Аудиторія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HK Ocean Park Audience.JPG

Аудитóрія або авдито́рія (лат. auditorium, від лат. auditor — «слухач») — у збірному сенсі: це публіка, соціальна спільність людей, об’єднана взаємодією з комунікатором (індивідом або групою), які володіють інформацією та доводять її до цієї спільності. Слово використовується також для позначення загалу слухачів чи глядачів засобів масової інформації.

Класифікація[ред. | ред. код]

В соціологічних дослідженнях аудиторію класифікують за[1]:

  • безпосереднім станом спілкування з джерелом (актуальна і потенційна);
  • регулярністю спілкування з джерелом (регулярна і нерегулярна);
  • мотивами їх формування (цільова і периферійна);
  • діапазоном інформаційних потреб (спеціалізована і масова );
  • семіотичною підготовленістю до сприйняття інформації.

Цільова аудиторія[ред. | ред. код]

Цільова аудиторія - це певна кількість людей, які об'єднані спільними інтересами, потребами або темами.[2] Для максимально точного визначення цільової аудиторії, її поділяють на кілька секторів за загальними ознаками:

  • статевим,
  • віковим,
  • географічним,
  • фінансовим,
  • професійним та ін.

Масова аудиторія[ред. | ред. код]

Сучасна масова аудиторія походить з публіки театральних і музичних вистав, спортивних видовищ та ігор. Ознаками масової аудиторії є - анонімність, малосвідомість, неспроможність діяти гуртом, постійна зміна складу і меж[3].

Якщо вважати аудиторію ринком споживачів, вона наближається до маси - пасивна, не спроможна на активні дії, має наступні ознаки:

  • її члени – це сукупність окремих споживачів;
  • межі ґрунтуються переважно на економічних критеріях;
  • учасники не пов’язані один з одним;
  • учасники не мають спільної ідентичності;
  • їхнє згуртування тимчасове.

Якщо вважати аудиторію групою - вона активна, має межі, самосвідомість, внутрішню взаємодію.

Прикладом соціальної групи є читачі регіональних газет (медійна аудиторія). Ця аудиторія має спільну соціокультурну визначальну рису – спільний простір і членство в місцевій громаді. Громадське мовлення, професійно зорієнтовані друковані медіа, «альтернативні» медіа – формують цей тип аудиторії. Відносна сталість і однорідність складу свідчать про існування гуртоподібних рис аудиторії. Серед суспільних умов, що заважають формуванню аудиторії як гурту, є тоталітарний режим і високий рівень комерційної монополізації медій.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]