був Біблією молодого націоналізму. Імперська ідея, що в книзі виглядає радше сконструйованою, аніж органічною, відігравала другорядну роль, оскільки у пропагандистському використанні практично відділилася від свого «книжкового» змісту. Ідея Третього Рейху набула міфічної сили, що залишила візії Меллера далеко позаду; вона стала прапором дедалі сильнішого національного руху, який давав змогу сподіватися на надання Імперії німців нового й водночас третього історичного образу. Третій Рейх також мислився як останній Німецький Рейх — і в ідеї, і в дійсності.[4]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118734423 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б SNAC
  3. Курт Зонтгаймер. Як нацизм прийшов до влади / Пер. з нім. — К.: Дух і Літера, 2009. — с.230
  4. Курт Зонтгаймер. Як нацизм прийшов до влади / Пер. з нім. — К.: Дух і Літера, 2009. — с.231-232