Кульджа
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Кульджа уйг. غۇلجا / Ғулҗа кит.: 伊宁 | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Кульджа ввечері | ||||
Основні дані | ||||
43°55′ пн. ш. 81°19′ сх. д. / 43.917° пн. ш. 81.317° сх. д. | ||||
Країна | КНР Китай | |||
Регіон | Синьцзян-Уйгурський автономний район, Ілі-Казахський автономний округ | |||
Адмінцентр | Herembagh Subdistrictd | |||
Столиця для | Ілі-Казахська автономна область | |||
Поділ |
| |||
Площа | 629 км² | |||
Населення | 430 000 (2004) | |||
Телефонний код | 0999 | |||
Часовий пояс | UTC+8 | |||
Номери автомобілів | 新F | |||
GeoNames | 8563527 | |||
OSM | r2751497 ·R | |||
Поштові індекси | 835 000 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | zgyn.gov.cn | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Кульджа у Вікісховищі |
Кульджа (уйг. غۇلجا, Ғулҗа, каз. Құлжа) або Їнін (кит. 伊宁, пін. Yíníng) — місто у Китаї, центр Ілі-Казахського автономного округу, який входить до складу Синьцзян-Уйгурського автономного району. Розміщене на північному березі річки Ілі приблизно на відстані 100 км на схід від кордону Китаю з Алматинською областю Казахстану на так званій Кульджинській рівнині. Місто має найбільшу вологість зазвичай посушливого регіону Синьцзян.
Адміністративно місто Кульджа і навколишня територія загальною площею 521 км² утворює «місто повітового рівня», з кількістю населення 370 тис. чол. (2002 р.). Основна частина населення — уйгури, казахи, хоча з кожним роком сюди зі сходу країни посилюється потік етнічних китайців. На околицях міста наявні поселення маньчжурів (сібо) та монголів, які займаються скотарством. Протягом 19-20 століть у Кульджі був відчутний вплив татарської інтелігенції та купців, які полишили Російську імперію у зв'язку з подіями після Жовтневої революції. За деякими оцінками у першій половині XX ст. до третини населення міста складали татари. Татари створили й першу новометодну школу у Кульджі, яка у подальшому стала передвісником казахської, киргизької й уйгурської шкіл.
Місто знаходиться у степовій зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.7 °C (71 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -8.3 °С (17 °F).[1]
Клімат Кульджі | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 7 | 17 | 27 | 32 | 32 | 36 | 37 | 37 | 35 | 30 | 18 | 8 | 37 |
Середній максимум, °C | −2 | 1 | 9 | 18 | 23 | 27 | 28 | 29 | 25 | 17 | 5 | −1 | 15 |
Середня температура, °C | −8 | −4 | 3 | 10 | 16 | 19 | 21 | 21 | 17 | 9 | 0 | −6 | 8 |
Середній мінімум, °C | −14 | −10 | −2 | 3 | 9 | 12 | 14 | 13 | 9 | 2 | −5 | −11 | 1 |
Абсолютний мінімум, °C | −27 | −20 | −16 | −7 | −2 | 7 | 8 | 3 | −2 | −6 | −22 | −32 | −32 |
Норма опадів, мм | 0 | 20 | 10 | 20 | 20 | 40 | 10 | 10 | 10 | 20 | 30 | 20 | 260 |
Днів з дощем | 2 | 5 | 2 | 4 | 3 | 5 | 2 | 3 | 1 | 3 | 4 | 5 | 44 |
Вологість повітря, % | 77 | 79 | 71 | 53 | 55 | 58 | 60 | 56 | 55 | 63 | 75 | 79 | 65 |
Джерело: Weatherbase |
Нагірні пасовища у межах Ілійської долини (див Кульджинська рівнина) з давніх-давен приваблювали кочові племена. Назва міста «Кульджа» уперше згадується ще в період Тюркського каганату.
У IX сторіччі в Ілійській долині оселилися уйгурські племена на чолі з Пен Текіном, з якими і перебувала частина племені Яглакар, яка також входила до складу уйгурського племінного союзу.
Саме у Кульджі була розміщена столиця володіння Чагатая, сина Чингісхана (див. Чагатайський улус). Під владу Китаю ця територія відійшла у 1755-57 рр. після закінчення збройних сутичок з джунгарами, під контролем яких вона і знаходилася.
З поширенням у середині XIX ст. в Семиріччі російського впливу Кульджа стає важливим осередком торгівлі між Росією та Китаєм. 1855 р. тут було підписано договір, яким узаконено торгівлю між підданими обох держав.
Місто зазнало великого руйнування у 1864–1866 рр. під час уйгуро-дунганського повстання. Увесь Ілійський край, у тому числі і Кульджа, 1871 р. було зайнято російськими військами. 1881 року місто було повернуто Китаю, після чого багато ілійських уйгурів (приблизно 45 тис. ос.) та дунганів (близько 4,6 тис. ос.) пересилилося у межі російських володінь (нинішній південно-західний Казахстан та північна Киргизстан).
У літературі, насамперед у російській, місто Кульджа (Їнін) інколи зустрічається під назвою «стара Кульджа» чи «таранчинська Кульджа», у той час як місто Суйдін (кит. 绥定), розташоване за 40 км на північний захід, іменувалося «нова Кульджа» або «китайська Кульджа». Тоді «таранчинська Кульджа» (тобто місто таранчів — уйгурів) була осередком торгівлі, а «китайська Кульджа», заснована 1762 року та розміщена ближче до кордону, — фортецею і центром китайської адміністрації в регіоні.
1965 року Суйдін було перейменовано, місто одержало політично більш прийнятну назву Шуйдін (水定), від 水 (вода) замість 绥 (угамовувати). Зараз Шуйдін є центром сусіднього повіту Хочен (霍城县).
5 лютого 1997 року Кульджа стало ареною протестів місцевого населення проти китайської політики. Події завдали глубокого враження на Рабію Кадир, яка незабаром очолила рух за права уйгурського народу.
В поселенні народилась:
- Майра Мухамедкизи (* 1969) — казахська оперна співачка.
- Офіційний сайт Кульджі (кит.)
- ↑ Клімат Кульджі. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |