Асі-Романс
| Асі-Романс Acy-Romance | |
|---|---|
 | |
.svg) | |
| Країна |  Франція |
| Регіон | Гранд-Ест |
| Департамент | Арденни |
| Округ | Ретель |
| Кантон | Ретель |
| Код INSEE | 08001 |
| Поштові індекси | 08300 |
| Координати | 49°30′07″ пн. ш. 4°20′32″ сх. д. / 49.5019444444° пн. ш. 4.34222222222° сх. д.G O |
| Висота | 67 - 147 м.н.р.м. |
| Площа | 11,13 км² |
| Населення | 490 (2022[1]) |
| Густота | 44,2 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат | Gérard Désiront 2020-2026 |
| Асі-Романс на Вікісховищі | |
 | |
Асі́-Рома́нс (фр. Acy-Romance) — пізньолатенське поселення та муніципалітет у Франції, у регіоні Гранд-Ест, департамент Арденни. Населення — 490 осіб (2022)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 165 км на північний схід від Парижа, 65 км на північ від Шалон-ан-Шампань, 45 км на південний захід від Шарлевіль-Мезьєра.
До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Шампань-Арденни. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Гранд-Ест[3].
Колись Асі-Романс було поселенням і некрополем пізнього латенського періоду, розташованим в Арденнах, Франція. Воно надало важливі свідчення ієрархічної соціальної структури кельтських племен у пізню доримську залізну добу. Поселення простягалося приблизно на 20 гектарів (49 акрів) і було засноване на початку II ст. до н. е. Поселення було впорядковане навколо центральної громадської зони та оточене оборонним палісадом. Ця громадська зона, яка складалася із залу для зібрань і бенкетів, була оточена серією храмів та зоною тілопокладень (інгумацій) близько 20 осіб, які були принесені в жертву, а їхні останки — муміфіковані[4].
Заселена територія була організована у великі ряди, які оточували кілька відкритих просторів. У центрі одного з таких відкритих просторів три особи були поховані у сидячому положенні, обличчям на схід. Будівлі відрізняються від однієї секції до іншої та демонструють виразне планування підлоги, площу поверхні та допоміжні споруди. Деякі з будівель явно мали сільськогосподарське призначення і пов'язані з величезними силосними ямами та великими сміттєвими звалищами, що відображає високий рівень життя. Залишки їжі на цих звалищах виявляють велику нерівність у м'ясному раціоні між різними кварталами поселення. Деякі з більш просторих садиб були місцями розведення великої рогатої худоби. Інші в південній частині пам'ятки демонструють сліди кувального металообробного промислу. У цьому металообробному районі під час розкопок було виявлено циліндричну яму діаметром 4 м. Вона була заповнена кількома сотнями залізних наконечників списів[4].
Навколо поселення розташовувалися вісім кремаційних поховань. Кожне з цих кладовищ було оточене ровами, іноді значного розміру, і всередині цих же огорож були будівлі. У порівнянні з розміром загальної чисельності населення, яку передбачає кількість жител у поселенні, кількість поховань (близько 130) свідчить про те, що не всі жителі мали право бути похованими на місцевому кладовищі. Іншими словами, соціальна модель полягала в домінуванні відносно невеликої соціальної еліти, ймовірно, вільних землевласників, чий статус визначався похованням їхніх членів та предків у привілейованих місцях на території поселення[4].
Динаміка населення (INSEE ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 286 | 28 | 40 | 94 | 76 | 48 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 199 | 28 | 12 | 51 | 60 | 44 | 4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2010 року серед 296 осіб працездатного віку (15—64 років) 191 була активною, 105 — неактивними (показник активності 64,5%, у 1999 році було 61,1%). З 191 активної мешканців працювало 176 осіб (97 чоловіків та 79 жінок), безробітними було 15 (6 чоловіків та 9 жінок). Серед 105 неактивних 24 особи були учнями чи студентами, 31 — пенсіонерами, 50 були неактивними з інших причин[6]. У 2010 році у муніципалітеті числилось 162 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 397,0 особи, медіана доходів виносила 19 340 євро на одного особоспоживача[7].
 |
Барбі | Ретель | | |
| Нантей-сюр-Ен | Пн | Со-ле-Ретель | ||
| Зх Асі-Романс Сх | ||||
| Пд | ||||
| Таньон | Перт |
- 1 2 Зареєстроване населення 2022 (фр.). Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 19 грудня 2024.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
- 1 2 3 Koch, J. T. (Ed.). (2006). Celtic Culture: A Historical Encyclopedia (Vols. 1–5). ABC-CLIO. p. 12
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
- Méniel, P. (1987). Chasse et élevage chez les Gaulois (450–52 av. J.-C.). Éditions Errance.
 |
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |