Архієрейський собор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Архієрейський собор - в УПЦ Київського Патріархату це орган вищої церковної влади між Помісними Соборами[1] і він є нижчим по владі за нього. У РПЦ та УПЦ МП це найвищий церковний орган який скликається в Росії.

В РПЦ та УПЦ МП[ред. | ред. код]

В Українській Православній Церкві Московського Патріархату та Російській ПЦ - Архієрейський собор є найвищим органом церковної влади. Він скликається на території Росії і в ньому беруть участь більшість єпископів РПЦ та деякі єпископи УПЦ МП яких є мало.[2]

УПЦ Київського Патріархату[ред. | ред. код]

В УПЦ Київського Патріархату Архієрейський собор є нижчим органом церковної влади за Помісний собор.

Учасниками архієрейського собору є усі правлячі та вікарні архієреї Української Православної Церкви Київського Патріархату. У разі необхідності може бути скликаний Архієрейський Собор за участю членів Вищої Церковної Ради. Ніхто із архієреїв, які складають Архієрейський Собор, не може відмовитися від участі в його засіданнях, крім випадків хвороби або з іншої причини, яка визнається Собором поважною. Кворум Архієрейського Собору складають 2/3 єпископату – членів Архієрейського Собору. Архієрейський Собор скликається Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України (або Місцеблюстителем) і Священним Синодом, мірою необхідності, але не рідше одного разу на два роки. За пропозицією Святійшого Патріарха або 1/3 архієреїв УПЦ КП може бути скликаний позачерговий Архієрейський Собор. Архієрейський Собор через Патріарха (Місцеблюстителя) подає звіт у своїй діяльності Помісному Собору. Священний Синод несе відповідальність за підготовку Архієрейського Собору.

До обов’язків Архієрейського Собору входить: збереження чистоти і недоторканості православного віровчення і християнської моралі; вирішення принципових богословських, канонічних, богослужбових і пастирських питань, які стосуються як внутрішньої, так і зовнішньої діяльності Церкви; компетентне тлумачення канонів та церковного законодавства; піклування про українські переклади Священного Писання й богослужбових книг та їх затвердження; канонізація святих; піклування про належне виховання й освіту кандидатів на священників і церковнослужителів; затвердження рішень Священного Синоду про створення, реорганізацію чи ліквідацію єпархій, синодальних установ, духовних шкіл загальноцерковного призначення; засвідчення погляду Української Православної Церкви Київського Патріархату на проблеми сучасності; піклування про справедливі відносини між Церквою і державою, відповідно до цього статуту та чинного законодавства України; вирішення питань місійної праці в Церкві; затвердження нових богослужбових чинів; оцінка діяльності Священного Синоду; встановлення взаємовідносин з іншими Помісними Православними Церквами; внесення пропозицій напередодні Помісного Собору стосовно порядку денного, програми, регламенту засідань Помісного Собору; нагляд за виконанням постанов Помісного Собору; визначення процедури всіх церковних судів; обрання постійних членів Священного Синоду та членів Вищої Церковної Ради; затвердження змін та доповнень до Статуту УПЦ КП.

Архієрейський Собор є першою інстанцією, яка має право розглядати догматичні і канонічні відхилення в діяльності Святійшого Патріарха.

Архієрейський Собор розглядає справи про канонічні порушення єпископів, скарги на архієреїв, з’ясовує непорозуміння, що можуть виникнути між архієреями та приймає за наслідками розгляду рішення. Головою Архієрейського Собору є Патріарх Київський і всієї Русі-України або місцеблюститель Патріаршого Престолу. Президію Архієрейського Собору складають постійні члени Священного Синоду. Президія несе відповідальність за проведення Собору і керує ним. Президія пропонує порядок денний, програму і регламент засідань Архієрейського Собору.

Архієрейський Собор обирає робочі органи і секретаріат. Секретар несе відповідальність за забезпечення Собору необхідними робочими матеріалами і за складання протоколів. Протоколи підписуються Головою Собору, членами Президії і секретарем. Засідання Собору веде Голова Собору Патріарх або, за його пропозицією, один із членів Президії. На окремі засідання Собору можуть бути запрошені без права вирішального голосу богослови, спеціалісти, спостерігачі і гості. Рішення на Соборі приймаються простою більшістю голосів відкритим або таємним голосуванням, за спеціально обумовленим прийнятим Собором регламентом. Якщо при відкритому голосуванні голоси розділяються порівну, то вирішальним голосом є голос Голови Собору. У випадку рівності голосів при таємному голосуванні проводиться повторне голосування. Постанови Архієрейського Собору набувають канонічної сили після їх підписання Головою Собору, президією та секретарем.

Див також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]