Аттал II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Аттал II, Аттал Філадельф (дав.-гр. Ἄτταλος Φιλάδελφος, 220 — 138 р. до н. е.) — володар Пергама у 160 — 138 р. до н. е., син Аттала I, брат Евмена II.

За правління свого брата виконував важливі військові і дипломатичні доручення. Зокрема, вів перемовини з римлянами і керував обороною столиці від Антіоха III[1]. Після замаху на Евмена II, коли вважали, що цар пропав без вісті (172 р. до н. е.), взяв на себе керівництво державою і навіть одружився на дружині брата. Проте, як тільки стало відомо, що Евмен живий, одразу повернув престол і дружину братові, за що й отримав прізвисько Філадельф (дав.-гр. Φιλάδελφος), тобто «Братолюбний». Під час війни з Македонією був постійним пергамським представником у римському війську, і римляни довіряли йому більше аніж Евмену. Проте пропозицію передати йому владу над Пергамом Аттал II відхилив[2].

Царем Аттал II став лише після смерті брата — у 160 р. до н. е.. У 159 р. до н. е. на березі Середземного моря заснував місто, що отримало назву Атталія (нинішня Анталія). У 156 — 154 р.р. до н. е. змушений був вести війну з царем Віфінії Прусієм II, що завершилася втручанням Рима, який змусив Прусія не лише повернути захоплені території, але й сплатити компенсацію за нанесену шкоду[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Тіт Лівій, XXVII, 18, 43
  2. Тіт Лівій, XLV, 19
  3. Аппіан, XIII, 3


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Афінський Акрополь Це незавершена стаття про Стародавню Грецію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.