Арістов Микола Олександрович

Арістов Микола Олександрович
Народився	1847 невідомо
Помер	1910 невідомо
Країна	Російська імперія
Діяльність	антрополог, історик
Alma mater	Казанський державний університет
Галузь	історія
Нагороди

Микола Олександрович Арістов (рос. Аристов Николай Александрович; 1847—1910) — російський історик-сходознавець та етнограф.

Біографія

У 1864 році закінчив Імператорський Казанський університет за розрядом камеральних наук юридичного факультету. Із 20 жовтня 1864 року - помічник столоначальника Тобольського губернського правління, потім там же — губернський секретар, бухгалтер ревізького відділення казенної палати.

Із 1868 року — діловод Семиріченського обласного правління, молодший чиновник особливих доручень при військовому губернаторі. Із квітня 1869 року очолював Семиріченський тюремний комітет. У 1871 році брав участь у військовій кампанії проти Кульджинського ханства, захопленого правителем уйгурської держави Єттишар Якуб-беком, завідуючи похідною канцелярією командувача військ Г. О. Ковпаківського. Безпосередньо брав участь у штурмі та взятті міста-фортеці Кульджа; був нагороджений орденом Св. Станіслава 2 ступеня. В період з 1 вересня 1871 до 22 лютого 1872 року очолював Канцелярію по Кульджинських справах, одночасно залишаючись на посаді начальника відділення Семиріченського обласного правління.

Із червня 1872 року — діловод у складі комісії з розробки проекту Положення про управління в Туркестанському генерал-губернаторстві (Ташкент). У 1873—1874 рр. керував з'їздами біїв з врегулювання земельних спорів в Семипалатинському, Сергіопольскому повітах і Семиріченській області. Із 1879 року — неодмінний член обласного статистичного комітету, потім — помічник голови. У 1881 році брав участь у роботі редакційної комісії, заснованої при канцелярії генерал-губернатора К. П. фон Кауфмана, щодо складання нового Положення про управління Туркестанським генерал-губернаторством.

Із 1 червня 1881 року — помічник військового губернатора Семиріченського обласного правління; з того ж року виконував обов'язки військового губернатора Семиріченської області. Із липня 1882 переведений в Степове генерал-губернаторство. У 1889 році вийшов у відставку в чині дійсного статського радника; проживав в Петербурзі.

Наукова діяльність

Історичні роботи присвячені англо-афганським відносинам наприкінці XIX ст., етнографічні — деяким народам Середньої Азії та Афганістану. Найбільш затребуваними сьогодні є роботи з історичної географії Семиріччя, Центральної Азії, а також родоплемінної структури казахів і киргизів кінця XIX століття, що були написані на основі архівних матеріалів, документів Семиріченського обласного правління та інших джерел.

Вибрані праці

• Аристов Н. А. Англо-индийский «Кавказ» : Столкновения Англии с афг. погран. племенами : [Этнико-ист. и полит. этюд]. — СПб. : тип. кн. В. Ц. Мещерского, 1900. — 198 с. — (Отт. из: Живая старина. — 1900. — Вып. 1-2; 1899. — Вып. 4)
• Аристов Н. А. Заметки об этническом составе тюркских племен и народностей и сведения об их численности. — СПб. : тип. С. Н. Худекова, 1897. — 182 с. — (Отт. из: Живая старина. — 1896. — Вып. 3-4)
• Аристов Н. А. Записка об устройстве водоснабжения города Верного и Алматинской станицы : [С прил.]. — Б.м., [1886]. — 22+6+14+12 с.
• Аристов Н. А. Опыт выяснения этнического состава киргиз-казаков Большой орды и каракиргизов, на основании родословных сказаний и сведений о существующих родовых делениях и о родовых тамгах, а также исторических данных и начинающихся антропологических исследований. — СПб. : тип. С. Н. Худекова, 1895. — 96 с. — (Отд. отт. из: Живая старина. — 1894. — Вып. 3, 4)
• Аристов Н. А. Труды по истории и этническому составу тюркских племен. — Бишкек : Илим, 2003. — 458 с. — 1100 прим. — ISBN 5-8355-1297-X.
• Аристов Н. А. Усуни и кыргызы или кара-кыргызы : очерки истории и быта населения западного Тянь-Шаня и исследования по его исторической географии. — Бишкек : Илим, 2001. — 576 с. — ISBN 5-8355-1132-9.

Нагороди та визнання

• орден Св. Станіслава 3 ступеня (1868)
• орден Св. Станіслава 2 ступеня (1871) — за мужність та хоробрість у справах з таранчами
• дійсний член Імператорського Російського Географічного товариства (1893)
• мала золота медаль Російського Географічного товариства (по відділенню етнографії, 1895).

Посилання

• Аристов Николай Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
• Плоских В. М. Н. А. Аристов и его фундаментальный труд по истории кыргызов и Кыргызстана // Усуни и кыргызы или кара-кыргызы: очерки истории и быта населения Западного Тянь-Шаня и исследования по его исторической географии. — Бишкек, 2001. — 1 червня. — С. 3–10. Архівовано з джерела 2 жовтня 2013.
• Аристов Николай Александрович. ЦентрАзия. Процитовано 30 вересня 2013. 
• Воропаева В. А. (24 лютого 2012). Аристов Николай Александрович : Первый исследователь древнейшей цивилизации Кыргызстана. Исторические личности Кыргызстана. Time.kg. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 30 вересня 2013.