Рейнська провінція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Rheinprovinz
Рейнська провінція
18221946
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Рейнської провінції
Рейнська провінція у складі Німецької імперії
Столиця Кобленц
Форма правління монархія
Історія
 - Засновано 1822
 - Передача Саару 1920
 - Інтербелум 1918-1939
 - Версальський договір 1919
 - Ліквідовано 1946
Площа
 - 1939[1] 24 447 км2
Населення
 - 1939[1] 7 915 830 осіб
     Густота 323,8 осіб/км² 
Попередник
Наступник
Blank.png Велике герцогство Нижній Рейн
Blank.png Провінція Юліх-Клеве-Берг
Саар Flag of Saar (1947–1956).svg
Північний Рейн-Вестфалія Flag of North Rhine-Westphalia.svg
Рейнланд-Пфальц Flag of Rhineland-Palatinate.svg
Гессен Flag of Hesse.svg
Ейпен-Мальмеді Flag of Belgium.svg
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Рейнська провінція

Рейнська провінція (нім. Rheinprovinz), також відома як Рейнська Пруссія (нім. Rheinpreußen) — адміністративно-територіальне утворення, найзахідніша провінція Королівства Пруссії та Вільної держави Пруссія, що існувала з 1822 до 1946 року.

Історія[ред. | ред. код]

Рейнська провінція створена шляхом об'єднання Великого князівства Нижній Рейн та провінції Юліх-Клеве-Берг зі столицею в Кобленці. У військовому розподілу Німецької імперії провінція об'єднувалася разом з провінцією Гогенцоллерн.

На півночі провінція межувала з Нідерландами, на сході з прусськими провінціями Вестфалія та Гессен-Нассау, а також Великим герцогством Гессен-Дармштадт. На південному сході адміністративні кордони утворення проходили з Пфальцем (входив до Баварії), а на півдні та південному заході з Ельзасом та Лотарингією (після їхнього входження до Німецької імперії). Західна частина прусської провінції простягалася поздовж інших держав — Люксембургом, Бельгією та Нідерландами.

Карта Рейнської провінції 1905 року.

Невеличкий ексклав Ветцлар, що був затиснутий між Великими герцогствами Гессен-Нассау та Гессен-Дармштадт, адміністративно належав Рейнській провінції. Водночас, невеличкий округ Біркенфельд був анклавом Великого герцогства Ольденбург, окремої територіальної одиниці Німецької імперії.

На 1911 рік, загальна площа провінції становила 10 423 км2, з півночі та південь вона простягалася на 200 км, а завширшки була максимально 90 км.

За оцінками 1905 року населення утворення було 6 435 778, зокрема 4 472 058 католицького віросповідання, 1 877 582 протестантів та 55 408 юдеїв. Лівий берег Рейну переважно населяли прибічники католицької церкви, у той час, як на правому половину населення становили протестанти. Більшість всього населення провінції були німцями, хоча декілька сіл та містечок на півночі мали громадян голландського походження. На заході та півдні поздовж кордонів (переважно в Саарланді) існували невеличкі французькі комуни, водночас в індустріальних регіонах Рура було багато вихідців з польських земель зі східних провінції імперії.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]