Астрильд аравійський
| Астрильд аравійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Estrilda rufibarba (Cabanis, 1851) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Астри́льд аравійський[2] (Estrilda rufibarba) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)[3]. Мешкає на Аравійському півострові.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 10 см. Верхня частина тіла коричнювата, поцяткована тонкими темними смужками, за винятком голови. Хвіст і надхвістя чорні, махові пера оливкові. Нижня частина тіла має рожевувато-коричневий відтінок, на боках темні смужки. Щоки, горло і гузка білуваті. На обличчі вузька червона "маска". Очі чорнувато-карі, лапи чорнувато-тілесного кольору, дзьоб чорний.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Аравійські астрильди мешкають на південному сході Саудівської Аравії та в Ємені. Вони живуть на порослих тамариксом та іншими чагарниками гірських схилах, у ваді та на полях, поблизу річок і струмків. Зустрічаються зграями, які можуть нараховувати до 200 птахів, на висоті від 250 до 2600 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом із золотогрудими бенгаликами. Протягом дня птахи розсіюються по місцевості в пошуках їжі, а ввечері збираються в одному місці на дереві або в чагарниках, де проводять ніч. Живляться насінням трав.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Estrilda rufibarba: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 08 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 вересня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |