Астрокосмічний центр ФІАН
| Астрокосмічний центр ФІАН | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Телескоп РТ-22 в Пущинській обсерваторії | ||||
Основні дані
| ||||
| Країна |
 Росія | |||
| Тип | інститут Російської академії наукd | |||
| Штат працівників | 180 осіб (2010) | |||
| Материнська організація |
Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва[1] | |||
| Дочірня(і) організація(ї) |
Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва | |||
| Вебсторінка | asc-lebedev.ru | |||
Мапа
| ||||
 | ||||
 Астрокосмічний центр ФІАН у Вікісховищі | ||||
Астрокосмічний центр Фізичного інституту Академії наук (рос. Астрокосмический центр Физического института Академии Наук, АКЦ ФИАН) — російський науково-дослідний центр у складі Фізичного інституту імені П. Н. Лебедєва підпорядкованого, в свою чергу, Російській академії наук. Центр проводить фундаментальні дослідження в галузі астрофізики та космології, зокрема, вивчаючи склад, структуру та еволюцію астрономічних об'єктів, міжзоряного та міжпланетного простору[2].
Історія[ред. | ред. код]
Астрокосмічний центр ФІАН був утворений 3 травня 1990 року після переводу відділу № 3 Інституту космічних досліджень АН СРСР до складу Фізичного інституту АН ім. П. М. Лебедєва[3].
З 2001 року до 2015 року в оренді Астрокосмічного центру перебував 64-метровий параболічний рефлектор ТНА-1500 в Калязінській радіоастрономічній обсерваторії.
Директори[ред. | ред. код]
- з 1990 року — Кардашов Микола Семенович — перший директор
- з 2019 року — Лихачов Сергій Федорович
Структура[ред. | ред. код]
Московське відділення[ред. | ред. код]
Московське відділення поділяється на вісім відділів, які проводять дослідження в різних галузях теоретичної астрофізики та розробки дослідницького обладнання:
- Відділ теоретичної астрофізики
- Відділ квантової астрофізики
- Відділ космічної радіоастрономії
- Відділ космічної електроніки
- Відділ обробки астрофізичних спостережень
- Відділ наземних приймально-передавальних комплексів
- Відділ космічних конструкцій
- Відділ проектування та координації робіт РТ-70
Пущинська радіоастрономічна обсерваторія[ред. | ред. код]
Іншим підрозділом Астрокосмічного центру є Пущинська радіоастрономічна обсерваторія, розташовану поблизу Пущино. Вона має 22-метровий параболічний рефлектор РТ-22, 1000-метрову хрестоподібну антенну решітку ДКР-1000, плоску еквідистантну решітку БСА.
В обсерваторії працюють 45 дослідників, 60 інженерів та техніків, 80 співробітників адміністрації, гаража і служби охорони. Обсерваторія включає в себе відділи астрофізики плазми, позагалактичної радіоастрономії, фізики пульсарів, космічної радіоспектроскопії та астрометрії пульсарів, а такою лабораторії радіоастрономічного обладнання, автоматизації радіоастрономічних досліджень, обчислювальної техніки та інформаційних технологій, радіотелескопів метрового діапазону[4].
Напрями досліджень[ред. | ред. код]
Астрокосмічний центр ФІАН створює нові наземні та космічні астрономічні інструменти для вивчення космосу в різних діапазонах електромагнітного спектру. Зокрема, він є координатором наземно-космічного радіоінтерферометра Радіоастрон. Він брав участь в розробці невдалої російської космічної місії «Марс-96» для дослідження верхньої атмосфери Марса та міжпланетного середовища.
Спостережні і теоретичні дослідження Астрокосмічного центру охоплюють такі теми, як дослідження космічних джерел радіовипромінювання методами інтерферометрії та апаратурного синтезу, радіовипромінювання позагалактичних джерел, радіоспектроскопія космосу, активні ядра галактик, пульсарна астрономія і фізичні процеси у магнітосферах нейтронних зір.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Unified State Register of Legal Entities
- ↑ ASC LPI (April 2010). Overview. Astro Space Center. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 18 квітня 2010.
- ↑ Николай Семенович Кардашев (к 70-летию со дня рождения) [Архівовано 2009-10-29 у Wayback Machine.], журнал «Земля и Вселенная» № 3/2002
- ↑ Pushchino Scientific Centre, Pushchino, Moscow Region, 142290, Russia (2001). Pushchino Radio Astronomy Observatory. PRAO/ASC/LPI/RAS. Архів оригіналу за 7 жовтня 2006. Процитовано 3 квітня 2010.